 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Зав. кафедри ______________Сон А.С.ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра нейрохірургії і неврології МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з самостійної роботи студентів (СРС)
Навчальна дисципліна: «неврологія» Модуль № 1 «загальна і спеціальна неврологія» Змістовий модуль № 3 «Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи» Тема заняття № 19 СРС «Пухлини головного мозку. Абсцес головного мозку» Курс 4 Факультет медичний
Обговорено та затверджено на Методичній нараді кафедри «»______________20____р. Протокол № ____. Зав. кафедри ______________Сон А.С.
Одеса – 2013р. Модуль № 1 «загальна і спеціальна неврологія» Змістовий модуль № 3 «Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи» 1. Тема заняття № 19 (СРС) «Пухлини головного мозку. Абсцес головного мозку» 2. Актуальність теми: Хворі на пухлини ЦНС становлять близько 4% серед хворих з органічними ураженнями нервової системи. Зустрічаються пухлини у будь-якому віці, проте відзначається деяке переважання їх в пубертатному періоді і у віці 45-50 років. Передбачають, що пухлини розвиваються із клітин, які затримались на ранніх стадіях свого перетворення в зрілі форми. У розвитку пухлин ЦНС надають значення ендогенним і екзогенним факторам (гормональні впливи, інфекції, травми, іонізуюче випромінювання та ін.). Отже лікарі будь-якої спеціальності повинні знати цю патологію та своєчасно діагностувати її. Абсцес головного мозку — це обмежений капсулою гнійний запальний осередок в головному мозку. Етіологія. Абсцес мозку найчастіше розвивається при наявності якого-небудь гнійного запального осередку в організмі, тобто, як правило, має вторинний характер. Однією із самих частих причин абсцесу мозку є гнійний отит, рідше — гнійне запалення придаткових порожнин носа. Крім отогенного і риногенного абсцесу описано травматичний абсцес, який може розвитися в ранній і пізній періоди відкритих проникаючих черепно-мозкових травм. Можливий розвиток абсцесу і внаслідок закритої травми головного' мозку в результаті проникнення в мозок інфекції із розташованих по сусідству запальних осередків (вухо, придаткові порожнини носа). Джерелом абсцесу мозку можуть бути гнійні запалювальні захворювання легень та інших органів: бронхоектатична хвороба, абсцес легень, остеомієліт, гнійний периметрит та ін. Збудниками абсцесу мозку можуть бути стрептококи, стафілококи, пневмококи, кишкова паличка і мікробні асоціації (при відкритій черепно-мозковій травмі). Інфекція проникає в мозок шляхом стикання або гематогенне. Припускають можливість її проникнення по периневральних щілинах зорового, лицевого, слухового та інших черепних нервів. Абсцеси головного мозку можуть бути поодинокими і множинними. Патоморфологія. Абсцес мозку характеризується обмеженим гнійним запаленням речовини мозку з переходом в некроз. Навколо некротичної ділянки формується капсула із гліальної і сполучної тканини. Якщо абсцес проривається в підпавутинний простір або шлункову систему, виникає картина вторинного гнійного менінгіту. Клінічна картина абсцесу головного мозку складається з трьох груп симптомів: загальноінфекційних, загальномозкових і осередкових. Загальноінфекційні симптоми відповідні початковій стадії розвитку абсцесу і проявляються у вигляді гіпертермії, загальної слабкості, відсутності апетиту, появою лейкоцитозу в крові із зрушенням формули вліво і зростанням ШОЕ. Через декілька днів стан хворого може поліпшитись (латентна стадія розвитку абсцесу), а потім появляється загальномозкова і осередкова симптоматика з новим підвищенням температури (явна стадія). Загальномозкові симптоми формуються за рахунок підвищення внутрішньочерепного тиску внаслідок набряку мозку (гіпертензійний синдром): головний біль, нудота, блювання, сонливість, застійні диски зорових нервів. Осередкові симптоми залежать від локалізації абсцесу: мозочкова атаксія, геміпарез, афатичні розлади та ін. Кінцева стадія розвитку абсцесу супроводжується зростанням гіпертензійних і осередкових симптомів і може ускладнитись проривом абсцесу в підпавутинний простір або шлуночкову систему. При цьому появляється озноб, різке підвищення температури і грубі менінгеальні симптоми. Можливість розвитку вторинного гнійного менінгіту значною мірою ускладнює прогноз абсцесу мозку. Лікування поодиноких абсцесів мозку завжди хірургічне (при множинних абсцесах воно не показане). Рекомендується видаляти абсцес разом з капсулою. Це можливо при наявності добре сформованої капсули. В протилежному випадку проводять розтин абсцесу або повторні пункції його з видаленням гною і введенням в його порожнину антибіотиків. Поряд з оперативним лікуванням застосовують антибіотики в комбінації з сульфаніламідними препаратами, дегідратаційну терапію, анальгетики. 3. Цілі заняття: 3.1. Загальні цілі: Ознайомити студентів з поширеністю пухлин ЦНС, впливом патогенетичних екологічних факторів, у тому числі і іонізуючої радіації на збільшення їх кількості серед різних верств населення.
3.2. Виховні цілі: Студенти повинні знати основні патогномонічні симптоми пухлин ЦНС, уміти своєчасно запідозрити пухлину, призначити адекватне параклінічне обстеження та терміново направити хворого до нейрохірурга для оперативного втручання. Хворому і його рідним слід пояснити необхідність такої терміновості, щоб запобігти передчасній смерті чи важкій інвалідізації хворого.
3.3 Конкретні цілі: - знати 1. Класифікацію пухлин головного і спинного мозку. 2. Загальні і вогнищеві зміни кісток черепа при оглядовій рентгенографії (краніографії). 3. Осередкові симптоми пухлин ЦНС. 4. Загальномозкові симптоми, які виникають у зв’язку з підвищенням внутрішньочерепного тиску (гіпертензійний синдром). 5. Особливості патогенезу і перебігу головного болю при пухлинах мозку. 3.4. На основі теоретичних знань з теми: - уміти 1. Запідозрити пухлину ЦНС. 2. Діагностувати основні симптоми ураження головного мозку. 3. Правильно використовувати різні методи додаткового обстеження хворого. 4. Правильно трактувати ліквородинамічні проби та зміни складу спинномозкової рідини. 5. Використовувати симптоматичні засоби лікування пухлин головного мозку. 6. Диференціювати екстра- і інтрамедулярні пухлини спинного мозку. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав |