 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВСтуденти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 13. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 14. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. – Х.:Консум, 2000.– 528 с. 15. Белоусов Ю.В. Педиатрическая гастроэнтерология: клинические лекции. Уч. пособие. – Харьков: Факт, 2007. –228 с. 16. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 17. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 18. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 19. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386.
Додаткова: 1. Гастроєнтерологія дитячого віку / за заг. ред. проф. Є.В.Прохорова, проф. О.П.Волосовця. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 41-115. 2. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания кишечника у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2009. – 487 с. 3. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2008. – 432 с. 4. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с.
Методичну вказівку склала проф.. А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА вказівка
до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" на тему: " Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження органів сечовидільної системи у дітей. Методика обстеження".
Актуальність теми. Система виділення виконує ряд життєво важливих гомеостатичних функцій. Підтримання постійного об’єму рідини організму, осморегуляція, регуляція іонного складу та кислотно-лужного стану, екскреція продуктів метаболізму і чужорідних речовин, секреція біологічно активних речовин тощо. Знання анатомо-фізіологічних особливостей, методики обстеження і семіотики захворювань органів системи виділення допоможе своєчасно діагностувати та лікувати захворювання, проводити профілактичні заходи. Конкретні цілі: • Збирати анамнез у дитини з хворобами системи виділення. • Проводити об’єктивне обстеження хворої дитини. • Оцінювати отримані дані. • Аналізувати основні синдроми ураження системи виділення у дітей. • Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і №112/о). Знати: • Функціональні особливості органів сечовиділення. • Анатомічні особливості нирок в дитячому віці, клінічні висновки. • Гістологічні особливості нирок у дітей, клінічні висновки. • Основні функції нирок, їх особливості у дітей; клінічні висновки. • АФО будови мисок і сечоводів у дітей; клінічні висновки. • АФО будови сечового міхура у дітей; клінічні висновки. Кількість сечовипускань в залежності від віку (1 міс, 1 рік, дошкільний вік). • АФО будови сечовивідного каналу у дітей; клінічні висновки. • Клінічні методи обстеження органів сечовидільної системи. • Лабораторні методи дослідження органів сечовидільної системи. • Інструментальні методи дослідження органів сечовидільної системи. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері; • Провести клінічне дослідження органів сечовидільної системи і оцінити отримані дані. • Провести пробу за Зимніцким, аналізи за Нечипоренко. • Підготувати дитину до інструментального дослідження; • Визначити провідний синдром при захворюваннях сечовидільної системи. • Скласти план лабораторного і інструментального обстеження хворого. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ a. Опрацювати рекомендовану літературу. b. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1. Анатомічні особливості нирок в дитячому віці, клінічні висновки. 2. Гістологічні особливості нирок у дітей, клінічні висновки. 3. Основні функції нирок, їх особливості у дітей; клінічні висновки. 4. АФО будови мисок і сечоводів у дітей; клінічні висновки. 5. АФО будови сечового міхура у дітей; клінічні висновки. Кількість сечовипускань в залежності від віку (1 міс, 1 рік, дошкільний вік). 6. АФО будови сечовивідного каналу у дітей; клінічні висновки. 7. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення 8. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом огляду. САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 20. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 21. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 22. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 23. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 24. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386.
Додаткова: 1.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 2.Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослідження функціональних систем у дітей. - К.: Супрамед, 1994. - С.12-23, 55-63. 3.Смиян И.С., Луговая О.И. Заболевания органов мочеполовой системы у 4.Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. - Дніпропетровськ: “Пороги”, 1995. – 260 с.
Методичну вказівку склала проф.. А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" на тему "Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит- і циліндрурія та ін.) та інших лабораторно-інструментальних досліджень"
Актуальність теми. Захворювання видільної системи поширені у дитячому віці. Вміння інтерпретувати зміни аналізу сечі, виділяти симптоми захворювання і поєднувати їх в синдроми дозволяє лікарю діагностувати тяжкі захворювання органів виділення, а також оцінювати наявність невідкладних станів у дітей із хворобами нирок. Конкретні цілі: • Збирати анамнез у дитини з хворобою системи виділення. • Проводити об’єктивне обстеження хворої дитини. • Оцінювати отримані дані. • Призначати лабораторно-інструментальні методи обстеження хворого з патологією системи виділення. • Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження. • Аналізувати основні синдроми ураження системи виділення у дітей. • Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і №112/о). Знати: • Особливості діурезу в різні вікові періоди та методи розрахунку в різні вікові періоди. • Зміни в аналізі сечі при патології сечовидільної системи та їх інтерпретацію. • Зміни в біохімічному аналізі крові при патології сечовидільної системи • Інструментальні методи дослідження органів сечовидільної системи. • Семіотику інфекційно-запальних захворювань системи сечовиділення • Семіотику гострої ниркової недостатності • Семіотику хронічної ниркової недостатності • Семіотику вроджених захворювань органів сечовиділення • Семіотику синдрому дизурії • Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів • Спостереження за хворими з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів • Методику підготовки хворих до інструментального дослідження • Методику проведення проб Нечипоренка, Зимницького, аналізу сечі на вміст цукру. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері; • Провести клінічне дослідження органів сечовидільної системи і оцінити отримані дані. • Провести пробу за Зимніцким, аналізи за Нечипоренко. • Підготувати дитину до інструментального дослідження; • Визначити провідний синдром при захворюваннях сечовидільної системи. • Скласти план лабораторного і інструментального обстеження хворого.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ c. Опрацювати рекомендовану літературу. d. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 9. Особливості діурезу в різні вікові періоди та методи розрахунку в різні вікові періоди. 10. Зміни в аналізі сечі при патології сечовидільної системи та їх інтерпретацію. 11. Зміни в біохімічному аналізі крові при патології сечовидільної системи 12. Інструментальні методи дослідження органів сечовидільної системи. 13. Семіотику інфекційно-запальних захворювань системи сечовиділення 14. Семіотику гострої ниркової недостатності 15. Семіотику хронічної ниркової недостатності 16. Семіотику вроджених захворювань органів сечовиділення 17. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення 18. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом огляду. 19. Основні елементи догляду за дитиною з патологією сечовидільної системи.
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 25. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 26. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 27. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 28. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 29. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386. Додаткова: 1.Ермоленко В.М. Острая почечная недостаточность / В.М. Ермоленко, А.Ю. Николаев. - М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2010. - 230 с. 2.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 3.Смиян И.С., Луговая О.И. Заболевания органов мочеполовой системы у 4.Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. - Дніпропетровськ: “Пороги”, 1995. –260 с.
Методичну вказівку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія"на тему " Семіотика вроджених та набутих захворювань сечовидільної системи у дітей. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності"
Актуальність теми. Захворювання видільної системи поширені у дитячому віці. Вміння інтерпретувати зміни аналізу сечі, виділяти симптоми захворювання і поєднувати їх в синдроми дозволяє лікарю діагностувати тяжкі захворювання органів виділення, а також оцінювати наявність невідкладних станів у дітей із хворобами нирок. Конкретні цілі: • Збирати анамнез у дитини з хворобою системи виділення. • Проводити об’єктивне обстеження хворої дитини. • Оцінювати отримані дані. • Призначати лабораторно-інструментальні методи обстеження хворого з патологією системи виділення. • Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження. • Аналізувати основні синдроми ураження системи виділення у дітей. • Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і №112/о). Знати: • Особливості діурезу в різні вікові періоди та методи розрахунку в різні вікові періоди. • Зміни в аналізі сечі при патології сечовидільної системи та їх інтерпретацію. • Зміни в біохімічному аналізі крові при патології сечовидільної системи • Інструментальні методи дослідження органів сечовидільної системи. • Семіотику інфекційно-запальних захворювань системи сечовиділення • Семіотику гострої ниркової недостатності • Семіотику хронічної ниркової недостатності • Семіотику вроджених захворювань органів сечовиділення • Семіотику синдрому дизурії • Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів • Спостереження за хворими з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів • Методику підготовки хворих до інструментального дослідження • Методику проведення проб Нечипоренка, Зимницького, аналізу сечі на вміст цукру. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері; • Провести клінічне дослідження органів сечовидільної системи і оцінити отримані дані. • Провести пробу за Зимніцким, аналізи за Нечипоренко. • Підготувати дитину до інструментального дослідження; • Визначити провідний синдром при захворюваннях сечовидільної системи. • Скласти план лабораторного і інструментального обстеження хворого. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ e. Опрацювати рекомендовану літературу. f. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 20. Особливості діурезу в різні вікові періоди та методи розрахунку в різні вікові періоди. 21. Зміни в аналізі сечі при патології сечовидільної системи та їх інтерпретацію. 22. Зміни в біохімічному аналізі крові при патології сечовидільної системи 23. Інструментальні методи дослідження органів сечовидільної системи. 24. Семіотику інфекційно-запальних захворювань системи сечовиділення 25. Семіотику гострої ниркової недостатності 26. Семіотику хронічної ниркової недостатності 27. Семіотику вроджених захворювань органів сечовиділення 28. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення 29. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом огляду. 30. Основні елементи догляду за дитиною з патологією сечовидільної системи.
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 30. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 31. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 32. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 33. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 34. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386. Додаткова: 1.Ермоленко В.М. Острая почечная недостаточность / В.М. Ермоленко, А.Ю. Николаев. - М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2010. - 230 с. 2.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 3.Смиян И.С., Луговая О.И. Заболевания органов мочеполовой системы у 4.Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. - Дніпропетровськ: “Пороги”, 1995. –260 с.
Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" на тему: "Особливості системи крові у дітей різних вікових груп".
Актуальність теми. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження системи крові. Ці дії особливо важливі для своєчасного початку лікування. Система крові чутливо реагує практично на будь-які захворювання і патологічні стани організму. Знання анатомо-фізіологічних особливостей в залежності від віку здорової дитини, методики обстеження і семіотики захворювань системи крові допоможе своєчасно діагностувати, лікувати і контролювати ефективність лікування багатьох захворювань дитячого організму. Конкретні цілі: • Збирати анамнез у хворого з патологією системи крові. • Проводити об’єктивне обстеження кровотворних органів дитини. • Інтерпретувати отримані дані. • Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей Знати: · Особливості етапів ембріонального кровотворення. · Анатомо-фізіологічні особливості (АФО) кісткового мозку в дитячому віці. · Особливості гемограми новонародженої дитини. · Особливості гемограми дітей різного віку. · Фізико-хімічні і біохімічні властивості крові у дітей. · Зміни еритроцитарної ланки системи крові у дітей. · Зміни лейкоцитарної ланки системи крові у дітей. · Критерії оцінки (аналізу) периферійної крові здорової дитини залежно від віку. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері. • Виявити ознаки захворювання системи крові шляхом огляду. • Виявити ознаки захворювання системи крові шляхом пальпації (пальпація периферичних лімфатичних вузлів, селезінки, печінки). • Взяти матеріал для досліджень. • Провести об’єктивне обстеження органів системи кровотворення. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ g. Опрацювати рекомендовану літературу. h. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1. Функція крові і їх характеристика 2. Особливості етапів ембріонального кровотворення.
4. Анатомо-фізіологічні особливості (АФО) кісткового мозку в дитячому віці. 5. Етапи внутрішньоутробного кровотворення. 6. Схема ноpмального кровотворення. 7. Фізико-хімічні і біохімічні властивості крові у дітей. 8. Зміни еритроцитарної ланки системи крові у дітей. 9. Зміни лейкоцитарної ланки системи крові у дітей. 10. Критерії оцінки (аналізу) периферійної крові здорової дитини залежно від віку.
Література Основна: 1. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 3. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 4. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386.
Додаткова: 1.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 2.Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні 3. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / Під ред. Солярова О.Я. - К., 2007. – 320 с.
Методичну розробку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" на тему: "Методи клініко-лабораторного обстеження дітей з ураженням системи крові"
Актуальність теми. В останні роки відмічається ріст патології крові у дітей, особливо уражень периферичної крові та лімфатичнолї системи.Система крові дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження системи крові. Ці дії особливо важливі для своєчасного початку лікування. Конкретні цілі: • Збирати анамнез у хворого з патологією системи крові. • Проводити об’єктивне обстеження кровотворних органів дитини. • Інтерпретувати отримані дані. • Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей Знати: · Особливості гемограми новонародженої дитини. · Особливості гемограми дітей різного віку. · Фізико-хімічні і біохімічні властивості крові у дітей. · Зміни еритроцитарної ланки системи крові у дітей. · Зміни лейкоцитарної ланки системи крові у дітей. · Критерії оцінки (аналізу) периферійної крові здорової дитини залежно від віку. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері. • Виявити ознаки захворювання системи крові шляхом огляду. • Виявити ознаки захворювання системи крові шляхом пальпації (пальпація периферичних лімфатичних вузлів, селезінки, печінки). • Взяти матеріал для досліджень. • Провести об’єктивне обстеження органів системи кровотворення. • Оцінити гемограму дитини в різні вікові періоди. • Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей. • Розробити схему діагностичного пошуку при захворюванні крові.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ i. Опрацювати рекомендовану літературу. j. Дати відповіді на головні питання теми.
Контрольні питання до теми: 11. Особливості гемограми новонародженої дитини. 12. Особливості гемограми дітей різного віку. 13. Фізико-хімічні і біохімічні властивості крові у дітей. 14. Зміни еритроцитарної ланки системи крові у дітей. 15. Зміни лейкоцитарної ланки системи крові у дітей. 16. Критерії оцінки (аналізу) периферійної крові здорової дитини залежно від віку. 17. Методика клінічного обстеження хворого з патологією системи крові. а) опитування; б) особливості огляду: положення у ліжку, колір шкіри та слизових; оболонок; оцінка додатків шкіри; виявлення деформації кісток та суглобів; форми живота; в) пальпація периферичних лімфатичних вузлів; г) пальпація селезінки; д) пальпація печінки; САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.
Література Основна: 35. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 36. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 37. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 38. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 39. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386. 40. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / Під ред. Солярова О.Я. - К., 2007. - 320с.
Додаткова: 1.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 2.Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні 3. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / Під ред. Солярова О.Я. - К., 2007. – 320 с. 4. Избранные лекции по педиатрии / Под ред. А.А. Баранова, Р.Р. Шиляева, Б.С. Каганова. М.: Издательский Дом "Династия". – 2005. – 640 с.
Методичну вказівку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія"на тему "Клініко-гематологічна семіотика основних синдромів (анемічний, гемолітичний, геморагічний тощо) та захворювань системи крові у дітей"
Актуальність теми. Система крові чутливо реагує практично на будь-які захворювання і патологічні стани організму. Знання анатомо-фізіологічних особливостей в залежності від віку здорової дитини, методики обстеження і семіотики захворювань системи крові допоможе своєчасно діагностувати, лікувати і контролювати ефективність лікування багатьох захворювань дитячого організму. Конкретні цілі: · Збирати анамнез у хворого з патологією системи крові. · Проводити об’єктивне обстеження кровотворних органів дитини. · Інтерпретувати отримані дані. · Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей. · Збирати анамнез у хворого з патологією системи крові. · Проводити об’єктивне обстеження органів системи крові дитини. · Інтерпретувати отримані дані. · Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей · Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і.№112/о). Знати: 1. Критерії оцінки (аналізу) периферійної крові хворої дитини залежно від віку. 2. Клініко-гематологічну семіотику анемічного синдрому. 3. Клініко-гематологічну семіотику гемолітичного синдрому. 4. Клініко-гематологічну семіотику геморагічного синдрому. 5. Клініко-гематологічну характеристику гострого лейкозу. 6. Клініко-гематологічну характеристику хронічного лейкозу. 7. Клініко-гематологічну характеристику тромбоцитопенічної пурпури. 8. Клініко-гематологічну характеристика геморагічного васкуліту. 9. Особливості догляду за дітьми з патологією системи крові. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері. • Виявити ознаки захворювання системи крові шляхом огляду. • Виявити ознаки захворювання системи крові шляхом пальпації (пальпація периферичних лімфатичних вузлів, селезінки, печінки). • Взяти матеріал для досліджень. • Провести об’єктивне обстеження органів системи кровотворення. • Оцінити гемограму дитини в різні вікові періоди. • Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей. Контрольні питання до теми:
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.
Література Основна: 7. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 8. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 9. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 10. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 11. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386.
Додаткова: 1.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 2.Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні 3. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / Під ред. Солярова О.Я. - К., 2007. – 320 с.
Методичну вказівку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА вказівка
до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" на тему:" Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження ендокринної системи у дітей".
Актуальність теми. В останні роки відмічається ріст ендокринної патології дитячого віку, особливо уражень щитовидної залози.Ендокринна система дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження ендокринної системи. Ці дії особливо важливі для своєчасного лікування. Конкретні цілі: • Проводити суб'єктивне та об'єктивне обстеження органів ендокринної системи з урахуванням особливостей методики у дітей. • Призначати необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією ендокринної системи для уточнення патологічних змін. • Інтерпретувати виявлені зміни в результаті обстеження дитини на основі знання анатомо-фізіологічних особливостей. Знати: • Особливості функціонування ендокринних залоз у дитячому віці. • Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози. • Анатомо-фізіологічні особливості паращитоподібних залоз. • Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу. • Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної частини підшлункової залози.. • Анатомо-фізіологічні особливості наднирників. • Методи дослідження ендокринної системи. • Методику проведення аналiзу кpовi на цукоp. • Методику визначення глiкемiчного профілю. • Методику проведення глюкозо- толеpантного тесту Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері; • Провести антропометричне дослідження і оцінити результати • Оцінити статевий розвиток дитини. • Підготувати дитину до інструментального дослідження. • Підготувати дитину до проведення аналiзу кpовi на цукоp. • Підготувати дитину до проведення глiкемiчного профілю. • Підготувати дитину до проведення глюкозо- толеpантного тесту. • Визначити провідний синдром при патології ендокринної системи. • Скласти план лабораторного і інструментального обстеження хворого. • Визначити толерантність до глюкози
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ k. Опрацювати рекомендовану літературу. l. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1. Значення ендокринної система для розвитку дитини. 2. Особливості функціонування ендокринних залоз у дитячому віці. 3. Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози. 4. Анатомо-фізіологічні особливості паращитоподібних залоз. 5. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу. 6. Характеристика і функції гормонів гіпофізу. 7. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної частини підшлункової залози. 8. Анатомо-фізіологічні особливості наднирників.
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.
Методичну вказівку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА вказівка до практичного заняття з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія:" на тему:"Семіотика захворювань ендокринної системи у дітей"
Актуальність теми. Залози внутpiшньої секpецiї мають великий вплив на оpганiзм, який pосте, починаючи з пеpших днiв ембpiонального pозвитку i закінчуючи пеpiодом статевого дозрівання. За даними ВООЗ, діабет скорочує середню тривалість життя, призводить до таких тяжких наслідків, як діабетична й гіпоглікемічна кома, ампутація кінцівок, ниркова недостатність, сліпота. Захворюваність на діабет серед дітей та підлітків має постійну тенденцію до зростання: на сьогоднішній день в Україні зареєстровано майже 5 тис. дітей та 3 тис. підлітків, хворих на ЦД. Ці дії особливо важливі для своєчасного лікування. Конкретні цілі: • Проводити суб'єктивне та об'єктивне обстеження органів ендокринної системи з урахуванням особливостей методики у дітей. • Призначати необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією ендокринної системи для уточнення патологічних змін. • Інтерпретувати виявлені зміни в результаті обстеження дитини на основі знання анатомо-фізіологічних особливостей. Знати: • Особливості функціонування ендокринних залоз у дитячому віці. • Ознаки гіпер- та гіпофункції щитоподібної залози. • Семіотику гіпер- та гіпопаратиреозу. • Семіотику ураження гіпофізу. • Семіотику цукрового діабету і нецукрового діабету. • Ознаки гострої та хронічної наднирникової недостатності. • Семіотику порушення функції статевих залоз. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері; • Провести антропометричне дослідження і оцінити результати • Оцінити статевий розвиток дитини. • Підготувати дитину до інструментального дослідження. • Підготувати дитину до проведення аналiзу кpовi на цукоp. • Підготувати дитину до проведення глiкемiчного профілю. • Підготувати дитину до проведення глюкозо- толеpантного тесту. • Визначити провідний синдром при патології ендокринної системи. • Скласти план лабораторного і інструментального обстеження хворого.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ m. Опрацювати рекомендовану літературу. n. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1.Особливості функціонування ендокринних залоз у дитячому віці. 2.Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози. Ознаки гіпер- та гіпофункції щитоподібної залози. 3.Анатомо-фізіологічні особливості паращитоподібних залоз. 4.Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу. 5.Функціональні особливості гормонів гіпофізу. 6.Нейроендокринна регуляція і її вплив на розвиток дитини. 7.Анатомо-фізіологічні особливості підшлункової залози. 8.Анатомо-фізіологічні особливості наднирників. 9.Анатомо-фізіологічні особливості статевих залоз Семіотика Семіотика пубертатного гіпоталамічного синдрому.
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 41. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 42. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 43. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 44. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 45. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386. 1.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 2. Жуковський М.А. Дитяча ендокринологія. - М.: Медицина, 1996. - С. 165-174. 3. Ендокринологія/ Під ред. Н. Лавина. - М.: Практика, 1999. - С. 583-611.
Методичну вказівку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
для студентів до практичного заняття з пропедевтики педіатрії медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" на тему: " Курація (написання історії хвороби)" (4 год.)
Актуальність теми. В роботі лікаря будь-якого профілю є обов’язковим ведення обов’язкової медичної документації. Основні ключові розділи оформлення медичної документації лікар виносить зі студентських лав, коли проводить курацію та мікрокурацію хворих. Робота з хворими підсумовує і організовує знання по методах клінічного обстеження хворих дітей, виробляє вміння оцінювати дані клінічних та додаткових методів обстеження і виставлення діагнозу з виділенням провідних синдромів. Конкретні цілі: · Особливості збору анамнезу у дітей. · Оцінка загального стану дитини. · Інтерпретація результатів клінічного обстеження. · Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження. · Семіотика захворювань конкретних систем. Знати: 10. Періодизацію дитячого віку. 11. Анатомо-фізіологічні особливості органів та систем дитячого організму. 12. Методику клінічного обстеження органів дихання, серцево-судинної, сечовидільної систем та органів травлення. 13. Основні параклінічні методи дослідження органів дихання, серцево-судинної, сечовидільної систем та органів травлення. 14. Порядок написання історії хвороби. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері. • Виявити ознаки захворювання у дитини шляхом огляду. • Виявити ознаки захворювання шляхом проведення пальпації, перкусії та аускультації. • Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження для підтвердження діагнозу. • Оцінити дані додаткових методів дослідження. • Встановити діагноз з виділенням провідних синдромів. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ o. Опрацювати рекомендовану літературу. p. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1. Особливості збору анамнезу життя у дітей /батьків дітей/ до 3-х річного віку. 2. Особливості збору анамнезу життя у дітей старшого віку. 3. Особливості збору соціально-побутового та генеалогічного анамнезу. 4. Порядок проведення клінічного обстеження хворих по системах. 5. План параклінічного обстеження пацієнта.
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 46. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 47. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 48. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 49. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 50. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386. 1.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 2.Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослідження функціональних систем у дітей. - К.: Супрамед, 1994. - С.12-23, 55-63. 3.Смиян И.С., Луговая О.И. Заболевания органов мочеполовой системы у 4.Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. - Дніпропетровськ: “Пороги”, 1995. – 260 с.
Методичну розробку склала проф.. А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
для студентів 3 курсу медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" до практичного заняття з пропедевтики педіатрії на тему:" Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи у дітей. Методи діагностики імунодефіцитів у дітей"
Актуальність теми. Оцінка стану імунної системи (ІС) і включення імунокоректорів в терапію практично любого хворого актуальні, бо нормальне функціонування кожної з систем організму неможливе без нормального функціонування всіх компонентів ІС. Крім того, в останні роки збільшується число хворих з рецидивуючим або хронічним перебігом хвороби, нетиповою клінічною картиною, невстановленою етіологією інфекційно-запального процесу, спостерігається ріст внутрішньоклітинних інфекцій, частоти аутоімунних процесів. Особливо часто ураження імунної системи спостерігається в дитячому віці, що пов’язано з особливостями імунної системи, які необхідно знати лікарю кожної спеціальності. Конкретні цілі: • Проводити суб'єктивне та об'єктивне обстеження органів імунної системи з урахуванням особливостей методики у дітей. • Призначати необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією імунної системи. • Визначити критичні періоду розвитку імунної системи. • Визначити ознаки первинних і вторинних імунодефіцит них станів. • Інтерпретувати виявлені зміни в результаті обстеження дитини на основі знання анатомо-фізіологічних особливостей. Знати: • Особливості функціонування імунної системи у дитячому віці. • Структура і функції імунної системи. • Роль окремих ланок імунітету у захисті від інфекції. • Критичні періоди в розвитку імунної системи у дітей. • Особливості імунної системи новонароджених дітей. • Клінічне значення вікових особливостей імунної системи. • Методи дослідження імунної системи. Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері; • Оцінити анамнез хвороби щодо частоти інфекційних захворювань • Скласти план обстеження дитини з патологією імунної системи • Провести обстеження імунної системи • Оцінити стан імунної системи з урахуванням вікових особливостей.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ 7. Опрацювати рекомендовану літературу. 8. Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1. Структура і функції імунної системи. 2. Роль окремих ланок імунітету у захисті від інфекції. 3. Центральні органи імунної системи 4. Периферичні органи імунної системи 5. Критичні періоди в розвитку імунної системи у дітей. 6. Особливості імунної системи новонароджених дітей. 7. Особливості імунної системи дітей першого року життя 8. Особливості імунної системи дітей дошкільного і шкільного віку 9. Клінічне значення вікових особливостей імунної системи. 10. Методи дослідження гуморального імунітету. 11. Методи дослідження клітинного імунітету. 12. Неспецифічні фактори захисту дитини від інфекцій.
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 1. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 3. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 4. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386.
Додаткова: 1.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ: “Знання України”, 2002. – 128 с. 2.Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні 3. Стефани Д.В., Вельтищев Ю.Е. Иммунология и иммунопатология детского возраста. – М.: Медицина, 1996. – 383 с.
Методичну вказівку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
для студентів 3 курсу медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" до практичного заняття з пропедевтики педіатрії на тему: "Семіотика захворювань імунної системи у дітей. Семіотика ВІЛ-інфекції у дітей. Значення профілактичних щеплень. Профілактика поствакцинальних ускладнень"
Актуальність теми. Імунна система в організмі людини здійснює контроль над генетичною стабільністю внутрішнього середовища організму. Функціональна активність імунної системи у дітей різних вікових груп має значні відмінності, які визначають чутливість до інфекційних агентів і впливають на захворюваність. Знання анатомо-фізіологічних особливостей, вміння оцінювати результати лабораторно-інструментальних методів обстеження, знання основних клінічних ознак імунодефіцитних станів допоможе своєчасно розпізнавати, лікувати і попереджати захворювання. Тому діагностику і лікування імунодефіцит них станів і необхідно знати лікарю кожної спеціальності. Конкретні цілі: • Збирати анамнез і виявляти дані, що вказують на зміни з боку імунної системи у дитини. • Проводити об’єктивне обстеження імунної системи урахуванням вікових особливостей. • Вирізняти клінічні ознаки імунодефіцитних станів, виявляти провідні синдроми. • Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження. • Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і.№112/о).
Знати: • Клінічні ознаки уражень гуморального імунітету у дітей. • Клінічні ознаки клітинного імунітету у дітей. • Особливості анамнезу при порушенні функції фагоцитозу. • Поняття про первинні і вторинні імунодефіцитні стани у дітей. • Методи дослідження імунної системи. • Ознаки ВІЛ-інфекції у дітей • Основні синдроми вродженого імунодефіциту.
Вміти: • Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері; • Оцінити анамнез хвороби щодо частоти інфекційних захворювань • Визначити показання для поглибленого імунологічного обстеження. • Скласти план обстеження дитини з патологією імунної системи • Провести клінічне обстеження імунної системи • Оцінити стан імунної системи з урахуванням вікових особливостей.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ • Опрацювати рекомендовану літературу. • Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1. Клінічні ознаки уражень гуморального імунітету у дітей. 2. Клінічні ознаки клітинного імунітету у дітей. 3. Клінічні "маски" імунодефіцитних станів у дітей. 4. Особливості анамнезу при порушенні функції фагоцитозу. 5. Поняття про первинні і вторинні імунодефіцитні стани у дітей. 6. Методи дослідження імунної системи. 7. Ознаки ВІЛ-інфекції у дітей 8. Основні синдроми вродженого імунодефіциту. 9. Клінічні ознаки вродженого дефіциту гуморального імунітету: агамаглобулінемія, хвороба Брутона; дизімуноглобулінемія; загальна варіабельна гіпогамаглобулінемія; селективний дефіцит IgА; дефіцит IgА та IgG з підвищенням IgМ (гіпер-IgМ- синдром); дефіцит підкласів IgG. 10. Недостатність клітинних імунних реакцій (Т-системи лімфоцитів): лімфоцитарна дизгенезія (синдром Незелофа, французський тип ІДС); гіпоплазія вилочкової залози і паращитовидних залоз (синдром Ди-Джорджі). 11. Комбіновані ІДС (важка комбінована імунна недостатність): ретикулярна дизгінезія; спадковий алімфоцитоз, лімфоцитофтиз (швейцарський тип ІДС); синдром "голих" лімфоцитів; ІДС з тимомою; синдром Віскота-Олдрича. 12. Значення вакцинопрофілактики для дітей всіх вікових періодів.
САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття. Література Основна: 1. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 3. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 4. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С. 145-162; 358-386. 6. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / Під ред. Солярова О.Я. - К., 2007. – 320 с. 7. Клінічна імунологія та алергології: Підручник/ Ред. Г.М. Драннік. – К.: «Здоров'я», 2006. - 888 с.
Методичну вказівку підготувала професор А.П. Юрцева Обговорено і ухвалено на засіданні кафедри 29.06.2012 p., протокол №56.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
для студентів 3 курсу медичного факультету за спеціальностями "Лікувальна справа" та "Педіатрія" до практичного заняття з пропедевтики педіатрії на тему: "Захист історії хвороби" (4 год.)".
Актуальність теми. Важливість клінічно-орієнтованого підходу під час курації і вміння оформити дані дослідження у вигляді історії хвороби полягає в тому, що обґрунтування діагнозу сприяє формуванню клінічного мислення у студента. При написанні історії хвороби студент набуває навиків праці з науковою літературою. Тому студенту необхідно вміти виділити провідний синдром хвороби і обґрунтувати його. У разі, якщо студент визначає наявність у пацієнта декількох клінічних синдромів, кожен виявлений і винесений в діагноз синдром також обґрунтовується. Якщо пацієнт ще не завершив обстеження і у нього ще немає достатньої кількості даних для обгрунтування синдромного діагнозу, студент складає аргументований план обстеження для підтвердження передбачуваного діагнозу по одному або декількох запідозрених у обстеженого пацієнта синдромах. За відсутності помилок, така робота студента високо оцінюється викладачем. Конкретні цілі: · Особливості збору анамнезу хвороби у дітей різного віку та їх батьків. · Оцінка загального стану дитини. · Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень. · Семіотика захворювань конкретних систем. · Інтерпретація отриманих і даних. · Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей. Знати: · Методику опитування і оцінку скарг дитини. · Методику збору анамнезу хвороби, анамнезу життя, сімейного та генеалогічного анамнезу у дітей. · Критерії оцінки стану хворої дитини. · Методику оцінки фізичного та нервово-психічного розвитку. · Методику обстеження стану шкіри та кістково-м'язової системи. · Методику обстеження дихальної системи. · Методику обстеження серцево-судинної системи. · Методику оцінки органів травної тракту. · Методику обстеження сечовидільної системи. · Критерії оцінки аналізу периферичної крові хворої дитини залежно від віку. · Методику заповнення медичної карти стаціонарного хворого. Вміти: Зібрати скарги і анамнез у дитини і матері. • Оцінити стан хворої дитини. • Оцінити фізичний та нервово-психічний розвиток дитини. • Оцінити стан шкіри та кістково-м'язової системи. • Провести обстеження (огляд, пальпацію, перкусію та аускультацію) органів дихання. • Провести обстеження серцево-судинної системи. • Провести обстеження органів травної тракту. • Провести обстеження сечовидільної системи. • Виявити (або виключити) ознаки захворювання ендокринної системи. • Виявити (або виключити) ознаки захворювання системи крові. • Скласти план обстеження дитини. • Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження дитині. • Оцінити аналіз периферичної крові хворої дитини залежно від віку. • Оцінити інші лабораторні аналізи (калу, сечі тощо). • Оцінити результати біохімічного та імуноферментних досліджень. • Оцінити результати інструментального дослідження. • Сформулювати провідний синдром у хворої дитини. • Сформулювати попередній діагноз. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ • Опрацювати рекомендовану літературу. • Дати відповіді на головні питання теми. Контрольні питання до теми: 1. Алгоритм обстеження хворої дитини, яку обстежував студент. 2. Дані анамнезу хвороби у дитини. 3. Дані фізикального обстеження: перераховуються тільки дані фізикального обстеження, які характерні для даної дитини. 4. Дані лабораторного обстеження: перераховуються тільки дані лабораторного обстеження, які характерні для даного синдрому чи патології. 5. Дані інструментального обстеження: перераховуються тільки ті дані інструментального обстеження, які характерні для даного синдрому чи патології. 6. Оцінка загального стану дитини при поступленні і в динаміці захворювання. 7. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень. 8. Дані літературних джерел щодо сучасних методів діагностики та лікування даного захворювання (синдрому). САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.
Література Основна: 8. Актуальні питання педіатрії/ За ред. проф. В.В. Бережного. – Київ, 2006. – 256 с. 9. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – С-Пб.: Фолиант, 2001. – 449 с. 10. Майданник В.Г. Педиатрия. Киев: «АСК». –2002. – 823 с. 11. Педіатрія / Під ред. проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1189 с. 12. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – С Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 355 | Нарушение авторских прав 12 |