АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Переломи кісток.

Прочитайте:
  1. ВИВИХИ І ПЕРЕЛОМИ
  2. Класифікація з'єднання кісток.
  3. Переломи кісток
  4. Тема 19. Змістовий модульний контроль з остеології і з’єднанню кісток. Крок-1.

Від дії тупих предметів можуть виникати переломи кісток, тобто повне чи часткове порушення цілісності кістки. Вони бувають повні і неповні /тріщини/, а повні, у свою чергу, - закриті і відкриті, прості і ускладнені. З судово-медичної точки зору великий інтерес становлюсь переломи кісток черепа, які за механізмом утворення поділяються на прямі /утворюються у місці удару чи тиску травмуючого предмета/ і непрямі /виникають на деякій відстані від місця прикладення діючої сили/.

До прямих відносять переломи склепіння черепа /тріщини і розходження швів, вдавлені, терасовидні, дирчасті та осколкові/.

При дослідженні переломів треба звертати увагу на характер перелому, його форму, напрямок тріщин, які відходять від місця перелому, оскільки вини, як правило, збігаються з напрямом діючої сили. Слід пам'ятати, що при наявності кількох переломів з тріщинаш, які відходять від них, можна встановити їхню послідовність, знаючи, що тріщини, які виникли пізніше, не пересікають тріщин, які утворились раніше. Дірчасті переломи часто можуть повторювати форму і розміри травмуючого предмета. Так, при нанесенні ушкоджень тупими твердими предметами зі сферичною по верхньою, утворюється перелом круглої чи овальної форми, тупокутним - прямокутної форми тощо. При дослідженні довгих трубчастих кісток звертають увагу на форму перелому /простий чи осколковий/, елементи вколочення, вкручення в переломах, а також зміщення уламків. Слід зазначити, що ці переломи можуть виникати і посмертно. У таких випадках відсутня синюшність в оточуючих перелом м'яких тканинах, У складних випадках, особливо переломів кісток склепіння черепа, бажано вилучити для подальшої мацерації і ретельного дослідження фрагменти кісток.

У разі виявлення вивихів на трупі необхідно визначити, як вони утворились: від дії сили безпосередньо на суглоб", чи дії на кісти», які утворюють суглоб, що в практиці буває значно частіше.

Ушкодження внутрішніх органів,

У експертній практиці часто доводиться зустрічатися і з ушкодженням! внутрішніх органів, до яких належать крововилив, розрив, відрив і роздавлювання органів. При дослідженні таких ушкоджень слід враховувати, що розриви зустрічаються як у місці прикладання діючої сили при ударах чи. вдавленні яким-небудь предметом, таї; і. можуть витікати від дії уламків кісток. Розриви капсули печінки мажуть утворитись при струсі у результаті поширення ударної хвилі, Зустрічаються випадки під капсульних розривів пеганки, коли накопичена над капсулою кров при сильній напрузі розриває капсулу і виливається у черевну порожнину, а дерез деякий період /від. кількох годин до доби/ настає смерть, що слід мати на увазі при встановленні давності травми. Інколи виникає необхідність диференціювати травматичний крововилив від мімовільного. У цих. випадках велике значення має виявлення патологічних змін у внутрішніх органах, які визначаються як макро-, так і мікроскопічно, У випадках, коди виявлено повне порушення структури частини чи всього органа, необздно описати їх как розтріскування.

При розділенні тіла на частини звертають увагу на наявність на шкірі чи одязі на краях розділення ушкоджень т забруднень, відзначають стан ушкоджений м'язів, кісток, внутрішніх органів /які конкретно, на якому рівні, просочування кров'ю-, наявність забруднень і т. ін./. При травматичній ампутації кінцівок необхідно відзначити, повна чи неповна ампутація, на якому рівні, характер шкіряних клаптів, стан м'язів, нервів, кісток тощо/.

3. Ушкодження від дії гострих предметів.

Гостріші називаються предмети, які мають загострений кінець /шпичок/ або гострий край у вигляді леза, чи їхню комбинацию.

Залежно від особливостей і способу з злодіяння ушкоджень усі гострі предмети розділяються на ріжучі, колючі, колгочо-ріжучіі рублені. Слід враховувати, що один і той самий предмет у різних ситуаціях може служити ріжучим і колючо-ріжучим /наприклад, ножі типу (хінського/..-

Типовими ушкодженнями, які утворюються від дії гострих предметів, є подряпини і рани. Залежно від дії предмета на тіло / і виду предмета/ заподіюється різані, рубані, колені та колено-різані рани.

Подряпини - аналогічні саднам ушкодження шкіри, які не про-ниакають через усю її товщу. Вони мають лінійну форму, тонкі, вузькі, можуть бути поверхневими, проникати в епідерміс чи мальпігієвий шар шкіри, в дерму.

Подряпини мають велике значення в судово-медичній практиці: вони допомагають експерту при диференціальній діагностики ран і виявленні того, заподіяні далі рани чужою чи своєю рукою.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 518 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)