| Підходи до ефективного керівництва
| Загальна характеристика
| Директор
| Заступник з економіки
| Головний бухгалтер
| Заступник з виробни-цтва
|
| 1.Форми влади:
–примусу
–винагороди
–законна
–еталонна
–експертна
| Вплив через страх
| Даний керівник
застосовує законну владу тому, що виконавець вірить у те, що керівник має право віддавати накази а його обов'язок виконувати їх
| Даний керівник
застосовує
еталонну владу
оскільки вона
грунтується на
власному прикладі
доного керівника
| Використовує вплив через страх
| Використовує вплив через бажання підлеглих отримати певну винагороду в обмін на виконану дію
|
| Вплив через бажання підлеглих отримати певну винагороду в обмін на виконану дію
|
| Базується на традиціях, які здатні задовольнити потребу виконавця в захищеності і приналежності
|
| Формується на засадах харизми, тобто на силі особистих якостей або здібностей
|
| Вплив через “розумну” віру, тобто виконавець свідомо і логічно приймає на віру цінність знань експерта
|
| 2.Стилі керівництва:
–на засадах систем Лайкерта
–через структуру та увагу до підлеглих
–на засадах управлінської гратки Блейка і Моутон
| Лайкерт запропонував чотири системи для підбору менеджером стилю керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника
| Директор
використовує
автократичний
стиль керівництва,
оскільки володіє
достатньою
владою і може
нав'язати свою
волю виконавцеві
| Керівник планує і організовує діяльність групи і свої відносини з нею, допускається поведінка керівника, яка впливає на потреби вищого рівня
| Керівник спрямовує підлеглих на досягнення цілей організації через вплив на шляхи досягнення цих цілей
| Керівник допомагає підлеглому визначити, що необхідно зробити, яку мотивацію варто застосувати для того, щоб досягнути бажаних результатів
|
| Керівник планує і організовує діяльність групи і свої відносини з нею, допускається поведінка керівника, яка впливає на потреби вищого рівня
|
| Вони виділили 5 основних стилів керівницта, які враховують інтереси людей та інтереси виробництва
|
| –на засадах ситуаційної моделі Фідлера
| Увага зосереджується на ситуації з урахуванням трьох факторів, які впливають на поведінку керівника: взаємовідносини між керівником і членами колективу, структура завдання, посадові повноваження
|
| –“шлях-ціль” Мітчела і Хауса
| Керівник спрямовує підлеглих на досягнення цілей організації через вплив на шляхи досягнення цих цілей
|
| –на засадах врахування життєвого циклу Херсі та Бланшара
| Автори вважають, що стилі керівництва залежать від зрілості виконавців, бажання досягти цілі, а також від освіти, досвіду, обізнаності у виконанні конкретних завдань
|
| –на засадах прийняття рішень Врума та Йєттона
| Концентрує увагу на процесі прийняття управлінського рішення і має 5 стилів керівництва, які керівник може використовувати залежно від участі підлеглих у прийнятті рішень
|
| –узгоджене керівництво
| Керівник допомагає підлеглому визначити, що необхідно зробити, яку мотивацію варто застосувати для того, щоб досягнути бажаних результатів
|
| –трансформаційне керівництво
| Розглядається як здатність керівників надихати та стимулювати підлеглих на досягнення високих результатів, але без прямого суттєвого втручання, а через створення сприятливих умов
|
| –керівництво на засадах попарних вертикальних зв’язків Гріна
| Базується на припущенні, що сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, що усвою чергу зумовлює поведінку підлеглого
|
| – інші
|
|
Знак „+” показує, які форми влади і стилі керівництва використовує керівник.
Оцінка проводилася за шкалою від 0 до 5.
