АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кістки мозкового черепа

Потилична кістка (os occipitale) Вона має такі частини: луску, основну і бічні частини. Всі ці частини обмежовують великий потиличний отвір, який з'єднує порожнину черепа з хребетним каналом.

На нижній поверхні основної частини розташований горловий горбик, а на верхній поверхні – схил. На зовнішній поверхні бічних частин знаходяться потиличний виросток, виросткова ямка (або канал), яремний відросток та яремна вирізка, на їх внутрішній поверхні розміщена борозна сигмоподібної пазухи через бічну частину проходить під'язиковий канал. На зовнішній поверхні потиличної луски помітні зовнішній потиличний виступ та каркові лінії (найвища, верхня і нижня). На внутрішній її поверхні - внутрішній потиличний виступ, хрестоподібне підвищення, борозни верхньої сагітальної, поперечної та сигмопо­дібної пазух (синусів).

Тім'яна кістка (оs рагіеtаlе) - чотирикутна ввігнута кісткова пластинка, яка має чотири краї, чотири кути, внутрішню і зовнішню поверхні.

Розрізняють лобовий, потиличний, лусковий та сагітальний краї; лобовий, потиличний, клиноподібний та соскоподібний кути; на зовнішній поверхні знаходяться верхня та нижня скроневі лінії, а на внутрішній - борозни верхньої сагітальної та сигмоподібної пазух, артеріальні борозни і тім'яний отвір.

Лобова кістка (os frontale) складається з луски, парних очноямкових частин і непарної носової. Кістка є повітроносною, тому що в ній міститься лобовий синус, запалення якого має назву "фронтит".На носовій частині знаходяться, носова ость, решітчаста вирізка та лобова пазуха (синус). Очноямкова частина містить ямку слізної залози, блокову ямку. На зовнішній поверхні лобової луски є лобовий горб, надбрівна дуга, надпере­нісся, надочноямкові край та отвір (або вирізка). На скроневій поверхні луски знаходяться скронева лінія та виличний відросток Внутрішня поверхня луски містить борозну верхньої сагітальної пазухи (синуса) та сліпий отвір.

Решітчаста кістка (оs еtmoidale) лежить в глибині черепа і бере участь в утворенні носової порожнини і очних ямок. Вона складається з перпендикуляр­ної, очноямкової і решітчастої пластинок. По боках від перпендикулярної пластинки знаходяться решітчасті лабіринти, які містять решітчасті комірки, заповнені повітрям. Із внутрішньої поверхні лабіринтів звисають у носову порожнину верхня та середня носові раковини. На решітчастій пластинці знахо­диться півнячий гребінь та решітчасті отвори.

Клиноподібна кістка (оs sphenoidale) розташована між потиличною і лобовою кістками на основі мозкового черепа. Вона складається з тіла і трьох парних відростків: великих крил, малих крил і крилоподібних відростків. Між великими і малими крильми розташована верхня очноямкова щілина, через яку проходять судини і нерви.

Великі крила мають мозкову, очноямкову, верхньощелепну та скроневу поверхні, на останній знаходиться підскроневий гребінь. В основі великих крил знаходяться три отвори круглий, овальний та остистий. Через круглий та оваль­ний отвори з порожнини черепа виходять нерви, а через остистий в порожнину черепа входить артерія.

В основі малого крила проходить зоровий канал.

Крилоподібний відросток має латеральну та медіальну пластинки, на ньому знаходяться крилоподібна та човноподібна ямки, крилоподібні канал і вирізка.

Тіло на верхній поверхні має заглибину, яку називають турецьким сідлом, яке складається з гіпофізарної ямки та спинки сідла. У ньому знаходиться така залоза внутрішньої секреції як гіпофіз.

Скронева кістка (оs temporale) - парна кістка, яка входить до складу основи і бічної стінки черепа та вирізняється складною будовою. У скроневій кістці розрізняють три частини: 1) лускова частина; 2) барабанна частина; 3) кам'яниста частина. У скроневій кістці міститься середнє і внутрішнє вухо.

Лускова частина, бере участь в утворенні бічних стінок черепа. Вона являє собою опуклу назовні пластинку, яка розміщується вертикально і має заокруглений край, який накладається на відповідний край тім'яної кістки у вигляді риб'ячої луски. Від лускової частини відходить виличний відросток, який з'єднується з скроневим відростком виличної кістки й утворює виличну дугу. На лусковій частині розрізняють мозкову та скроневу поверхні. На останній знаходиться борозна середньої скроневої артерії, нижньощелепна ямка та суглобовий горбик.

Барабанна частина, є невеликою вигнутою пластинкою, з трьох сторін обмежовує зовнішній слуховий отвір. Продовженням цього отвору є зовнішній слуховий хід. У новонароджених барабанна частина і зовніш­ні слуховий прохід ще не сформовані, що пояснює високу частоту захворювань барабанної порожнини у дітей раннього віку. Від інших частин вона відмежована барабанно-соскоподібною, барабанно-лусковою, кам'янисто-барабанною та кам'я­нисто-лусковою щілинами.

Кам'яниста частина (піраміда), має форму тригранної пірамі­ди. У ній розрізняють три поверхні - нижню, яку видно на зовнішній основі чере­па, передню та задню, які обернені в порожнину черепа, а також три краї: верхній, задній та передній. Зовнішній рельєф піраміди складний і зумовлений її будовою як вмістилища для середнього (барабанна порожнина) та внутрішнього вуха (кістковий та перетинчастий лабіринт), а також проходженням нервів і судин.

На передній поверхні пірамі­ди є дах барабанної порожнини та трійчасте втиснення.

На задній поверхні піраміди знаходиться внутрішній слухо­вий отвір, який веде у внутріш­ній слуховий прохід.

На нижній поверхні кам'я­нистої частини знаходяться ярем­на ямка та кам'яниста ямочка, шило-соскоподібний та зовнішній сонний отвори.

Основа піраміди продовжу­ється у соскоподібний відросток, який міс­тить повітроносні комірки, що сполучаються з барабанною по­рожниною.

Піраміда скроневої кістки містить канали і канальці, через які проходять судини і нерви. Найбільшим є сонний канал, через який проходить внутрішня сонна артерія. Він починається своїм зовнішнім отвором на нижній поверхні піраміди і відкривається внутрішнім отвором біля верхівки піраміди.

Лицевий канал починається в глибині внутрішнього слухового проходу і закінчується шило-соскоподібним отвором, що знаходиться на нижній поверхні піраміди.

М'язово-трубний канал починається біля верхівки піраміди і направляється в барабанну порожнину. Він ділиться на два півканали півканал слухової труби та півканал м'яза-натягача барабанної перетинки.

Сонно-барабанні канальні починаються на стінці сонного каналу і закінчу­ються в барабанній порожнині.

Каналець барабанної струни - починається вище шило-соскоподібного отвору і відкривається у барабанну порожнину.

Соскоподібний каналець - починається в яремній ямці і відкривається у барабанно-соскоподібній щілині.

Барабанний каналець - починається у кам'янистій ямочці і закінчується розтвором каналу малого кам'янистого нерва.

Кістки лицевого черепа

Кістки обличчя захищають вразливі органи чуття, що містяться в голові, зокрема очі та язик. Окрім того, на них, як на каркасі, тримаються ли­цьові м'язи, завдяки чому ми може­мо жувати, розмовляти та пере­давати емоції.

До кісток лицевого черепа відносяться: нижня носова раковина, слізна кістка, носова кістка, леміш, вилична кістка, піднебінна кістка, верхня щелепа, нижня щелепа, під'язикова кістка.

Нижня носова раковина (concha nazalis inferior) - парна самостійна кісткова пластинка, яка звисає в порожнину носа з бічної його стінки і складається з тіла та трьох відростків.

Слізна кістка (os lacrimale) - парна тонка і крихка пластинка чотирикутної форми, розташована на медіальній стінці очної ямки. Бере участь в утворенні носо-слізного каналу.

Носова кістка (os nasale) парна, має форму витягнутої у довжину чотири­кутної пластинки. Утворює кісткову основу спинки носа.

Леміш (vomer) - непарна кісткова пластинка трапецієподібної форми, яка бере участь в утворенні кісткової перегородки носової порожнини.

Піднебінна кістка (os palatinum) - парна, складається з перпендикулярної горизонтальної пластинок, які беруть участь в утворенні стінок носової та рото­вої порожнин, очної ямки та крилоподібно-піднебінної ямки.

Вилична кістка (os zygomaticum) - з'єднує кістки мозкового і лицевого черепа (лобову, скроневу і верхню щелепу), укріплюючи лицевий череп. Вона має бічну, скроневу та очну поверхні і два відростки: лобовий і скроневий.

Верхня щелепа (maxilla) - парна кістка, має тіло і чотири відростки лобовий, виличний, альвеолярний і піднебінний). В тілі знаходиться гайморова пазуха (її запалення має назву "гайморит"), яка через верхньощелепний розтвір сполучається з носовою порожниною. На тілі верхньої щелепи розрізняють очноноямкову, передню, підскроневу та носову поверхні.

На очноямковій поверхні знаходяться підочноямковий край та підочноямковий канал; на передній поверхні - підочноямковий отвір, іклова ямка і носова вирізка; на підскроневій — альвеолярні отвори та канали і горб верхньої щелепи;

на носовій поверхні - слізна борозна, верхньощелепний розтвір, велика підне­бінна борозна.

На піднебінному відростку знаходиться різцевий канал. Альвеолярний від­росток має альвеолярну дугу, зубні альвеоли (тут розташовуються зуби), які розмежовуються міжальвеолярними перегородками, а ближче до передньої по­верхні тіла щелепи помітні альвеолярні підвищення.

Нижня щелепа {тапdіbиla) - непарна, єдина кістка черепа, яка рухається. Вона має тіло і дві гілки. Кожна гілка закінчується вінцевим і виростковим відростками, між якими знаходиться вирізка. На останньому розташована головка нижньої щелепи.

З внутрішньої поверхні гілок знаходиться канал нижньої щелепи, який відкривається підборідним отвором на зовнішній поверхні тіла кістки. Тіло несе альвеолярний відросток, де в комірках розташовуються зуби нижньої щелепи, між комірками знаходяться міжальвеолярні перегородки. Тіло нижньої щелепи має основу, на зовнішній поверхні якої знаходяться підборідні виступ та отвір, коса лінія, а на внутрішній поверхні - двочеревцева ямка, підборідна ость, щелепно-під'язикова лінія, під'язикова та нижньощелепна ямки. В місці відходження гілки від тіла знаходиться кут нижньої щелепи.

На його зовнішній поверхні розташована жувальна, а на внутрішній - крилоподібна горбистості, де прикріплюються одноіменні жувальні м'язи.

Під'язикова кістка (os hyoideum) знаходиться в передній ділянці шиї між нижньою щелепою та гортанню і склада­ється з тіла та двох пар рогів - великих та малих.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1644 | Нарушение авторских прав