Характеристика найбільш поширених внутрішньоутробних інфекцій
ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ
Етіологія – цитомегаловірус (ЦМВ) Клініка - більш поширеним симптомокомплексом, який виявляється у новонароджених з ЦМВІ, є низька маса тіла при народженні, гепатоспленомегалія і персистуюча жовтяниця.
Діагностика - у дітей з вродженою ЦМВІ цитомегаловірус в високих титрах виділяється з сечею і слиною, що дозволяє легко і швидко його виявити з допомогою вірусологічного дослідження. Діагностичне значення може мати визначення специфічних IgM до ЦМВ в сироватці пуповидної і периферійної крові новонародженого з допомогою ІФА (імуноферментний аналіз).
Лікування і профілактика - Ефективної специфічної противірусної терапії немає. Для зменшення симптомів віремії можна використовувати специфічний антицитомегаловірусний імуноглобулін. Цитотект призначають внутрішньовенно в дозі 2 мл/ кг маси тіла кожні 2 дні чи 4 мл/кг кожні 4 дні до очевидного зворотнього розвитку клінічних симптомів цитомегалії.
ГЕРПЕС
Етіологія. В патогенезі неонатального герпеса відіграють роль ва серотипи вірусу простого герпеса: ВПГ-1 і ВПГ-2. У новонароджених тяжке генералізоване захворювання з високим рівнем захворюваності і летальності частіше викликається ВПГ-2.
Клінічні прояви залежать від форми захворювання. Безсимптомний перебіг інфекції зустрічається рідко. Герпетичні враження можуть бути локалізованими чи генералізованими.
Діагностика. Зішкріб стінки везикул чи ушкоджених ділянок шкіри і слизових можна дослідити з допомогою мікроскопії (в мазку по Танку виявляються гігантські багатоядерні клітини) чи прямим імунофлюоросцентним методом для виявлення антигену віруса простого герпесу. Дослідження вмісту везикул, крові, ліквори, а також мазків із рота і очей.
Лікування: При ізольованому ураженні шкіри ацикловір застосовують в дозі 30 мг/кг/добу, розділеній на 3 введення (по 10 мг/кг кожні 8 годин) у вигляді повільної ін фузії протягом 10-14 днів.
ВІТРЯНА ВІСПА
Етіологія – вірус вітряної віспи (Herpes virus varicellae)
Клініка. Якщо мати захворіла вітряною віспою в першому чи другому триместрі вагітності, то у новонародженого можуть бути рубцеві зміни на шкірі, вади розвитку кінцівок, очей, мозку і низька маса при народженні.
Діагностика: вроджена вітряна віспа характеризується наявністю IgM-антитіл чи персистенцією специфічних IgG в діагностичному титрі.
Лікування: Новонароджені з клінічними проявами вітряної віспи повинні отримати ацикловір дозою 45 мг/кг/ добу, розділений на 3 введення (по 15 мг/кг кожні 8 годин) протягом 10 днів.
КРАСНУХА
Етіологія – РНК- вірус.
Клініка. Класична тріада:
- вроджена вада серця (відкритий артеріальний проток, стеноз легеневої артерії, дефект міжшлуночкової чи міжпредсерцевої перегородки;
- ураження очей (глаукома, катаракти, хоріоретиніт);
- вада розвитку органа слуху (враження слухового нерва).
Діагностика. Виділення вірусу із сечі і фарингального секрета.
Виявлення специфічних краснушних IgM антитіл чи персистенція специфічних IgG антитіл у новонародженого.
Лікування. Специфічної антивірусної терапії не існує. Відповідне лікування усіх виявлених аномалій.
ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ
Етіологія віруси гепатиту А, В, С, Д. Діагностика. Гепатит А можна діагностувати по надходженню анти-HAV-IgM антител в крові.
Клініка. У більшості новонароджених, які отримали HBsAg від матері, перебіг захворювання безсимптомний.
Діагностика. Заснована на виявленні специфічних антигенів і антитіл. Новонароджені від HВsAg-позитивних матерів чи від необстежених матерів із груп високого ризику повинні отримати 0,5 мл в/м специфічного імуноглобуліну (HBIG) в перші години життя.
Якщо у матері НВsAg-позитивна кров, новонародженому повинна бути введена вакцина гепатиту В (0,5 мл в/м) протягом перших 7 днів, а також в 1 і 6 місяців.
СНІД
Етіологія – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)
Клініка. Найбільш частими клінічними ознаками у перші місяці життя є: повторні інфекції, тяжка трудно виліковна діарея, відсутність стабільної прибавки у вазі та інші прояви декомпенсації, які можуть проявитися незабаром після народження.
Діагностика: В три місяці життя показано визначення специфічних антитіл класу IgA.
Лікування. Адекватне парентеральне харчування. Антибактеріальні препарати для лікування супутніх інфекцій.
ЕНТЕРОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ
Етіологія – вірус поліомієліта, Коксаки і ЕСНО.
Клініка. Зазвичай її перебіг безсимптомний, але може проявлятися такими специфічними симптомами, як лихоманка і в’ялість. Можуть бути плямисто-папульозні чи петехіальні висипи.
Діагностика. Виділення ентеровіруса із ліквора і тканин при біопсії чи аутопсії. Підвищення титру специфічних антитіл – достовірна ознака захворювання.
Лікування. Специфічної противірусної терапії немає.
При ураженні серця, печінки і ЦНС потрібна підтримуюча терапія.
ТОКСОПЛАЗМОЗ
Етіологія – облігатний внутріклітинний паразит, вражаючий птахів і ссавців Toxoplasma gondii.
Клініка: класична тріада у вигляді гідроцефалії, хоріоретиніту і внутрішньочерепних кальцифікатів зустрічається у новонароджених, інфікованих у першому триместрі вагітності.
Діагностика. Для постановки діагнозу застосовуються такі серологічні методи обстеження: тест пофарбування по Сейбину. Чутливий і дуже специфічний, але може бути виконаний тільки з живими паразитами. Метод непрямих флуоресцентних антитіл (ІФА). Легко доступний і найбільш часто використовуваний тест.
Лікування. Застосовується комбінація пириметаміну і сульфадимезину.
СИФІЛІС
Етіологія – спірохета – бліда трепонема. Спектр клінічних проявів може коливатися від безсимптомного перебігу до тяжкого полі органного захворювання. Клінічно може зустрічатися риніт, висип, гематоспленомегалія, жовтяниця, лімфаденопатія, нефроз, псевдопараліч, мертвонародження, недоношеність, затримка внутрішньоутробного розвитку і незрозуміла водянка плода.
Діагностика. Скринінг-тести для виявлення прихованої форми захворюваня включають так звані реагінові (неспецифічні) тести, наприклад, реакція Вассермана (RW). Для підтвердження інфекції при позитивних скринінг-тестах слід провести специфічні тести на трепонему, наприклад, реакція імунофлюоресценції (РІФ) і реакції іммобілізації блідої трепонеми (РІБТ).
Лікування. Водорозчинний пеніціллін в дозі 100 тис. Од/кг/добу – кратність введення 6 разів на добу – тривалість лікування 28 днів.
ЛІСТЕРІОЗ
Етіологія – Listeria monocytogenes.
Клініка. Внутрішньоутробна інфекція може викликати тяжку гранулематозну інтерстиціальну пневмонію з високою летальністю.
Лікування. Комбінація ампіцилліна і аминогликозидов.
ХЛАМІДІОЗ
Етіологія – облігатний внутрішньоклітинний паразит.
Клініка: кон’юнктивіт. Пневмонічний синдром, що проявляється інтерстиціальною пневмонією і бронхіолітом.
Діагностика рентгенологічне дослідження грудної клітини визначає дифузні інтерстиціальні чи обмежені інфільтративні зміни в поєднанні з ділянками емфіземи. В крові зазвичай збільшена кількість еозинофілів.
Лікування. При пневмонії еритроміцин, при кон’юнктиві – 0,5% еритроміцинові мазь для очей (чи 0,5% розчин левоміцетина).
Матеріали для самоконтролю:
А. Тести для самоконтролю
При наявності в тесті декількох вірних відповідей, він позначений *
1. При лікуванні вродженої цитомегаловірусної інфекції використовують:
а) ацикловір
б) цитотект
в) рулід
2. При вродженій герпетичній інфекції розвиток менінгоенцефаліту:
а) характерен
б) не характерен
3. Катаракта, мікроофтальмія, вроджені вади серця і глухота характерні для вродженої інфекції, що викликається:
а) вірусом герпеса
б) цитомегаловірусом
в) вірусом краснухи
г) лістерією
4*. Збудники вроджених інфекцій, при яких відмічаються ураження серця:
а) токсоплазма
б) вірус краснухи
в) цитомегаловірус
г) Коксакі-віруси
д) ЕСНО-віруси
5*. Ознаки вродженої цитомегаловірусної інфекції:
а) жовтяниця, анемія, тромбоцитопенія
б) гепатоспленомегалія, пухирі на долонях і ступнях
в) глухота, катаракта, вроджена вада серця
г) гіпотрофія, інтерстиціальна пневмонія, геморагічний висип
6. Для профілактики якої з ТОRСН інфекцій застосовують щеплення?
а) токсоплазмозу
б) сифілісу
в) лістеріозу
г) краснухи
7. Вкажіть вірне визначення. Внутрішньоутробне інфікування це:
а) наявність характерних патоморфологічних інфекційних змін у новонародженої дитини
б) проникнення мікроорганізмів в організм плоду, при відсутності ознак інфекційного процесу
в) проникнення мікроорганізмів в організм плоду та розвиток інфекційного процесу
8. Основними шляхами внутрішньоутробного
інфікування є:
а) трансплацентарний гематогенний б)фекально-оральний
в) контактно-побутовий
г) крапельний
Б. Задачі для самоконтролю:
Хлопчик Ю., 25 днів, знаходиться в стаціонарі. З анамнезу відомо, що дитина від матері 24 років. Вагітність перша, протікала з токсикозом в першому триместрі, на 24-26 тижні гестації відмічалось підвищення температури без катаральних явищ. Не лікувався. Пологи на 37 тижні, в головному передлежанні. 1-й період - 8 годин,2-й - 25 хвилин, безводний період - 9 годин, навколоплідні води світлі. Маса тіла при народженні -2700 г, довжина тіла -48 см, окружність голови - 35 см, грудної клітки - 32 см. Виписаний з пологового будинку на 7-й день життя. Вдома дитина була в’ялою, смоктав по 69-70 мл за одне годування. Прибавка в масі за перший місяць склала 200 гр. При відвідуванні поліклініки виявлене збільшення розмірів голови, для обстеження дитина була госпіталізована. При поступленні стан тяжкий. Шкіра блідо-рожева, суха. Знижено харчування, підшкірно-жировий шар витончений. Голова гідроцефальної форми. Окружність голови - 43 см, грудної клітки - 34 см, сагітальний шов відкритий на 1 см, вінцевий на 0,2 см. велике джерельце 4x4 см, виповнене, пульсує, мале джерельце 0,5´0,5 см. Виражений симптом Грефе, горизонтальний ністагм. Переважає тонус розгиначів. Печінка виступає з-під реберної дуги на2,5 см, селезінка - на 1 см.
Дослідження спинномозкової рідини: прозорість - мутна, білок - 1660г/л, цитоз 32 в 3 мкл: нейтрофіли - 5%, лімфоцити - 27%.
РЗК з токсоплазмозним антигеном: у дитини 1:64, у матері 1:192.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 300 | Нарушение авторских прав
|