АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЛІКУВАННЯвгору

1.  Гострі тромботичні інциденти: лікування, як у решти хворих без АФС (КАФС →див. нижче).

2.  Первинна профілактика у хворих із аФЛ з профілем, що вказує на високий ризик тромбозу (табл. 4-2) → ліквідація факторів ризику серцево-судинних захворювань + можна додати ацетилсаліцилову кислоту (АСК) [при супутньому СЧВ розглянути додаткове призначення гідроксихлорохіну]; у ситуаціях підвищеного ризику тромбозу (напр. хірургічне втручання, іммобілізація, післяпологовий період) у всіх хворих із АФС застосовують НМГ у профілактичних дозах.

Taблиця 4-2. Серологічні фактори високого ризику тромбозу у хворих з антифосфоліпідними антитілами
– вовчаковий антикоагулянт – вовчаковий антикоагулянт + антитіла до кардіоліпіну + антитіла до β2-ГП I – персистуючі антитіла виключно до кардіоліпіну у середньому або високому титріa
a стосується хворих із супутнім СЧВ β2-ГПI – β2-глікопротеїн I на основі: Lupus, 2011; 20: 206 (модифікованi)

3.  Вторинна профілактика

1) хворі з аФЛ (без підтвердженого АФС) i першим інцидентом венозного чи артеріального тромбозу → ведення, як у хворих без АФС

2) хворі з підтвердженим АФС

a) перенесений венозний тромбоз → антагоніст вітаміну К (АВК) – тривалий прийом, запланований рівень МНІ 2,0–3,0 (перший інцидент тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок із тимчасовим фактором ризику, без аФЛ, що вказують на високий ризик → слід продумати короткотривале застосування [3–6 міс.]);

б) перенесений артеріальний тромбоз → довготривале лікування; слід розглянути залежно від індивідуального ризику тромбозу та його ускладнень (в т.ч. профіль аФЛ, додаткові фактори серцево-судиннинного ризику, порівняння першого з наступним (-ми) інцидентами тромбозу, загроза недостатності органів) та ризику кровотечі: АСК + АВК (МНІ 2,0–3,0) або АВК із запланованим МНІ >3,0 (на думку деяких експертів достатнім є АСК або АВК із цільовим МНІ 2,0–3,0).

4.  Неефективність лікування: слід збільшити інтенсивність антикоагуляції з використанням АВК (цільовий МНІ 3,0–4,0), або замінити АВК на НМГ; при артеріальному тромбозі, як альтернативу, додати АСК.

5.  Тромбоцитопенія <50 000/мкл або активна системна хвороба сполучної тканини → застосовуємо ГК.

6.  АФС у вагітної жінки

1) Фізіологічний перебіг вагітності, в анамнезі без акушерської патології, аФЛ виявлено випадково → без лікування або АСК у низькій дозі;

2) акушерська патологія в анамнезі та аФЛ → лікування залежить від різновиду та титру антитіл, включає застосування АСК і НМГ.

7. Катастрофічний АФС → гепарин у терапевтичних дозах, ГК у високих дозах, плазмаферез або ВВІГ та, якщо підозрюємо зв'язок симптомів із інфекцією, антибіотики широкого спектру дії.

8.  Жінки з АФС/аФЛ не повинні приймати естрогенів (у формі пероральних контрацептивів або гормональної замісної терапії), оскільки вони збільшують ризик тромбозу.

ПРОГНОЗвгору

Залежить від локалізації, поширення і частоти виникнення тромботичних змін та їх ускладнень. Безпосередню загрозу для життя становить, головним чином, КАФС. При вторинному АФС прогноз також залежить від основного захорювання.

 

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 310 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)