АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Внутрішньоклітинні месенджери.

Прочитайте:
  1. Мають субмікроскопічні розміри, облігатні внутрішньоклітинні паразити.

 

· Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ)

Цей посередник характерний для таких гормонів, як ЛГ, ФСГ, ТТГ, АКТГ, вазопресин, глюкагон, катехоламіни, паратирин, кальцитонін та ін.

 

цАМФ утворюється із АТФ в результаті активації аденілатциклазної системи.

Компоненти аденілатциклазної системи: - гормон

- рецептор

-G-білок

- аденілатциклаза

Рецептор має: - позаклітинний домен (для зв’язування з гормоном);

- внутрішньоклітинну частину яка пронизує плазмолему декілька разів

(звідси назва рецепторів – серпантинові);

- внутрішньоклітинний домен (для зв’язування з G-білком).

G-білок (білок, що зв’язує і гідролізує ГТФ) складається з 3 субодиниць.

Функція G-білка – передача інформації від рецептора до аденілатциклази. Існує 2 різновиди G-білка: Gс стимулює аденілатциклазу.

Gі гальмує аденілатциклазу.

 

Аденілатциклаза – мембранний фермент, що утворює цАМФ із АТФ.

 

 

Механізм функціонування циклічних нуклеотидів.

 

І етап: Активація аденілатциклазної системи і утворення цАМФ.

Г + R + GСГДФ Г-Р-GС + ГДФ

Г-Р-GС + ГДФ Г-Р-GС ГДФ

 

GСГДФ дифундує від рецептора до аденілатциклази і при наявності Mg2+ активує її.

 

GСГДФ + АЦН Mg2+ АЦА + GСГДФ


ІІ етап: Активація клітинних протеїнкіназ.

Протеїнкіназа складається з 4 субодиниць: 2 – регуляторних і 2 – каталітичних.

 
 


цАМФ цАМФ

+ 4 цАМФ + +

 

цАМФ цАМФактивні цАМФ-залежні

протеїнкінази

 

Протеїнкіназа – фермент, що каталізує реакцію фосфорилювання білка (тобто перенесення фосфатної групи від АТФ на білок). При фосфорилюванні білки набувають каталітичної і функціональної активності.

 

Дефосфорильований протеїнкіназа Фосфорильований

білок + АТФ білок + АДФ

 

ІІІ етап: функціональні ефекти фосфорильованих білків:

 

1. Білків-ферментів: - активація позаклітинної активності одних,

- інактивація інших.

2. Мембранних білків: активація проникності мембран.

3. Білків скоротливих структур клітин (мікротрубочок):

- секреторний ефект

- руховий ефект

- зміна форми клітини

- вплив на мітоз

4. Транспортних білків: активація транспорту.

5. Ядерних білків: - активація мітозу

- активація або інактивація транскрипції.


Сучасна концепція функціонування G-білків була пояснена А.Г. Гілменом і

М. Родбеллом. за що у 1994 році вони отримали Нобелевську премію.

Відкрив посередницькі функції циклічних нуклеотидів Е.У. Сазерленд, за що у 1971 році отримав Нобелевську премію в області медицини.

· Іони кальцію

 

1. Взаємодія гормону з рецептором спричиняє зміни конформації спряжених з рецептором Са-каналів, внаслідок чого ці канали відкриваються.

 

2. Вхід Са2+ в клітину за градієнтом концентрації.

 

3. Зв’язування Са2+ з кальмодуліном:

СаМ + 4 Са2+ СаМ (Са2+)4

 

4. Функціональні та метаболічні ефекти кальмодуліну:

а) активація з кальмодулінзалежних протеїнкіназ, які активують білки;

б) активація інших ферментів, в результаті чого можливі такі ефекти:

- скорочення і розслаблення ГМК,

- активація секреції,

- зміна проникності мембрани,

- активація активного транспорту.

 

 
 

 

 


· Фосфоліпідні месенджери - інозитолтрифосфат (ІТФ)

- діацилгліцерол (ДАГ)

ІТФ (інозитолтрифосфат):

1. Сприяє мобілізації Са2+ із внутрішньоклітинних депо.

2. Са2+ сприяє утвореннюкальцимлдуліну.

§

 

ДАГ (діацилгліцерин):

1. Активує фосфоліпазу С, яка бере участь у фосфорилюванні білків і клітинному поділі.

2. Активує фосфоліпазу А2, яка забезпечує утворення простагландинів.

 

 
 

 

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 534 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)