АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Симптоми, клінічний перебіг.

Виникнення захворювання відбувається за двох основних варіантів. Перший — це раптовий початок, найчастіше після різкого підвищення внутрішньочеревного тиску внаслідок значного фізичного навантаження, пологів або в разі ослаблення м’язів тазового дна і м’яза — замикача відхідника після різкого кашлю, чихання тощо. Відразу після або під час подібного епізоду пряма кишка випадає на значно му протязі (8–10 см і більше). При цьому нерідко виникає сильний біль у животі, що пов’язано з натягненням очеревини та брижі товстої кишки. Біль може бути настільки сильним, що призводить до шоку або колапсу.

Другий варіант частіший — поступове повільне наростання утруднень дефекації, що набуває хронічного характеру, коли послаблювальні препарати і очисні клізми стають все менш ефективними. Кожна дефекація у подібних хворих пе ретворюється на болючий процес, що супроводжується значним підвищенням внутрішньочеревного тиску. Поступово, з кожним черговим натужуванням пряма кишка починає все більше випадати, але спочатку досить легко майже самостійно вправляється за відхідниковий канал. Через якийсь час кишку після акту дефекації вже доводиться вправляти руками. При продовженні захворювання ви падання прямої кишки виникає під час не лише дефекації, але і кашлю, чихання або навіть прийняття вертикального положення тіла. І за першого і другого варіанта виникнення захворювання основною скаргою хворих є саме випадання кишки із відхідника.

Другим за частотою (до 80% випадків) симптомом є нетримання різних ком понентів кишкового вмісту. Особливо часто нетримання кишкового вмісту спос терігають за другого варіанта розвитку захворювання у жінок.

Слабкість м’язів — замикачів прямої кишки і недостатність м’язів тазового дна є складовою патогенезу захворювання. Більше ніж в 50 % хворих спостерігають різні порушення функції товстої кишки, частіше у формі хронічного закрепу, що призводить до постійного вживання послаблювальних засобів або очисних клізм. Рідше захворювання розвивається на тлі хронічного проносу.

Больовий синдром у хворих, як правило, не виражений, біль частіше виникає при раптовому випаданні прямої кишки. Все ж близько 50 % хворих відзначають біль внизу живота, що посилюється під час дефекації, значного фізичного наван таження і навіть під час ходьби. Після вправлення кишки біль у животі або змен шується, або зникає зовсім.

Характерними скаргами є патологічні виділення із відхідника, частіше у виг ляді слизу, але можуть бути і кров’янисті виділення, зумовлені травмуванням змінених дрібних судин у розпушеній і набряклій слизовій оболонці частини пря мої кишки, що випала.

Нерідко хворі скаржаться на відчуття чужорідного тіла в прямій кишці і не справжні позиви до дефекації. За тривалого існування випадання прямої кишки, що поєднується з випаданням матки, хворі зазначають різні дизуричні розлади, наприклад часті позиви до сечовипускання або переривчасте сечовипускання.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав