АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.

Прочитайте:
  1. II.Методи діагностики інфекції під час вагітності
  2. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  3. V. Матеріали методичного забезпечення заняття
  4. V. Методичне забезпечення
  5. V. Учебно-методическое и информационное обеспечение дисциплины
  6. V. Учебно-методическое и информационное обеспечение дисциплины
  7. VI. Методика
  8. VI. Методичне забезпечення
  9. VI. Методичне забезпечення
  10. VI. Методичне забезпечення

Групи факторів зовнішнього середовища, що діють на мікроорганізм: фізичні,

хімічні, біологічні.

Результати дії факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми:

1. Сприятливе. 2. Знешкоджувальне. 3. Індиферентне.

Варіанти знешкоджувальної дії факторів:

1Бактерицидна.

2Бактеріостатична.

3Бактеріолітична.

4Зміна властивостей (мінливість).

Умови, що визначають результат дії фактора:

1Природа фактора, що діє.

2Вид мікроорганізму.

3Інтенсивність фактора.

4Експозиція.

5Поєднання факторів.

6Фізіологічний стан мікроорганізму.

Загальна характеристика фізичних та хімічних агентів

До фізичних факторів, які мають негативний вплив на мікроорганізми, відносяться

високі температури, променеву енергію, ультразвук, речовини, що зменшують

поверхневе натягнення.

Під високими температурами розуміють діапазон температур вище 600С, які мають

стерилізуючу дію у відношенні вегетативних та спорових форм мікробів.

Променева енергія розповсюджена у природі у вигляді електромагнітних хвиль

різної довжини, що викликає різноманітні фізіологічні та біохімічні ефекти.

Бактерицидну дію на мікроби мають ультрафіолетові промені (довжиною 2300 – 2800 Å)

та іонізуюча радіація. До їх дії найбільш чутливі нуклеїнові кислоти.

Ультразвукові (високочастотні) коливання в багатьох випадках руйнують мікробні

клітини, але їх чутливість до ультразвуку може коливатися в широких діапазонах.

Ультразвуком користуються для отримання антигенів з тканин та мікробних клітин та

інших цілей.

Речовини, які зменшують поверхневе натягнення (детергенти), затримують ріст,

спороутворення бактерій.

Висушування має бактерицидну дію на велику кількість мікроорганізмів. Але деякі

з них стійкі до висушування, наприклад спори збудника правця, сибірки.

Деякі хімічні сполуки мають бактерицидну та бактеріостатичну дію на

мікроорганізми. Ці сполуки використовують у медичній практиці антисептики для

дезінфекції різних матеріалів, приміщень тощо. Вибір антисептика та його дози залежить

від матеріалу, що підлягає дезінфекції

Мікробоциди

Речовини, які вбивають мікроорганізми: бактеріоциди, фунгіциди, спороциди,

альгіциди вірулоциди

Бактеріостатики та фунгістатики (мікробостатики)

Речовини, що пригнічують ріст та розмноження мікроорганізмів

Класифікація атимікробних речовин в залежності від мети використання

1Антибіотики

2Антисептики

3Дезінфектанти

4Консерванти.

Постулатами Коха є такі:

1. Організм повинен бути знайдений у всіх тваринах, страждаючих від хвороби, але

не в здорових тваринах.

2. Організм повинен бути ізольований від ураженої тварини і вирощений в чистій

культурі.

3. Культурний організм повинен викликати хворобу, коли введений у здорову

тварину.

4. Організм повинен бути повторно ізольований від експериментально зараженої

тварини.

Проте слід зазначити, що Кох цілком вилучив другу частину першого постулату, коли

він виявив асимптоматичних носіїв холери (Koch, 1893) і пізніше тифу. Дійсно, пізніше

були знайдені асимптоматичні носії багатьох хвороб, особливо вірусних, наприклад

поліомієліту, герпесу, ВІЛ і гепатиту C. Один приклад: всі доктори і вірологи

погоджуються, що поліовірус (вірус поліомієліту) викликає параліч тільки в кількох

заражених, і тільки успіх лікування вакциною проти поліомієліту підтримує судження, що

саме поліовірус — збудник хвороби.

Стерилізація (визначення)

Знешкодження всіх форм життя в об'єктах зовнішнього середовища з

використанням переважно фізичних факторів (автоклавування, кип'ятіння, фільтрування

та ін.).

Методи стерилізації

1. Фізичні методи стерилізації:

а) термічна стерилізація високими температурами (асептичний метод);

б) променева стерилізація ультрафіолетовим випроміненням.

в) Механічна стерилізація (фільтраційний метод).

2. Хімічні методи стерилізації.

3. Біологічна (додавання антибіотиків у поживні середовища).

Фізичні методи стерилізації

1. Прокалювання. Таким способом зазвичай стерилізують дрібний інструментарій

(бактеріологічні петлі, голки, пінцети тощо), предметні та покривні скельця.

2. Кип‘ятіння.

3.Стерилізація сухим жаром. Проводиться у сухожаровій шафі (пічці Пастера) при

нагріванні повітря до температури 165 – 180 °С та стерилізації матеріалу протягом 60 –

45 хвилин. При більш високій температурі відбувається обвуглення паперу, у який

загорнутий посуд, а при більш низькій температурі треба більший термін стерилізації.

Сухим жаром стерилізують скляний посуд – пробірки, чашки Петрі, піпетки тощо.

4. Стерилізація парою під тиском. Це один з найбільш ефективних методів

стерилізації, заснований на сильній гідролізуючій дії насиченої пари. Проводиться в

автоклаві.

Найбільш швидкий та надійний спосіб стерилізації, при якому гинуть найстійкіші

мікроорганізми та спори бактерій – стерилізація насиченою парою під тиском. За допомогою цього методу стерилізують поживні середовища, які не містять білків та вуглеводів, посуд, різноманітний заражений матеріал з патогенними видами мікроорганізмів. Обробку насиченою парою проводять у автоклаві, що являє собою – циліндр з подвійними стінками і герметичною кришкою. В автоклав завантажують матеріал, що підлягає стерилізації. Наливають воду через лійку, слідкуючи за її рівнем у

водомірному склі (рівень позначений).Потім закривають кришку, загвинчують її герметично. Прилад вмикають в електричний струм, доводять воду до кипіння. Пара, що утворюється, витискує повітря і разом з ним виходить через випускний кран. Спочатку струмінь пари переривчастий, потім, коли повітря повністю витиснене, пара виходить безперервним струмом. Після цього закривають випускний кран. Пара опиняється в замкненому просторі і починається підвищення тиску та температури. За підвищенням тиску стежать за манометром. Коли манометр покаже потрібний тиск (1,5 - 2 атм), відмічають час. Якщо в автоклаві тиск піднімається вище, то запобіжний клапан автоматично відкривається, пара виходить зі свистом. Це говорить про те, що прилад на деякий час треба відключити від електромережі. Необхідно, щоб зазначений тиск утримувався протягом 20 хв. Після закінчення цього часу прилад відключають від електромережі і чекають, коли стрілка манометра впаде до 0. Після цього відкривають випускний кран і трішки відгвинчують кришку. Показникам тиску відповідає певна температура.

Для контролю роботи режиму автоклаву та ефективності стерилізації

користуються такими методами:

а) фізичні – максимальні термометри;

б) хімічні – різні хімічні речовини, які мають певну температуру плавлення (бензойна

кислота – 1210С, резорцин – 110 0С);

в) біологічні тести – пробірки зі смужками фільтрувального паперу або бавовняної

тканини, попередньо заражені спорами бактерій або термостійкими штамами бактерій

(мікобактерій).

Автоклав застосовують для багаторазової стерилізації проточною парою. В цьому

випадку кришку не загвинчують, щоб забезпечити вільний вихід пари.

5. Стерилізація проточною парою – при температурі 100 °С використовується у тих

випадках, коли матеріал не витримує високої температури (наприклад, поживні

середовища, молоко, желатин, деякі вуглеводи). Стерилізацію проточною парою

проводять у автоклаві при відкритому випускному крані та незачиненій кришці або в

апараті Коха при 100 °С.

Для повного знезараження використовують принцип багаторазової стерилізації,

тобто стерилізують матеріал при 100 °С (або 80 – 90 °С) протягом 30 – 40 хвилин

впродовж 3-х діб (вегетативні форми гинуть, а спори зберігаються та проростають при

кімнатній температурі; таке трикратне прогрівання забезпечує достатньо надійну

стерильність матеріалу).

6. Тиндалізація – це багаторазова стерилізація матеріалу при 56 – 58 °С протягом

години 5 днів поспіль. Використовується для стерилізації речовин, що легко руйнуються

(сироватки, вітаміни тощо).

7. Пастеризація – не повна стерилізація при температурі 65 – 80 °С протягом 10 –

60 хвилин. Спрямована на знешкодження неспорових мікроорганізмів. Використовується

для стерилізації харчових продуктів (вино, пиво, молоко, соки тощо).

8. Стерилізація ультрафіолетовими променями використовується для стерилізації

повітря в мікробіологічних лабораторіях, боксах, операційних і т.п. Використовують

бактерицидні лампи різної потужності.

Механічна стерилізація

Проводиться за допомогою дрібнопористих фільтрів різних типів, які затримують

лише клітинні форми мікроорганізмів та їх спори. Фільтруванням стерилізують рідкі

матеріали, які не витримують нагрівання (сироватки, розчини антибіотиків тощо).

Фільтрування також використовується для отримання бактеріальних токсинів, фагів та

різних продуктів життєдіяльності бактерій.

Хімічні методи стерилізації

Стерилізація об’єктів, які не витримують високої температури (наприклад,

ендоскопи).

Пастеризація (визначення)

Знешкодження вегетативних форм патогенних та гнилісних мікроорганізмів у

продуктах харчування шляхом прогрівання останніх при температурах, нижче 90 °С.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1977 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)