АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принцип роботи електронного мікроскопа

Прочитайте:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. T7.4. Профилактика поражений ипритом, принципы комплексного лечения
  3. V.по функциональному принципу.
  4. VI. Проведення перевірок стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи
  5. VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на
  6. АГОРИТМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
  7. Акушерский перитонит. Клиника, диагностика, принципы лечения.
  8. Акушерский перитонит. Клиника. Диагностика. Основные принципы лечения.
  9. Анаэробная гангрена. Анаэробная флегмона. Принципы профилактики и лечения
  10. Будова мікроскопа

Джерелом електронів в електронному мікроскопі є катод, який входить до складу електронної гармати, як лінзи використовуються електромагнітні котушки. Для безперешкодного руху електронів в електронному мікроскопі спеціальними насосами створюється високий вакуум (10 –4 мм рт. ст.).

У колоні мікроскопа (тубусі), звідки викачане повітря, послідовно розміщені катод (вольфрамова нитка), анод (металева пластина з отвором всередині), магнітні лінзи, люмінесцентний екран, фотопластинки (магазин).

Електричний струм при проходженні крізь вольфрамову нитку катода нагріває її, спричинюючи емісію електронів. Висока напруга, подана на катод, створює велику різницю потенціалів між катодом і анодом. Це забезпечує рух електронів до анода і далі вниз по колоні мікроскопа. Електронний пучок спочатку фокусується конденсорною магнітною лінзою. Більша частина електронів, проходячи крізь об’єкт, не відхиляється. Електрони, які пройшли крізь об’єкт, фокусуються другою магнітною лінзою — об’єктивною, яка дає збільшене зображення об’єкта. Це зображення збільшується третьою магнітною лінзою — проекційною. Електрони, проходячи крізь об’єкт, спричинюють світіння екрана, покритого люмінофором, утворюючи на ньому зображення об’єкта.

Мікроскопування гістологічних препаратів розпочинають із встановлення правильного освітлення. Для цього за допомогою увігнутого дзеркала, що збирає розсіяний пучок світла, і конденсора досягають рівномірного освітлення поля зору. Препарат вміщують на предметний столик покривним склом догори.

Вивчення мікропрепаратів розпочинають при малому збільшенні. Відстань між фронтальною лінзою об’єктива малого збільшення і покривним склом має бути близько 1 cм. Різкість встановлюють за допомогою макрогвинта. Щоб розглянути деталі по всій площі мікропрепарату, його переміщують на предметному столику. Визначають ділянку препарату, яку необхідно вивчити найбільш детально, і за допомогою револьверного приладу встановлюють об’єктив із сильнішим збільшенням (Ч40), після чого встановлюють різкість за допомогою мікрогвинта.

При вивченні дуже дрібних гістологічних структур використовують імерсійний об’єктив (Ч90). На покривне скло препарату наносять краплю імерсійного масла і обережно опускають тубус до зіткнення фронтальної лінзи об’єктива з маслом.

Регулюючи мікрогвинт, досягають чіткого зображення. Після закінчення роботи масло видаляють з об’єктива та покривного скла.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 622 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)