АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Червоний кістковий мозок

Прочитайте:
  1. IУ. ДОВГАСТИЙ МОЗОК. СЕРЕДНІЙ
  2. БУДОВА І ФУНКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. СПИННИЙ МОЗОК
  3. Г) Проміжний мозок
  4. ГОЛОВНИЙ МОЗОК
  5. ГОЛОВНИЙ МОЗОК ( encephalon )
  6. ГОЛОВНИЙ МОЗОК (encephalon)
  7. Д) Кінцевий мозок
  8. Де розташований головний мозок? Опишіть його зовнішню будову.
  9. Довгастий мозок
  10. ДОВГАСТИЙ МОЗОК

Medulla ossеum rubra - в губчатій речовині плоских кісток, та епіфізах трубчастих. Грудина - місце пункції. Маса мозку - 1,250 - 1,5 кг. Будова - з двох різних по походженню тканевих структур:

- ретикулярний остов (утворює комірки, з мезенхіми);

- вільні клітини крові (із позазародкових структур, в мезенхімі стінки жовточного мішка).

Джерело утворення клітин, із яких утворюються клітини крові (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити).

ТИМУС -(thymus)

У дитини в передній ділянці шиї, у дорослих в грудній порожнині в передньому середостінні, за грудиною до 1V ребра. Маса 35-40 г., в-10-15 років; в старшому віці 13-15 г., а далі інволюція.Спереду - грудина. Позаду - аорта, легеневий стовбур, верхня порожниста вена, ліва плечеголовна вена.

Будова: з двох часток, зовні вкритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перегородки, які ділять паренхіму на часточки. Анатомічна одиниця – часточка (по периферії кора, в центрі мозкова речовина, в якій розміщені тільця тимусу).

Функція:

- диференціація Т-лімфоцитів (кілери, хелпери, супресори)

- виділення гормону тімозин (впливає на обмін кальцію, вуглеводів, нервово-м'язову передачу імпульсу).

МИГДАЛИКИ( tonsillae)

Утворюють лімфоепітеліальне кільце по периферії зіва (кільце Пирогова-Вальдейєра): піднебінні - 2, трубні - 2, язична - 1, глоткова - 1.

Язиковий мигдалик. Скупчення лімфоїдної тканини в слизовій оболонці кореня язика, під мигдаликом крипти, розвинутий у дітей, інволюція.

Піднебінні мигдалики. Скупчення лімфоїдної тканини, овальної форми в ямках між піднебінно-язиковою та піднебінно-глотковою дужками. Латерально глоткова фасція, медіально до 20 крипт (лакун), в товщі фолікули. Покриті капсулою.Латерально проходять сонна та лицьова артерії. До 5 років великих розмірів, інволюція.

Глотковий мигдалик (аденоїда). Скупчення лімфоїдної тканини між верхньою та задньою стінками глотки. При збільшенні закриває хоани (відсутнє носове дихання). Розвинутий в 8-20 років, інволюція.

Трубні мигдалики в ділянці отвору труб, розвинуті в 4-7 років, інволюція.

Селезінка (lien, splen)

В черевній порожнині, в лівому підреберні, на рівні 1Х-Х1 ребер. Прилягає до діафрагми шлунку, хвоста підшлункової залози, лівої нирки, лівим згином ободової кишки. Форма півкулі, маса 150-200 г.

Поверхні:

- діафрагмальна (вигнута)

- вісцеральна (випукла)

Краї:

- верхній (гострий)

- нижній (тупий)

Кінці:

- задній

- передній

Залягає інтраперитонеально, має зв’язки:

Шлунково-селезінкову та діафрагмально-селезінкову. М’якої консистенції, покрита фіброзною капсулою, від якої трабекули, між ними паренхіма – пульпа;

-червона пульпа (петлі ретикулярної тканини, між якими розміщені форменні елементи крові);

-біла пульпа (петлі та лімфоїдні вузлики).

Фукція:кровотворення (лейкоцити, лімфоцити), розпад еритроцитів («кладовище еритроцитів»)

АПЕНДИКС. Виросток сліпої кишки на задньо-медіальній проверхні до 2-20см.

В слизовій оболонці лімфоїдні вузлики, діаметр 0,2-1,2 м, 450-550 штук, різної форми, після 30 років інволюція. Забезпечує антигенний баланс в сліпій кишці

ЛІМФОЇДНІ ВУЗЛИКИ ТОНКОЇ КИШКИ

В слизовій оболонці порожньої кишки поодинокі лімфоїдні вузлики, в слизовій клубової скупчення (Пеєрові бляшки). В бляшці від 5 до 300 вузликів, довжина бляшки до 4 см, після 50 років інволюція.

МОЛОЧНІ ПЛЯМИ

Маленькі білого кольору вузлики в товщі сальників. Скупчення лімфоцитів та макрофагів посеред сполучної тканини. Забезпечують антигенний баланс в перитонеальній рідині.

ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ( nodulus lymphaticus)

Форма – різна, величина – 1мм – 20 мм.

Будова:

- капсула

- строма

- паренхіма (кора, мозкова речовина)

- синуси (крайовий, проміжний, воротний)

- приносні судини (2-4)

- виносні судини (1-2)

Функція:

- захисна (бар’єрна, імунна)

- кровотворна (при загибелі кісткового мозку)

Лімфатична система – це складова імунної системи, маюча судинні структури.

Крім позитивного значення вона слугує шляхами розповсюдження інфекції та

метастазів пухлин.

Лімфа (чиста вода) - безкольорова рідина, по змісту нагадує плазму крові,

утворюється в кількості 1,5 л за добу із міжтканинної рідини. У складі лімфи: 6ілка - 3-4%; цукру - 0,1%; солі – 1,9%; лімфоцитів – 2х103 – 2х104.

Функції лімфи:

- захисна (бар'єрна та імунна);

- транспортна (трофічна).

В органах де немає лімфатичної системи її роль виконують інша рідина (спиномозкова рідина, водяниста волога камер ока, перилімфа внутрішнього вуха).

Будова лімфатичної системи:

1. Лімфатичні капіляри.

2. Лімфатичні судини.

3. Судини перериваються в вузлах.

4. Лімфатичні стовбури.

5. Лімфатичні протоки.

Лімфатична система відсутня: головний мозок, спинний, кістковий мозок, очне яблуко, внутрішнє вухо, епідерміс з придатками, слизові оболонки, паренхіма селезінки, плацента, хрящі, тверді тканини зуба.

Особливості будови лімфатичної системи

- відкрита система (від тканин в вени);

- капіляри закриті з одного кінця (форма пробірки);

- капілярі утворюють сітку (в плоских органах в одній площині, в об’ємних органах в трьохмірній площині);

- судини мають велику кількість клапанів;

- судини перериваються в вузлах;

- переносить лімфу (в якій містяться колоїдні розчини білків, жир, пошкоджені клітини, мікроби, метастази пухлин).

Топографія грудної протоки. Ф ормується на рівні Тh -12 при злитті правого та лівого поперекового стовбурів, довжина 30-41 см. Деколи може приймати участь непарний, непостійний кишечний стовбур. При злитті утворюється розширення (цистерна Пекета). Знаходиться справа від хребтового стовпа, проходить через праву попереково-реберну щілину діафрагми. Зрощений з діафрагмою, (рухи діафрагми протовкують лімфу). На рівні Тh 4-5 повертає вліво, огинає купол плеври та впадає в лівий венозний кут. По ходу приймає в себе лівий бронхосередостінний стовбур, лівий яремний та лівий піключичний стовбури;відводить лімфу від нижніх кінцівок, тазу, черевної порожнини лівої половини грудної клітки, шиї, голови та лівої верхньої кінцівки.

Права лімфатична протока

Формується від злиття правих яремного, підключичного та бронхо-середостінного стовбурів, впадає в правий венозний кут, довжина до 1,5 см.

Збирає лімфу від правої половини грудної клітки, правої верхньої кінцівки, правої половини голови та шиї.

Лімфатичні вузли.

За формою різні, величиною від 1 до 20 мм, назва по місцю розташування (регіону), кількість - 150 регіональних груп.

Розміщення:

- по ходу магістральних вен;

- поверхневі та глибокі (по відношенню до загальної підшкірної фасції);

- парієтальні та вісцеральні;

- л/вузли від 1 до 8 порядку (вузли на шляху відтоку лімфи від органа до стовбура.

Будова лімфовузла

- капсула;

- строма;

- паренхіма (кора та мозок);

- синуси (крайовий, проміжний, воротний);

- приносні судини (2-4);

- виносні судини (1-2).

Функції вузлів

- захисна (імунна);

- бар'єрна;

- кровотворна.

Лімфатична система нижніх кінцівок

Групи вузлів:

1. Підколінні (глибокі та поверхневі).

2. Пахвинні (глибокі та поверхневі),

Вузол Пирогова самий великий глибокий, закриває судинну лакуну.

Лімфатичні судини – по ходу поверхневих та глибоких вен

1. Поверхневі діляться на:

- заднєлатеральну групу (забирають лімфу від 4,5 пальців, латерального краю стопи, латеральної поверхні гомілки. Перериваються в підколінних вузлах);

- медіальну групу (збирають лімфу від шкіри 1,2,3 пальців, медіального краю стопи, гомілки, перериваються в підколінних вузлах)

2. Глибокі.

Збирають лімфу від глибоких утворень кінцівки, перериваються в підколінних, впадають в глибокі пахвинні.

В пахвинні вузли лімфа збирається від нижніх кінцівок, передньої стінки живота (нижче пупка), сідничої ділянки, промежини, зовнішніх статевих органів, матки у жінок.

Лімфатичні судини та вузли тазу.

По ходу судин тазу.

1. Парієтальні та вісцеральні.

2. Загальні, зовнішні та внутрішні клубові. Далі збираються в поперекові стовбури.

Лімфатичні вузли та судини черевної порожнини.

1.Парієтальні

- нижні діафрагмальні

- поперекові.

Далі лімфа відтікає в поперекові стволи.

2. Вісцеральні

- черевні

- верхні та нижні брижові.

Далі в поперекові стовбури, або в непарний (непостійний) кишечний стовбур.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 662 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)