АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Допомога під час проведення дуоденального зондування

Прочитайте:
  1. D. Відсутність можливості проведення спеціальних обстежень.
  2. VI. Проведення перевірок стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи
  3. Амбулаторна хірургічна допомога
  4. Атестація робочих місць: значення та порядок проведення.
  5. Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.
  6. Відносні протипоказання до проведення ТЛТ
  7. Гігієнічні вимоги до організації і проведення навчального процесу
  8. Головні властивості проведення збудження через синапси наступні.
  9. Дитині 10-річного віку було проведено пробу Манту. Через 72 год. медична сестра виявила на місці проведення проби папулу в діаметрі 8 мм. Оцініть пробу Манту.
  10. Для проведення загальної анестезії лікар-анестезіолог призначив хворому засіб для наркозу пропанідид. Яка тривалість дії цього препарату?

Місце проведення: стаціонар, процедурний кабінет.

 

 

Оснащення робочого місця:

1.Тонкий дуоденальний зонд з металевою маслиною на кінці з декількома
отворами або з гумовою маслиною.

2. Штатив для пробірок.

3. Пробірки.

4. Шприц 20 мл.

5. Лоток.

6. 33 % розчин магнію сульфату, 0,1 % розчин атропіну, 2 % розчин натрію
гідрокарбонату.

7. Мірний циліндр 150 мл.
Попередня підготовка:

Підготовка рук медичного працівника.

1.Підготувати тонкий дуоденальний зонд завдовжки 1,5 м з металевою масли­
ною на кінці. Через отвори в маслині вміст кишки потрапляє в зонд.

2. Зонд кип'ятити 15 хв у стерилізаторі.

3. Покласти його пінцетом на стерильний лоток безпосередньо перед зондуван­
ням.

4. Дитину готують до зондування. Вечеря повинна бути легкою, виключають
продукти, які спричинюють метеоризм. Можна призначити 0,1 % розчин
атропіну—1 крапля на кожен рік життя. Препарат дати увечері напередодні
зондування.

Основний етап виконання:

1.Багатомоментне фракційне зондування проводити вранці натще. Зондом за­
міряти відстань від переднього краю зубів до кута нижньої шелепи, а потім
до пупка (перша мітка) і вгору до ребрової дуги по середньоключичній лініі
(друга мітка) і позначити відстань. Дитину посадити.

2. На висоті глибокого вдиху обстежуваному ввести за корінь язика маслину
зонда, узявши маслину під III палець правої руки. У цей час дитина повинна
глибоко дихати і робити ковтальні рухи.

3. Для кращого просування зонда обстежуваному запропонувати походити 20
хв. На відстані 10—15 см від першої позначки відсмоктати вміст шлунка.

4. Дитину покласти на тверду кушетку, на правий бік на валик з грілкою. У
такому положенні вона ковтає зонд до другої позначки. Контроль місця роз­
ташування зонда здійснюють за допомогою універсального індикаторного
паперу (рН 6,5—7,0 свідчить про розташування маслини у дванадцятипалій
кишці).

5. Натще у дванадцятипалій кишці жовчі немає. Маслина зонда є механічним
подразником для м'яза стискача печінково-підшлункової ампули, тому через
5—7 хв після введення зонда починає виділятися світла, жовта, прозора ріди­
на, вона являє собою суміш дуоденального, панкреатичного секрету і жовчі з
дистального відділу загальної жовчної протоки. Час від моменту, коли мас­
лина зонда потрапляє у дванадцятипалу кишку, до появи жовчі дозволяє ха­
рактеризувати стан м'яза-стискача ампули, це І фаза. Виділяється міхурова
порція з загальної жовчної протоки в кількості 15—45 мл, виділення триває
6—10хв.

 

6. Через зонд ввести 33 % розчин магнію сульфату—10—20 мл (2 мл на рік
життя), підігрітий до температури тіла без застосування поршня шприца,
попередньо вилучивши із зонда шляхом ритмічного стис-кування його повіт­
ряну пробку.

7. Тривалість періоду від моменту закінчення введення подразника до появи
світло-жовтої жовчі розцінюється II фаза (фаза закритого сфінктера ампули)
І в нормі становить 4—6 хв.

8. III фаза (фаза порці „А") охоплює проміжок часу від моменту відкриття сфі­
нктера ампули до виділення міхурової жовчі, тобто до відкриття сфінктера
загальної жовчної протоки. Вона триває 3— 5 хв, протягом яких виділяється
З—5 мл світлої жовчі з міхурової І загальної жовчної протоки.

9. ГУ фаза — міхурова (фаза порціі „В" відповідає часу виділення міхурової
жовчі від моменту відкриття сфінктера загальної жовчної протоки і поява
темно-маслинової порції В до появи буро-жовтої порції „С"). Тривалість
міхурової фази залежить від рухової активності жовчного міхура, а кількість
жовчі—від його тонусу. У здорових дітей жовчний міхур випорожняється за
20—25 хв і містить 20— 50 мл густої жовчі темно-маслинового кольору.

10.У фаза відповідає виділенню порції „С". Протягом 10—15 хв виділяється 10—20 мл золотаво-жовтоі жовчі з внутрішньопечінкових ходів. Потім вве­сти другий подразник — яєчний жовток або рослинну олію. У нормі знову починає виділятися жовч порціі «С». 11. Усі порції збирати в різні пробірки. Завершити процедуру обережним виведенням зонда.

11.Пробірки з отриманою жовчю поставити в теплу воду і відразу ж відправити
в лабораторію.

12.Дитину після процедури обов'язково нагодувати.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 535 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)