АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття про альтерацію та дистрофію: етіологія, патогенез, класифікація.

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. Болезнь Паркинсона, патогенез, клиника, принципы лечения. Другие проявления гипокинетически-гипертонических нарушений.
  3. Ботулизм, патогенез, микробиологическая диагностика. Специфическая профилактика и терапия ботулизма.
  4. Брюшной тиф. 1) этиология и патогенез, 2) стадии и их морфология, 3) морфология общих изменений, 4) кишечные осложнения, 5) причины смерти.
  5. Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції в організмі людини. Поняття про стрес та фактори, які його спричиняють.
  6. Гарячка: етіологія, патогенез, види температурних кривих і їх характеристика.
  7. Геморрагический инсульт. Этиология, патогенез, клиника, диагностика, дифференциальное лечение.
  8. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  9. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  10. Глава 1. Предмет і завдання патологічної фізіології. Основні поняття загальної нозології. Вчення про хворобу

Лекція з патоморфології та патофізіології

на тему: «Основні патоморфологічні процеси. Альтерація. Дистрофії. Регенерація».

План лекції

 

Поняття про альтерацію та дистрофію: етіологія, патогенез, класифікація.

Некроз: стадії розвитку,класифікація, клінічні прояви.

Характеристика компенсаторно-пристосувальних процесів.

 

Поняття про альтерацію та дистрофію: етіологія, патогенез, класифікація.

≪ Альтерація ≫ або ≪ пошкодження ≫ (від лат. alteratio —зміна) – цезміни структури клітин, міжклітинної речовини, тканин та органів, які супроводжуються зниженням рівня їх життєдіяльності або її припиненням. До групи пошкоджень включені такі загально-патологічні процеси, як дистрофії, апоптоз, некроз, а також атрофія.

Дистрофія (від грец. dys - порушення і tropho - живити) - це кількісні та якісні структурні зміни в клітинах і/або міжклітинній речовині органів і тканин, зумовлені порушенням обмінних процесів. При дистрофіях в результаті порушення трофіки в клітинах або в міжклітинній речовині накопичуються різноманітні продукти обміну (білки, жири, вуглеводи, мінерали, вода).

Етіологія дистрофії:

1. Різноманітні чинники, які пошкоджують ауторегуляцію клітини, серед них: токсичні речовини, фізичні та хімічні агенти, ферментопатії (ензимопатії), віруси.

2. Порушення функції енергетичних і транспортних систем: гіпоглікемія, гіпоксія.

3. Порушення ендокринної та нервової регуляції.

Патогенез (механізм розвитку) дистрофій:

Інфільтрація — надмірне проникнення продуктів обміну з крові та лімфи в клітини або міжклітинну речовину та їх нагромадження (в печінці, нирках, аорті).

Декомпозиція (фанероз) — розпад структур клітин, міжклітинної речовини. Пошкоджені клітини не можуть метаболізувати поживні речовини, які надходять з крові і тому накопичують їх (жирова дистрофія кардіоміоцитів при дифтерії).

Трансформація — перехід однієї речовини в іншу (вуглеводи перетворюються у жир при цукровому діабеті).

Спотворений синтез — це синтез у клітинах або в тканинах речовин, які не зустрічаються у них в нормі (синтез аномального білка амілоїду в клітині та в міжклітинній речовині, синтез глікогену в епітелії канальців нефрону при цукровому діабеті).

Класифікації дистрофій:

I. Залежно від локалізації порушень обміну:

1) паренхіматозні; 2) стромально-судинні (мезенхімальні); 3) змішані.

II. За домінуванням порушень того чи іншого виду обміну:

1) білкові; 2) жирові; 3) вуглеводні; 4) мінеральні.

III. Залежно від генетичних факторів:

1) набуті; 2) спадкові.

IV. За поширеністю процесу: 1) загальні; 2) місцеві.

Паренхіматозні дистрофії — це структурні зміни у високоспеціалізованих у функціональному відношенні клітинах, пов’язані з порушенням обміну речовин. Залежно від порушень того чи іншого виду обміну паренхіматозні дистрофії поділяють на білкові (диспротеїнози), жирові (ліпідози) і вуглеводні.

Стромально - судинні (мезенхімальні) дистрофії - це структурні прояви порушень обміну речовин у сполучній тканині, тобто у стромі органів і стінках судин.

Змішані дистрофії - це кількісні та якісні структурні зміни, зумовлені порушенням обмінних процесів, які виявляються водночас у паренхімі, стромі і стінках судин органів і тканин. У клітинах і міжклітинній речовині накопичуються різні продукти обміну складних білків.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 967 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)