АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СПОЛУЧНА ТКАНИНА

Скелет - це не просто набір окремих хрящів та кісток. Всі частини і органи тіла тварини розсипалися б, якби вони не були з’єднані між собою СПОЛУЧНОЮ ТКАНИНОЮ. Ця тканина складається з клітин, які занурені до особливої міжклітинної речовини. Клітини секретують навколо себе волокнисті, желатиноподібні, клейкі матеріали, які утворюють нагромадження живої тканини, що забезпечує з’єднання частин тіла. Серед всіх цих матеріалів, що секретуються, мабуть найбільш важливим є білок, який називають КОЛАГЕНОМ.

У деяких хребетних тварин особливо густе сплетіння сполучнотканинних волокон, у яких переважають нерозчинні волокна білку, лежать під самою шкірою. Не менш важливими є і багаточисельні оболонки, що вистилають різні порожнини тіла тварини. У ссавців до їх числа відноситься ПЕРІТОНЕАЛЬНА ВИСТИЛКА черевної порожнини і ПЛЕВРАЛЬНА ОБОЛОНКА грудної порожнини. Існує велике різноманіття різних ЗВ”ЯЗОК, що з’єднують між собою кістки скелета, і СУХОЖИЛЬ, що прикріплюють м’язи до кісток. Більш тонкі і гладенькі шари сполучної тканини вкривають і обособлюють кожний м’яз, дозволяючи йому скорочуватись або цілком, або окремими ділянками. Нерви також вкриті оболонками зі сполучної тканини. По суті, які б органи тіла не входили б у контакт між собою, чи будуть то кістки або м’язи, чи нерви або кровоносні судини, завжди в утворенні цього контакту приймає участь спеціалізована різновидність сполучної тканини, яка і забезпечить необхідну ступінь її міцності або гнучкості.

Сполучна тканина заповнює також різного роду проміжки і порожнини між органами в різних частинах тіла тварини. Існує особливий тип сполучної тканини, яка складається головним чином з клітин, що містять у своїй цитоплазмі велику кількість жирових крапель. Цей резервний жир використовується лише при необхідності, наприклад, в період розмноження, коли зменшуються запаси їжі, або коли погодні умови перешкоджають її добуванню. Невеликі ссавці, що впадають у сплячку, такі як тушканчики або кажани, наприклад, запасають восени у вигляді жирової тканини “паливо”, вага якого перевищує вагу звіряти у літній період на 100 %. Це дозволяє їм задовольняти потреби організму в енергії в період зимового “посту”. Жирова сполучна тканина відіграє також досить важливу роль у якості м’якої “подушки” і заповнювача порожнин між різними органами. Нирки, наприклад, оточені жиром. Жир також придає тілу характерний контур, нерідко демонструючи різницю між статями.

Таким чином, сполучна тканина формується і накопичується не тільки для потреби “дійсних” органів, але й сама виконує досить багато особливих функцій.

Глава 3. РУХ

Жива протоплазма рідко буває нерухомою. У доповнення до хаотичного руху частин протоплазми, які викликані випадковими зіткненнями молекул (в результаті так званого “броунівського руху”), існують і досить виражені протоплазматичні токи, які іноді супроводжуються змінами форми клітини і здійснюються за рахунок енергії внутрішньоклітинного метаболізму. Але всі ці типи активного руху незалежно від того, забезпечуються вони безпосередньо лише процесами у цитоплазмі одноклітинних організмів, дією спеціальних клітинних органел (війок, джгутиків) або особливих тканин (м’язових волокон), пов’язані з волокнистими компонентами цитоплазми. МІКРОТРУБОЧКИ діаметром 5-20 нанометрів знайдені з допомогою електронного мікроскопа у всіх скоротливих структурах. І в залежності від їх розташування і способів взаємодії в клітині виникає різного типу амебоїдний, “мерехтливий” або м’язовий рух.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 600 | Нарушение авторских прав