АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аферентні та еферентні зв’язки базальних гангліїв

Структурна організація базальних гангліїв

Підкоркові ядра це скупчення нервових клітин в товщі білої речовини кінцевого мозку. Ці структури часто об`єднують під назвою - базальний ядерний комплекс, до якого належать (рис-1): смугастий комплекс, який включає хвостате ядро (n. caudatus) та скорлупу (putamen), огорожа (clasrum), бліда куля (globus palludus) і, мигдалина (amygdala). До смугастого тіла відносять також чорну Ці ядра можна бачити лише на зрізах мозку.

Аферентні та еферентні зв’язки базальних гангліїв

Більша кількість аферентних сигналів до базальних гангліїв надходить в смугасте тіло. Аферентні імпульси можуть надходити від:

а) усіх ділянок кори великих півкуль;

б) внутрішньо-пластинчастих ядер таламуса;

в) чорної субстанції (тільки по дофамінергічному шляху).

Проте, все ж найважливіша частина аферентної інформації до базальних ядер надходить від кори півкуль великого мозку, зокрема від її лобних часток.

Еферентні провідні волокна від стріатума йдуть до блідої кулі і чорної субстанції ( від якої починається дофамінергічний шлях до смугастого тіла та провідні шляхи до таламуса). Від внутрішньої частини блідої кулі починається найважливіший еферентний провідний шлях базальних гангліїв, який закінчується переважно в таламусі, але, частково, і на клітинах тектуму (даху середнього мозку).

Отже, характер проходження провідних волокон, які сполучають базальні ганглії з іншими відділами головного мозку доводить, що підкоркові ядра виконують роль проміжної ланки, яка зв’язує між собою рухові зони кори півкуль з усіма іншими зонами кори. Тобто, базальні гаглії є інтегративними центрами для кортикофугальних потоків (петель) збудження. Причому загальна схема такого потоку є наступною: від кори через базальні ганглії – назад до кори.

Функції базальних гангліїв подібні до функцій півкуль мозочка. Базальні ядра і півкулі мозочка з зубчастим ядром вважають аферентними відносно пре центральної рухової області кори.

Основним медіатором в кортикостріатних нейронах є глютамінова амінокислота (глутамат), для передачі збудження по гальмівних ланцюгах від базальних гангліїв до таламусу служить медіатор – ГАМК. Такі медіаторні ситсеми характерні як для провідного шляху, що проходить через палліум, так і для шляху через чорну субстанцію. Відомо, що для нейронів цих структур характерний високий рівень фонової електричної активності.. Збудження, яке виникає у стріатумі під впливом імпульсів від кори мозку, набуває вигляду розгальмовування, такий механізм часто зустрічається в ЦНС.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 650 | Нарушение авторских прав