АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття про імунітет.Гуморальний і клітинний імунітет.

Основоположником вчення про імунітет є Е. Дженнер, який наприкінці XVIII століття досвідченим шляхом знайшов спосіб попередження захворювань натуральною віспою. І.І. Мечников сформулював клітинну теорію імунітету і відкрив захисну роль фагоцитозу. З середини 20-х років почалося самостійне розвиток імунології-науки, що вивчає захисні реакції організму.

Імунітет- не сприятливість організму до інфекційних захворювань та деяких отруйних речовин.

2. Захисні механізми організму
В організмі існують три взаємодоповнюючі системи, які забезпечують захист від хвороботворних агентів.
1. Клітинний імунітет(автор Мечніков). До нього відносяться лейкоцити та макрофаги, здатні здійснювати фагоцитоз і завдяки цьому знищують хвороботворні антигени. Тканинні макрофаги відіграють істотну роль в розпізнаванні сторонніх часток специфічної імунною системою.
2. Гуморальний імунітет(автор Єрміх). До нього відноситься білки плазми(антитіла), що здатні руйнувати антигени, знищувати чужорідні частинки і активувати клітини організму, що беруть участь в запальних реакціях.
3. Імунна система складається з близько 10¹² лімфоцитів,10²⁰білків – імуноглобулінів.Які взалежності від чужорідних тіл розчиняють(лізоцим розчиняє їх оболонку),склеюють(внаслідок бактерії і віруси втрачають свою активність),утв осад токсинів,здійснюють фагоцитоз чужорідним тілам.

25.Типи імунітету.Поняття про вакцинацію.Значення профілактичних щеплень.

Імунітет- не сприятливість організму до інфекційних захворювань та деяких отруйних речовин.

Розрізняють два види імунітету:

Вроджений

(людина не може захворіти на деякі хвороби тварин,і навпаки;і коли мати під час вагітності пренесла хворобу у дитини автоматично виробляється імунітет до неї)

Природний

Набутий

(коли людина перехворіла на кір,віспу вітрянку,в її організмі уже виробилися антитіла і наступний раз людина уже не може захворіти)

Активний (у людський організм вводиться вакцина,що містить ослаблені антигени,і у відповідь на їх проникнення виробляються антитіла.І в подальшому коли такі антигени проникатимуть в організм,антитіла одразу перешкоджатимуть їх розмноженню)

Штучний

Пасивний (коли організм не здатен виробити антитіла на дану інфекційну хворобу в організм уводиться сироватка (з готовими антитілами).

Вакцини (лат. vacca — корова) — препарати, що складаються з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності

Творцем наукової теорії запобігання інфекційним захворюванням за допомогою виготовлених в лабораторії вакцин був засновник медичної мікробіології Луї Пастер. Вперше вакцинацію було здійснено в 1796 році англійським лікарем Едвордом Дженнером, який штучно прищепив дитині коров'ячу віспу, в результаті чого ця дитина набула імунітету до натуральної віспи.

Вакцинація - введення антигенного матеріалу з метою викликати імунітет до хвороби, який запобіжить зараження або послабить його наслідки.

Значення:запобігти захворюванню.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 624 | Нарушение авторских прав