АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Характеристика найбільш поширених внутрішньоутробних інфекцій

Прочитайте:
  1. A. Госпіталізація хворого у інфекційний стаціонар.
  2. I.I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
  3. II. Лебон и его характеристика массовой души
  4. III. Характеристика на интерна
  5. IX. Характеристика основных классов АМП
  6. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  7. А. Общая характеристика вены
  8. Анатомическая характеристика
  9. Анатомическая характеристика
  10. Анатомічна та фізіологічна характеристика ретикулярної формації

ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

Етіологія – цитомегаловірус (ЦМВ) Клініка - більш поширеним симптомокомплексом, який виявляється у новонароджених з ЦМВІ, є низька маса тіла при народженні, гепатоспленомегалія і персистуюча жовтяниця.

Діагностика - у дітей з вродженою ЦМВІ цитомегаловірус в високих титрах виділяється з сечею і слиною, що дозволяє легко і швидко його виявити з допомогою вірусологічного дослідження. Діагностичне значення може мати визначення специфічних IgM до ЦМВ в сироватці пуповидної і периферійної крові новонародженого з допомогою ІФА (імуноферментний аналіз).

Лікування і профілактика - Ефективної специфічної противірусної терапії немає. Для зменшення симптомів віремії можна використовувати специфічний антицитомегаловірусний імуноглобулін. Цитотект призначають внутрішньовенно в дозі 2 мл/ кг маси тіла кожні 2 дні чи 4 мл/кг кожні 4 дні до очевидного зворотнього розвитку клінічних симптомів цитомегалії.

 

ГЕРПЕС

Етіологія. В патогенезі неонатального герпеса відіграють роль ва серотипи вірусу простого герпеса: ВПГ-1 і ВПГ-2. У новонароджених тяжке генералізоване захворювання з високим рівнем захворюваності і летальності частіше викликається ВПГ-2.

Клінічні прояви залежать від форми захворювання. Безсимптомний перебіг інфекції зустрічається рідко. Герпетичні враження можуть бути локалізованими чи генералізованими.

Діагностика. Зішкріб стінки везикул чи ушкоджених ділянок шкіри і слизових можна дослідити з допомогою мікроскопії (в мазку по Танку виявляються гігантські багатоядерні клітини) чи прямим імунофлюоросцентним методом для виявлення антигену віруса простого герпесу. Дослідження вмісту везикул, крові, ліквори, а також мазків із рота і очей.

Лікування: При ізольованому ураженні шкіри ацикловір застосовують в дозі 30 мг/кг/добу, розділеній на 3 введення (по 10 мг/кг кожні 8 годин) у вигляді повільної ін фузії протягом 10-14 днів.

 

ВІТРЯНА ВІСПА

Етіологія – вірус вітряної віспи (Herpes virus varicellae)

Клініка. Якщо мати захворіла вітряною віспою в першому чи другому триместрі вагітності, то у новонародженого можуть бути рубцеві зміни на шкірі, вади розвитку кінцівок, очей, мозку і низька маса при народженні.

Діагностика: вроджена вітряна віспа характеризується наявністю IgM-антитіл чи персистенцією специфічних IgG в діагностичному титрі.

Лікування: Новонароджені з клінічними проявами вітряної віспи повинні отримати ацикловір дозою 45 мг/кг/ добу, розділений на 3 введення (по 15 мг/кг кожні 8 годин) протягом 10 днів.

 

КРАСНУХА

Етіологія – РНК- вірус.

Клініка. Класична тріада:

- вроджена вада серця (відкритий артеріальний проток, стеноз легеневої артерії, дефект міжшлуночкової чи міжпредсерцевої перегородки;

- ураження очей (глаукома, катаракти, хоріоретиніт);

- вада розвитку органа слуху (враження слухового нерва).

Діагностика. Виділення вірусу із сечі і фарингального секрета.

Виявлення специфічних краснушних IgM антитіл чи персистенція специфічних IgG антитіл у новонародженого.

Лікування. Специфічної антивірусної терапії не існує. Відповідне лікування усіх виявлених аномалій.

 

ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

Етіологія віруси гепатиту А, В, С, Д. Діагностика. Гепатит А можна діагностувати по надходженню анти-HAV-IgM антител в крові.

Клініка. У більшості новонароджених, які отримали HBsAg від матері, перебіг захворювання безсимптомний.

Діагностика. Заснована на виявленні специфічних антигенів і антитіл. Новонароджені від HВsAg-позитивних матерів чи від необстежених матерів із груп високого ризику повинні отримати 0,5 мл в/м специфічного імуноглобуліну (HBIG) в перші години життя.

Якщо у матері НВsAg-позитивна кров, новонародженому повинна бути введена вакцина гепатиту В (0,5 мл в/м) протягом перших 7 днів, а також в 1 і 6 місяців.

 

СНІД

Етіологія – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)

Клініка. Найбільш частими клінічними ознаками у перші місяці життя є: повторні інфекції, тяжка трудно виліковна діарея, відсутність стабільної прибавки у вазі та інші прояви декомпенсації, які можуть проявитися незабаром після народження.

Діагностика: В три місяці життя показано визначення специфічних антитіл класу IgA.

Лікування. Адекватне парентеральне харчування. Антибактеріальні препарати для лікування супутніх інфекцій.

 

ЕНТЕРОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

Етіологія – вірус поліомієліта, Коксаки і ЕСНО.

Клініка. Зазвичай її перебіг безсимптомний, але може проявлятися такими специфічними симптомами, як лихоманка і в’ялість. Можуть бути плямисто-папульозні чи петехіальні висипи.

Діагностика. Виділення ентеровіруса із ліквора і тканин при біопсії чи аутопсії. Підвищення титру специфічних антитіл – достовірна ознака захворювання.

Лікування. Специфічної противірусної терапії немає.

При ураженні серця, печінки і ЦНС потрібна підтримуюча терапія.

 

ТОКСОПЛАЗМОЗ

Етіологія – облігатний внутріклітинний паразит, вражаючий птахів і ссавців Toxoplasma gondii.

Клініка: класична тріада у вигляді гідроцефалії, хоріоретиніту і внутрішньочерепних кальцифікатів зустрічається у новонароджених, інфікованих у першому триместрі вагітності.

Діагностика. Для постановки діагнозу застосовуються такі серологічні методи обстеження: тест пофарбування по Сейбину. Чутливий і дуже специфічний, але може бути виконаний тільки з живими паразитами. Метод непрямих флуоресцентних антитіл (ІФА). Легко доступний і найбільш часто використовуваний тест.

Лікування. Застосовується комбінація пириметаміну і сульфадимезину.

 

СИФІЛІС

Етіологія – спірохета – бліда трепонема. Спектр клінічних проявів може коливатися від безсимптомного перебігу до тяжкого полі органного захворювання. Клінічно може зустрічатися риніт, висип, гематоспленомегалія, жовтяниця, лімфаденопатія, нефроз, псевдопараліч, мертвонародження, недоношеність, затримка внутрішньоутробного розвитку і незрозуміла водянка плода.

Діагностика. Скринінг-тести для виявлення прихованої форми захворюваня включають так звані реагінові (неспецифічні) тести, наприклад, реакція Вассермана (RW). Для підтвердження інфекції при позитивних скринінг-тестах слід провести специфічні тести на трепонему, наприклад, реакція імунофлюоресценції (РІФ) і реакції іммобілізації блідої трепонеми (РІБТ).

Лікування. Водорозчинний пеніціллін в дозі 100 тис. Од/кг/добу – кратність введення 6 разів на добу – тривалість лікування 28 днів.

 

ЛІСТЕРІОЗ

Етіологія – Listeria monocytogenes.

Клініка. Внутрішньоутробна інфекція може викликати тяжку гранулематозну інтерстиціальну пневмонію з високою летальністю.

Лікування. Комбінація ампіцилліна і аминогликозидов.

 

ХЛАМІДІОЗ

Етіологія – облігатний внутрішньоклітинний паразит.

Клініка: кон’юнктивіт. Пневмонічний синдром, що проявляється інтерстиціальною пневмонією і бронхіолітом.

Діагностика рентгенологічне дослідження грудної клітини визначає дифузні інтерстиціальні чи обмежені інфільтративні зміни в поєднанні з ділянками емфіземи. В крові зазвичай збільшена кількість еозинофілів.

Лікування. При пневмонії еритроміцин, при кон’юнктиві – 0,5% еритроміцинові мазь для очей (чи 0,5% розчин левоміцетина).

 

Матеріали для самоконтролю:

А. Тести для самоконтролю

При наявності в тесті декількох вірних відповідей, він позначений *

1. При лікуванні вродженої цитомегаловірусної інфекції використовують:

а) ацикловір

б) цитотект

в) рулід

 

2. При вродженій герпетичній інфекції розвиток менінгоенцефаліту:

а) характерен

б) не характерен

 

3. Катаракта, мікроофтальмія, вроджені вади серця і глухота характерні для вродженої інфекції, що викликається:

а) вірусом герпеса

б) цитомегаловірусом

в) вірусом краснухи

г) лістерією

 

4*. Збудники вроджених інфекцій, при яких відмічаються ураження серця:

а) токсоплазма

б) вірус краснухи

в) цитомегаловірус

г) Коксакі-віруси

д) ЕСНО-віруси

 

5*. Ознаки вродженої цитомегаловірусної інфекції:

а) жовтяниця, анемія, тромбоцитопенія

б) гепатоспленомегалія, пухирі на долонях і ступнях

в) глухота, катаракта, вроджена вада серця

г) гіпотрофія, інтерстиціальна пневмонія, геморагічний висип

 

6. Для профілактики якої з ТОRСН інфекцій застосовують щеплення?

а) токсоплазмозу

б) сифілісу

в) лістеріозу

г) краснухи

 

7. Вкажіть вірне визначення. Внутрішньоутробне інфікування це:

а) наявність характерних патоморфологічних інфекційних змін у новонародженої дитини

б) проникнення мікроорганізмів в організм плоду, при відсутності ознак інфекційного процесу

в) проникнення мікроорганізмів в організм плоду та розвиток інфекційного процесу

 

8. Основними шляхами внутрішньоутробного

інфікування є:

а) трансплацентарний гематогенний
б)фекально-оральний

в) контактно-побутовий

г) крапельний

Б. Задачі для самоконтролю:

 

Хлопчик Ю., 25 днів, знаходиться в стаціонарі. З анамнезу відомо, що дитина від матері 24 років. Вагітність перша, протікала з токсикозом в першому триместрі, на 24-26 тижні гестації відмічалось підвищення температури без катаральних явищ. Не лікувався. Пологи на 37 тижні, в головному передлежанні. 1-й період - 8 годин,2-й - 25 хвилин, безводний період - 9 годин, навколоплідні води світлі. Маса тіла при народженні -2700 г, довжина тіла -48 см, окружність голови - 35 см, грудної клітки - 32 см. Виписаний з пологового будинку на 7-й день життя. Вдома дитина була в’ялою, смоктав по 69-70 мл за одне годування. Прибавка в масі за перший місяць склала 200 гр. При відвідуванні поліклініки виявлене збільшення розмірів голови, для обстеження дитина була госпіталізована. При поступленні стан тяжкий. Шкіра блідо-рожева, суха. Знижено харчування, підшкірно-жировий шар витончений. Голова гідроцефальної форми. Окружність голови - 43 см, грудної клітки - 34 см, сагітальний шов відкритий на 1 см, вінцевий на 0,2 см. велике джерельце 4x4 см, виповнене, пульсує, мале джерельце 0,5´0,5 см. Виражений симптом Грефе, горизонтальний ністагм. Переважає тонус розгиначів. Печінка виступає з-під реберної дуги на2,5 см, селезінка - на 1 см.

Дослідження спинномозкової рідини: прозорість - мутна, білок - 1660г/л, цитоз 32 в 3 мкл: нейтрофіли - 5%, лімфоцити - 27%.

РЗК з токсоплазмозним антигеном: у дитини 1:64, у матері 1:192.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 300 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.009 сек.)