АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКА СВИНЕЙ

Прочитайте:
  1. III. Дані об'єктивного дослідження.
  2. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.
  3. Б. Дані інструментального дослідження структури ПЗ.
  4. Бактеріологічне дослідження на стафілокок
  5. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
  6. Будова та функції шлунка. Особливості будови стінок шлунка.
  7. ВАДИ РОЗВИТКУ ШЛУНКА ТА КИШЕЧНИКУ
  8. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  9. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  10. Ваша інтерпретація даного дослідження?

У свиней шлунок розміщений на нижній черевній стінці в лі­вому підребер'ї. Досліджують його у поросят і підсвинків зов­нішнім оглядом, пальпацією і зондуванням. У дорослих свиней внаслідок значного відкладення жиру в підшкірній клітковині і сальнику дослідження шлунка загальними методами майже не­можливе. Зовнішнім оглядом визначають форму і об'єм черева, при розширенні шлунка збільшується об'єм ділянки лівого під­ребер'я. Пальпацією ззаду реберних дуг вдається визначити сту-лінь наповнення шлунка та больову реакцію.


Аускультація шлунка у свиней малорезультативна.

Для дослідження шлунка можна застосовувати його зондуван­ня та дослідження вмісту, а при блюванні — дослідження блю­вотних мас. З метою одержання шлункового вмісту у свиней вико­ристовують медичні зонди різних розмірів, а при їх відсутності — гумову трубку відповідної довжини, діаметра отвору й товщини стінки. Якщо використовують гумову трубку, то один її кінець необхідно відшліфувати й зробити бокові отвори.

Великих свиней зондують після фіксації у правому боковому положенні або стоячи, а поросят і підсвинків — на фіксаційному дерев'яному столі.

Зонд вводять через ротову порожнину за допомогою дерев'я­ного зівника з круглим отвором посередині (Ганжа І. Д.). Розмір отвору повинен забезпечувати безперешкодне проходження зонда. Використовують для зондування також металевий зівник І. Г. Ша-рабріна.

Зівник фіксують у ротовій порожнині, зонд через отвір зівника без особливих зусиль проштовхують у глотку, а потім стравохід і шлунок. При цьому слід пам'ятати, що у свиней є глоткова за­глибина, в яку часто потрапляє кінець зонда, що не дає змоги провести його в глотку, стравохід і шлунок; при цьому у тварини виникає занепокоєння.

Тому при потраплянні зонда в глоткову заглибину його слід підтягнути назад і синхронно з актом ковтання повторити введен­ня. Дорослим свиням твердий зонд слід вводити з гнучким спря­мовуючим пристроєм (Чумаченко В. Ю.), який дає змогу обмину­ти глоткову заглибину.

Шлунковий вміст одержують через зонд шприцом об'ємом 100—200 мл, або спеціальним вакуумним апаратом. Якщо шлун­ковий вміст неможливо одержати, змінюють положення зонда на­вколо його осі, трохи вводять дальше або витягують назад.

При дослідженні шлункового вмісту свиней звертають увагу на ті показники, що й у коней — об'єм, кислотність, перетравну здатність. У підсвинків при одноразовому одержанні шлункового вмісту натще, за даними досліджень В. Ю. Чумаченка, кількість його становить 10—35 мл, загальна кислотність — 90 титрованих одиниць; вільна НС1— 10—80 од., зв'язана НС1 — 5—15 титрова­них одиниць, перетравна здатність за Н. П. П'ятницьким— 15— 20 од. пепсину. За іншими авторами показники кислотності шлун­кового вмісту трохи менші, що можливо зумовлене типом годівлі, умовами утримання тварин і типом секреторної функції у свиней.

При гастритах секреція і вміст вільної НС1 у шлунковому соку може змінюватися аналогічно, як і у коней. Слід при цьому за­значити, що між рівнем секреції шлункового соку і вмістом у ньому вільної НС1 існує зворотна залежність, хоча в деяких ви­падках спостерігається і пряма кореляція.


Найбільш важливі дані в діагностиці хвороб шлунка одержу­ють при гастроскопії, яку вперше у ветеринарній медицині роз­робив для діагностики гастритів у свиней В. Ю. Чумаченко. Цей метод з успіхом можна застосовувати для діагностики виразкової хвороби, пухлин та іншої патології шлунка у свиней.

Порівняно з загальним і лабораторними методами досліджень шлунка гастроскопія має ряд переваг. Вона дає змогу прижиттєве визначити морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (колір, розміри й напрямок складок, їх щільність, набряк, наявність кро­вовиливів, ерозій, виразок і пухлин), які є основними ознаками для діагностики патології шлунка.

Гастроскопію у свиней проводять медичними гастроскопами різних конструкцій. При використанні твердогнучких гастроскопів для запобігання потраплянню їх у глоткову заглибину застосову­ють гнучкий спрямовуючий пристрій конструкції В. Ю. Чумачен-ка, який дає можливість обминути цю заглибину і вільно вводити апарат у шлунок.

У здорових свиней слизова оболонка гладенька, блискуча, зі­брана в дрібні складки різної форми та напрямку. Складки лег­ко вирівнюються при введенні в порожнину шлунка 1—1,5 л повіт­ря. Слизова оболонка блідо-рожевого або рожевого кольору.

У поросят, хворих на гостру форму катарального гастриту, слизова оболонка гіперемійована, набрякла, вкрита товстим ша­ром липкого прозорого слизу. Складки збільшені в розмірі й щільно прилягають одна до одної, утворюючи вузькі, ледь помітні щілини (смужки) темно-червоного кольору. При хронічному ка­таральному гастриті слизова оболонка шлунка нерівномірно вкри­та слизом сірого кольору. На загальному фоні помірної гіперемії спостерігають ділянки посиленої гіперемії, посередині яких часті­ше є темно-сірі нашарування слизу. При гіпертрофічному гастриті слизова оболонка червоного або бордового кольору, шершава, без блиску, складки потовщені й при введенні повітря у шлунок майже не розгладжуються. Між складками слизової оболонки знаходить­ся щільно прилиплий слиз. На верхівках складок виявляють ге­морагії. Колір слизової оболонки при наявності крововиливів не­рівномірний. При атрофічному гастриті виявляють зміни рельєфу і кольору слизової оболонки. Складки її зменшені в розмірі, а проміжки між ними широкі, в окремих ділянках складок зовсім не буває, колір слизової оболонки блідий або сірий, а поверхність рівна й блискуча, з просвічуванням кровоносних судин. При на­явності ерозій і виразок слизової оболонки виявляють її дефекти різної форми та величини.

Для діагностики хвороб шлунка у свиней застосовують також рентгеноскопію.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 442 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)