АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДОБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Анатомо-фізіологічні особливості мозочка та його шляхів:

Мозочок контролює рівновагу тіла, стабілізує центр тяжкості, регулює тонус і погоджену різноманітну діяльність м'язів. У функціональному відношенні в мозочку виділяють тіло мозочка, що складається з двох півкуль, черв’як і три пари ніжок.

Колектором аферентних імпульсів, що надходять в мозочок по різноманітним шляхам, є ядро шатра (nucl. fastigii). Отримавши розрізнену інформацію з різних джерел, це ядро посилає її для переробки до грушовидних нейронів (клітин Пуркін’є) кори мозочку у відповідності із соматотопічною проекцією. Півкулі відповідальні за координацію рухів кінцівок, черв’як - тулуба. Грушовидні нейрони перероблену інформацію спрямовують нейронам зубчатого ядра, що розподіляє і розсилає її в потрібні еферентні системи.

А) Система черв'яка мозочка та його ядер:

q Аферентні шляхи черв'яка:

- спино-церебелярні (дорзальний та вентральний шляхи Флексига та Говерса);

- бульбо- церебелярний (від ядер Голля та Бурдаха);

- олівоцеребелярний;

- ретикуло-церебелярний;

- вестибуло-церебелярний;

q Еферентні шляхи черв’яка:

- церебелярно-вестибуло-спинальні;

- церебелярно-ретикуло-спинальні;

В) Система півкуль мозочка та його ядер

q Аферентні шляхи (кортико-понто-церебелярні та ін.);

q Еферентні шляхи (церебелярно-рубро-спинальні - перехрест Вернікінка та Фореля);

При ураженні мозочка виникає низка рухових розладів атактичного і асинергічного характеру, що проявляється розладами ходи, інтенційним тремтінням, ністагмом, адіадохокінезом, дисметрією, промахуванням при пробах, розладами мови, гіпотонією м’язів.

Хворі з ураженням мозочкових систем у спокої звичайно жодних патологічних проявів не виявляють. Різноманітні види інкоординації з'являються у них тільки при напрузі м'язів.

Існує декілька видів атаксій - сенситивна, мозочкова, вестибулярна і кіркова. Перша з них пов'язана з ураженням спинно-таламо-кіркового шляху (наприклад, при сифілісі нервової системи або при недостатності вітаміну B₁₂ - фунікулярному мієлозі), що призводить до розладів функції рухового аналізатора (при них водночас страждають і координація рухів, і м’язово-суглобове відчуття). При інших видах атаксії згасання цього відчуття звичайно не спостерігається.

При цій атаксії в кінцівках ускладнене виконання навіть самих простих дій. Хворий не може застібнути гудзика, точно влучити пальцем в кінчик носу. М’язовий тонус у вражених кінцівках виявляється пониженим. В положенні стоячи відзначається похитування, особливо при змиканні п’яток і одночасному закриванні очей (проба Ромберга). Хворий ходить з опущеною головою, контролюючи акт ходи за допомогою зору; в темряві ці розлади посилюються.

Інший вид атаксії пов'язаний з ураженням мозочкових систем і називається мозочковою атаксією. Розрізняють дві форми мозочкової атаксії: статико-локомоторну і динамічну атаксію.

Cтaтико-локомоторна атаксія - проявляється при ураженні черв’яка мозочку з розладами в основному стояння і ходи. Хворий стоїть з широко розставленими ногами, похитується. При ході тулуб відхиляється в сторони, хода нагадує ходу п'яного. Відхилення при ході спостерігається в сторону ураженої ділянки мозочку.

Інша форма мозочкової атаксії називається динамічною атаксією. При ній порушується виконання різноманітних довільних рухів кінцівками, що в основному залежить від ураження півкуль мозочку. В найбільш чіткій формі ці розлади виявляються при дослідженні рухів верхніх кінцівок.

Для цього виконуються наступні тести: пальценосова і п’ятково-колінна проба при якій спостерігаються промахування, мимопопадіння і поява тремтіння кисті при наближенні до цілі - інтенційний тремор. Також використовуються проби на діадохокінез та на відповідність рухів, проба Шильдера.

При ураженні мозочкових систем порушується поєднання простих рухів, які складають послідовний ланцюг складних рухових актів, що називається як асинергія або диccинергія. Асинергія визначається за допомогою проби Бабинського, Ожеховського, Стюарт-Холмса.

Окрім порушення цих проб, при ураженні мозочкових систем порушуються і інші прості і складні рухові акти, такі, наприклад, як розлади мови у вигляді уповільнення (брадилалія), втрати плавності, вона стає вибуховою, наголос ставиться не на потрібних складах - скандуюча мова. Порушується почерк - він стає нерівним, надмірно великим (мегалографія). Також може з’являтися ністагм - ритмічне посмикування очних яблук при погляді в сторони або вверх. У хворих також може змінюватися м’язовий тонус (м’язова дистонія) у вигляді гіпотонії м'язів.

Координація рухів порушується і при ураженні лобної і скроневої ділянки мозку. В таких випадках порушується стояння і хода (астазія, абазія), тулуб відхиляється назад і в сторону, протилежну осередку. Виявляється мимопопадання в руці і нозі (геміатаксія). Такі симптоми, як ністагм, інтенційне тремтіння та скандована мова відсутні.

Атаксія може виникнути і при ушкодженні функції вестибулярного аналізатора, наприклад його пропріорецепторів в лабіринті - лабіринтна, або вестибулярна, атаксія. При ній порушується рівновага тіла, під час ходи хворий відхиляється в сторону ураженого лабіринту. Характерно системне запаморочення, нудота, а також горизонтально-ротаторний ністагм. На боці ураженого лабіринту може порушуватися слух.

Для кіркової атаксії характерно затруднення при стоянні і ході аж до неможливості їх виконання (астазія, абазія). Такі симптоми як ністагм, інтенційне тремтіння та скандована мова відсутні.

ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

6.1. ºТривалість заняття – 2 години.

6.2.,Місце проведення заняття – навчальна кімната, палати.

6.3.:Матеріальне забезпечення заняття:

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 507 | Нарушение авторских прав