АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Прогноз благоприємний.

Бешиха - гостра хірургічна інфекція, в основі якої лежить капілярний лімфангіт шкіри (дерми).

Часто локалізується- обличчя, гомілки.

Етіологія- стрептокок, часто бета-гемолітичний.

Патогенез- переважно екзогеннийшлях (дрібні травми, потертості тріщини та ін.).

Умови, що сприяють розвитку бешихи: висока патогенність стреп- токока, знижена реактивність організму.

Патанатомія- спочатку запалення ексудативне. Проникнення стрептококу в лімфатичні капіляри - викликає гіперемію шкіри. При прогресуванні ексудат накопичується в мальпігієвому шарі, що веде до утворення пухирів. Поширення в підшкірно-жирову клітковину проводить до флегмони.

Клінічні форми:

1. Еритаматозна

2. Бульозна

3.Флегмонозна

4. Некротична

КЛІНІКА: часто гострий початок, явища токсикозу: температура тіла 38,5-40,0 С, пропасниця, головні болі, болі в м”язах. Пульс та дихання частять.Виражений лейкоцитоз, прискорена ШОЕ.

Місцеві симптоми через 10-12 годин.Спочачтку свербіння, біль, а потім яскраво-червоне пятно, що збільшується з нерівними краями, у вигляді язиків “полум”я”. Приєднується набряк, болючість. Це – флегмонозна форма.

При бульозній – додатково приєднуються пухирі із серозним, серозно-геморагічним вмістом.

При флегмогозній – виражений токсикоз, гнійне розплавлення шкіри і підшкірно-жирової клітковини.

При некротичній формі – важкий токсикоз з некрозом шкіри і підшкірно-жирової клітковини.

ЛІКУВАНННЯ: стаціонарне лікування:

- постільний режим;

- антибіотикотерапія (перважно група пеніціліну);

- антибактеріальні препарати;

- загальноукріплююча терапія.

Місцево: асептична пов”язка, УФО.

При флегмонозній бешисі - широке розкриття флегмони

При некротичній - раннє висічення некрозу.

Протипоказані вологі пов”язки чи ванночки пр еритематозній та бульозній формах.

Хвороба схильна до частих рецидивів.

Хірургічнаінфекція лімфатичної системи.

Класифікація запальних захворювань лімфатичної системи:

1 капілярний лімфангіт (бешиха);

2 ретикулярний лімфангіт;

3 трункулярний лімфангіт;

4 лімфоденіт.

Лімфангіт - це гостре запалення лімфатичних судин.

Етіологія- частіше кокова флора.

Патогенез- як екзогенний, так і ендогенні джерела інфекції.

Клініка- капілярний лімфангіт, як вторинний при будь-якому запаленні: гіперемія шкіри і набряк навколо вогнища запалення.

Трункулярний лімфангіт - може бути джерело інфекції (рана, потертість, фурункул та ін.). Характеризується болем, а також гіперемія у вигляді повздовжної полоси в проекції лімфатичної судини частіше на кінцівках. Протікання залежить від перебігу основного захворювання.

Лікування:

1. Санація джерела інфекції.

2. Антибіотикотерапія.

3. Іммобілізація кінцівки.

4. Місцево-лікування як інфікованих ран.

VI План та організаційна структура заняття:

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 498 | Нарушение авторских прав