АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні теоретичні положення

Причинами промислового травматизму є порушення норм безпеки праці, виробничої санітарії та незадовільний контроль з боку адміністрації підприємств (незалежно від фірми власності) та держави за дотриманням основних положень нормативних актів та інструкцій з охорони праці.

Виробничий травматизм значною мірою пов’язаний з організаційними факторами, зокрема з порушенням особливостей технологічного процесу, трудової і виробничої дисципліни, та об’єктивними факторами – експлуатацією несправного, зношеного та морально застарілого устаткування, машин, споруд.

За даними Інституту медицини праці АМН України, причини нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками розподіляються в такій послідовності:

— організаційні – 72%

— технічні – 17%

— психофізіологічні - 11%

За даними фонду соціального страхування від нещасних, випадків на виробництві та професійних захворювань України, понад 42% нещасних випадків, що сталися на виробництві, зумовлені порушеннями трудової та виробничої дисципліни.

Виробничий травматизм супроводжується крім медичних наслідків для людини, ще й правовими, соціальними та економічними. Щоденно на виробництві в Україні травмується в середньому понад 120 чоловік і гине 3-4 особи.

За даними статистичного аналізу за останні 10 років кількість тяжких травм зросла на 38,5%, що свідчить про зростання кількості людей, котрі отримали інвалідність на 18,6%.

Необхідно звернути особливу увагу на те, що виконання вимог і законодавства з охорони праці має важливе соціальне (збереження здоров’я, життя) так і економічне значення (зростання кількості та якості продукції, зменшення витрат на лікування).

Запровадження комплексних заходів з поліпшення умов праці дозволяє досягти зростання продуктивності праці на 15-20%.

Наприклад: забезпечення нормального освітлення на робочому місці збільшує продуктивність праці на 7-14%, скорочує брак на 25% і зменшує травматизм на 17%.

— раціональна організація робочого місця (висота, розміщення, санітарно-гігієнічні умови) підвищує продуктивність праці на 21%;

— використання відповідної кольорові гами при фарбуванні приміщень та обладнання підвищує продуктивність праці на 25%.

Основна задача майбутніх фахівців систематизувати, поглибити та закріпити одержані знання і безпосередньо використовувати їх у своїй професійній діяльності. Враховуючи стан виробничого травматизму, знання і вміння майбутнім фахівців надавати першу долікарську допомогу має особливе значення.

Своєчасна та правильно надана перша долікарська допомога не лише врятує життя потерпілому, але й забезпечить подальше успішне лікування.

За даними ВООЗ близько 30% потерпілих, які загинули внаслідок нещасних випадків, можна було б врятувати, якби їм своєчасно та правильно надали першу долікарську допомогу.

Перша долікарська допомога включає в себе комплекс простих, термінових дій, спрямованих на збереження здоров’я та життя потерпілого.

Надання першої долікарської допомоги потерпілому, вимагає дотримуватись основних принципів:

— правильність і продуманість;

— доцільність і швидкість;

— спокій і рішучість.

Людина, яка надає першу долікарську допомогу повинна дотримуватись певної послідовності в своїх діях:

— усунути вплив на організм всіх факторів, що загрожують здоров’ю та життю потерпілого;

— оцінити стан потерпілого і орієнтовно визначити, яку надати допомогу в першу чергу;

— в порядку терміновості виконати всі можливі дії щодо спасіння потерпілого (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання “з рота в рот”, або “з рота в ніс”, зробити зовнішній масаж серця);

— викликати терміново невідкладну швидку медичну допомогу;

— підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги;

— в разі неможливого виклику швидкої медичної допомоги, організувати доставку потерпілого до найближчого медичного закладу;

— при наданні першої долікарської допомоги необхідно бути уважним і вкрай обережним, щоб не завдати шкоди собі і не причинити додаткових травм потерпілому (звільнення потерпілого з під дії електричного струму, з під завалів, з палаючого приміщення)

Для ефективної і правильної організації заходів при наданні першої долікарської допомоги необхідно дотримуватись основних вимог:

— в конкретному виробничому підрозділі повинні бути відповідальні особи за належний стан засобів і медикаментів для надання першої долікарської допомоги;

— систематично поновлювати і поповнювати таку аптечку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 324 | Нарушение авторских прав