АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація препаратів, що знімають тахіаритмії

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
  3. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  4. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  5. Гістологічна класифікація пухлин молочних залоз (ВОЗ, 1981)
  6. Гістологічна класифікація пухлин нирок (ВОЗ, 1981)
  7. Гістологічна класифікація пухлин печінки (ВОЗ, 1978)
  8. Гістологічна класифікація пухлин товстої кишки.
  9. Гістологічна класифікація пухлин центральноїнервової системи (ВОЗ, 1979)
  10. Гістологічна класифікація пухлин шкіри (ВОЗ, 1980)

1. Мембраностабілізувальні препарати: хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин, дизопірамід, фенітоїн (дифенін).

2. β-Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол, обзидан).

3. Засоби, що продовжують реполяризацію (β-адреноблокатори): аміодарон (кордарон).

4. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію): верапаміл (ізоптин, фіноптин).

5. Препарати калію: калію хлорид, панангін, аспаркам.
Мембраностабілізувальні засоби порушують проникність іонів

натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця.

Новокаїнамід (прокаїнамід) — протиаритмічний засіб швидкої дії. За хімічною будовою близький до новокаїну. Застосовують при мерехтливій аритмії, шлуночкових формах пароксизмальної тахікардії та екстрасистолії, під час операцій на серці та великих судинах. Побічна дія: при швидкому внутрішньовенному введен­ні — колапс, внутрішньосерцева блокада, головний біль, нудота, блювання, безсоння, алергія, симптоми системного червоного вовчака.

Хінідину сульфат — протиаритмічний засіб, що є ізомером про­тималярійного препарату хініну. Застосовують для лікування стій­кої форми мерехтливої аритмії, шлуночкової екстрасистолії, та­хікардії за схемою. Побічна дія: препарат високотоксичний, зу­мовлює зниження AT, нудоту, блювання, порушення зору, слуху, появу висипки на шкірі, тромбоемболію, пригнічення серцевої діяльності.

Лідокаїн — місцевоанестезувальний засіб, що має виражену протиаритмічну активність. Застосовують при шлуночкових арит-міях, у тому числі —- на фоні інфаркту міокарда.

β -Адреноблокатори

Анаприлін (пропранолол, обзидан) порушує надходження іонів натрію у синусовому вузлі, уповільнює синусовий ритм. Застосо­вують при синусових аритміях (див. тему 8).

Аміодарон (кордарон) — блокує кальцієві канали клітинних ме­мбран, проявляє антагонізм до а- та р- адренорецепторів, виявляє властивості блокаторів кальцієвих та натрієвих каналів, уповіль­нює синусовий ритм, швидкість проведення імпульсів по всіх ділянках провідної системи серця. Розширює вінцеві судини сер­ця, зменшує потребу міокарда в кисні. Застосовують для лікування тахіаритмії та стенокардії.

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) пригнічують надходження в кардіоміоцити іонів кальцію повільними кальцієвими каналами клітинних мембран, зменшують автоматизм синусового та атріовентрикулярного вузлів, збудливість і провідність серця.

Верапаміл (ізоптин, фіноптин) — антагоніст кальцію,.що має виражену протиаритмічну дію. Застосовують при надшлуночкових формах аритмій, під час лікування стенокардії, гіпертонії. Побічна дія — нудота, запаморочення, гіпотензія, закрепи.

Препарати калію проникають всередину міокардіоцитів та покращують метаболізм. За швидкого наростання концентрації іонів калію може настати зупинка серця в діастолі.

Калію хлорид застосовують внутрішньо у вигляді 10% розчину по 1 столовій ложці після їди та внутрішньовенно крапельно у ви­гляді 0,25% розчину для лікування шлуночкових екстрасистолій, миготливої аритмії, пароксизмальної тахікардії, особливо на фоні гіпокаліємії. Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлун­ка, нудота, блювання, звиразкування.

Панангін, або аспаркам, — комбінований засіб, що містить ка­лію та магнію аспарагінат. При прийманні внутрішньо не подраз­нює слизові оболонки. Застосовують як і калію хлорид.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 362 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)