АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПІДСУМКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ. форми вона влила 1 мл 3,8 % розчину лимоннокислого натрію

форми вона влила 1 мл 3,8 % розчину лимоннокислого натрію. Яку кількість крові хворого необхідно вилити у пробірку:

а) 2 мл;

б) 3 мл;

в) 5 мл;

г) 7 мл; ґ) 9 мл?

159. Обпалювання горловини флакона та корка здійснюють при за­борі крові на:

а) ВІЛ-інфекцію;

б) біохімічне дослідження;

в) серологічне дослідження;

г) бактеріологічне дослідження;

ґ) на визначення групи крові і Rh.

160. За методом Зимницького збирають сечу протягом доби кожні:

а) 2 год;

б) 3 год;

в) 4 год;

г) 6 год; ґ) 8 год.

161. Для визначення діастази в лабораторію відправляють:

а) 10 мл сечі із середньої порції;

б) 100 мл сечі з денного діурезу;

в) 50 мл теплої свіжої сечі;

г) 200 мл сечі з добового діурезу; ґ) 200 мл сечі з нічного діурезу.

162. Ранком після туалету зовнішніх статевих органів відливають 100—150 мл із виділеної першої порції сечі після ночі в чисту суху ємність для дослідження:

а) сечі на амілазу;

б) сечі на глюкозу;

в) за методом Амбурже;

г) загального дослідження; ґ) за методом Зимницького.

163. Характеризує концентраційну і фільтраційну здатність нирок дослідження сечі за методом:

а) визначення добового діурезу;

б) Зимницького;

в) Нечипоренка;

416 ________________________™________________________

г) Аддіса — Каковського; ґ) Амбурже.

164. За який проміжок часу повинен зібрати сечу хворий для визна­чення наявності глюкози:

а) за добу;

б) за 10 год;

в) за 3 год;

г) першу порцію після ночі; ґ) за 12 год?

165. Для бактеріологічного дослідження сечу відбирають у:

а) стерильний скляний флакон;

б) градуйований чистий флакон;

в) чашку Петрі;

г) ниркоподібний лоток; ґ) скляний циліндр.

166. Кал для лабораторного дослідження на яйця гельмінтів потріб­но відбирати після ранкового випорожнення кишечника:

а) із середньої порції;

б) із початкових порцій;

в) із різних порцій;

г) із кінцевої порції; ґ) із будь-якої порції.

167. Перед збиранням калу для аналізу на приховану кров хворому призначають протягом трьох днів:

а) безсольову дієту;

б) безшлакову дієту;

в) калійумісну дієту;

г) безгемоглобінову дієту; ґ) обмеження рідини.

168. Стерильну пробірку з консервантом і ректальною петлею готу­ють для збирання калу на:

а) загальний аналіз;

б) копрологічне дослідження;

в) наявність прихованої крові;

г) дослідження на яйця гельмінтів; ґ) бактеріологічне дослідження.

169. Для виявлення мікобактерій туберкульозу мокротиння збирають: а) протягом 10 год;

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПІДСУМКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

б) у будь-який час;

в) протягом 3 год;

г) одноразово вранці натще; ґ) протягом 1—3 діб.

170. В який розчин треба помістити шматочок тканини для гістоло­гічного дослідження:

а) 10 % розчин глюкози;

б) розчин фурациліну 1: 5000;

в) ЗО % розчин спирту;

г) 10 % розчин формаліну;

ґ) 5 % розчин нашатирного спирту?

171. Перед рентгенологічним дослідженням товстої кишки протягом трьох днів хворому призначають:

а) безшлакову дієту;

б) молочнокислу дієту;

в) калійумісну дієту;

г) безсольову дієту; ґ) йодумісну дієту.

172. Для здійснення спинномозкової пункції медична сестра повин­на підготувати:

а) голку Дюфо;

б) голку Біра;

в) голку Касирського;

г) ін'єкційну голку; ґ) троакар.

173. У терапевтичному відділенні на стаціонарному лікуванні пере­буває хворий, якому призначено пункцію черевної порожнини. Ме­дична сестра повинна підготувати:

а) голку Касирського;

б) голку Дюфо;

в) троакар;

г) голку Біра;

ґ) голку з гумовою трубкою і затискачем.

174. При фракційному отриманні шлункового вмісту доза парен­терального подразника — 0,025 % пентагастрину, який уводять із розрахунку на 10 кг маси тіла, становить:

а) 0,05 мл;

б) ОД мл;

в) 0,2 мл;

418 ______________________________x™______________________________

г) 0,3 мл; ґ) 0,4 мл.

175. При фракційному отриманні шлункового вмісту використову­ють ентеральний подразник у кількості:

а) 25 мл;

б) 50 мл;

в) 100 мл;

г) 200 мл; ґ) 300 мл.

176. При фракційному отриманні шлункового вмісту використову­ють ентеральний подразник:

а) 1 % розчин новокаїну;

б) 2 % розчин натрію гідрокарбонату;

в) відвар ромашки;

г) 10 % розчин глюкози; ґ) 5 % етиловий спирт.

177. Перед уведенням дуоденального зонда визначають відстань:

а) від різців до пупка та від кінчика носа до вушної часточки.

б) від носа до пупка;

в) від очей до пупка;

г) від різців до лобкового підвищення; ґ) від вушної часточки до підребер'я.

178. Під час дуоденального зондування після отримання 1-ї порції жовчі та введення ентерального подразника через 10 хв з'явилася рі­дина темно-оливкового кольору. Яка назва рідини:

а) сік дванадцятипалої кишки;

б) порція жовчі А;

в) порція жовчі В;

г) порція жовчі С;

ґ) панкреатичний сік?

179. Під час дуодентального зондування ентеральний подразник уво­дять у кількості:

а) 20 мл;

б) 10 мл;

в) ЗО мл;

г) 50 мл; ґ) 40 мл.

180. Під час уведення ентерального подразника при дуоденальному зондуванні хворому необхідно надати положення:

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 957 | Нарушение авторских прав