АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Парентеральне живлення хворих

Необхідність і особливість введення в організм розчинів глюкози. У зв’язку з тим, що в організмі людини запасів вуглеводів у вигляді глікогену вистачає тільки на добу, а нервові клітини, еритроцити, паренхіма нирок і печінки в нормі не можуть використовувати енергію жирних кислот, то при відсутності природного харчування хворому вже через добу слід вводити парентерально розчин глюкози з додаванням інсуліну із розрахунку 1 одиниця препарату на 4 г сухої речовини глюкози. Найчастіше застосовують внутрішньовенне введення розчинів.

Необхідність введення в організм сольових розчинів і вітамінів. Для регуляції електролітного балансу хворим часто вводять парентерально розчини солей: 0,9% розчин натрію хлориду; 4% розчин калію хлориду; 10% розчин кальцію хлориду; 25% розчин магнію сульфату. Також використовують введення готових кристалоїдних розчинів: «Дісоль», «Трисоль», «Ацесоль», «Хлосоль», «Лактасоль».

Для регуляції обміну речовин в організмі необхідно вводити хворим вітаміни: розчин тіаміну броміду 6% (вітамін В₁); розчин піридоксину гідрохлориду 5% (вітамін В₆); розчин ціанкобаламіну 0,003%, 0,01%, 0,02%, 0,05% (вітамін В₁₂); розчин аскорбінової кислоти 5%, 10% (вітамін С).

Необхідність і особливість введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій. Для забезпечення білкового живлення хворим вводять суху або нативну плазму, розчини альбуміну або протеїну, білкові гідролізати (амінон, гідролізин, гідролізат казеїну, амінопептид). При швидкому введенні гідролізатів може виникнути почуття жару, гіперемія обличчя, утруднене дихання. Тому починати вводити білкові гідролізати слід повільно, з 10-20 крапель за хвилину протягом півгодини, а потім введення збільшити до 25-35 крапель за хвилину. При виснаженні хворих (рак травного каналу, тяжкі операції) призначають внутрішньовенне введення жирових емульсій (ліпофундин, інтраліпід).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 538 | Нарушение авторских прав