АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Потреба дитини в основних харчових інгредієнтах.

Прочитайте:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. Анамнез життя — це основні факти життя дитини до захворювання.
  3. АФО серцево-судинної системи. Кроовобіг новонародженої дитини
  4. Бригадою швидкої допомоги встановлено у дитини кардіопульмональну синкопу. Назвіть
  5. Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
  6. Вимірювання температури тіла дитини
  7. Вікові величини належної кількості поживних речовин та енергії в добових харчових раціонах
  8. Гігієнічні вимоги до основних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів
  9. Годування недоношеної дитини через зонд.
  10. Дитяча медична сестра, навчає матір новонародженої дитини щодо догляду за

Потреба в білках становить 2,0 – 2,5 г/кг/добу до введення прикорму, 2,5 – 3,0 г/кг/добу після введення прикорму. Потреба в жирах становить 6,0 – 6,5 г/кг/добу в першому півріччі життя, 5,5 – 6,0 г/кг/добу в другому півріччі життя. Потреба в вуглеводах становить – 12 – 14 г/кг/добу протягом всього року.

Способи розрахунку необхідного об’єму їжі. Для дитини у віці до 7-10 днів:

1) Метод Зайцевої – 2% маси при народженні х n (день життя);

2) Метод Фінкельштейна – 70хn (якщо маса при народженні менша ніж 3200); 80xn (якщо маса при народженні більша ніж 3200);

3) Метод Тура (розраховують об’єм їжі на одне годування) – 10хn (n – кількість днів життя);

4) Метод Роммеля 10 мл молока на 100 г маси тіла на добу.

У віці після 2х тижнів:

1) “Об’ємний” метод. Добовий об’єм їжі розраховують залежно від віку та маси тіла дитини:

від 2х тижнів до 2х місяців – 1/5 маси

від 2х місяців до 4х місяців – 1/6 маси

від 4х місяців до 6ти місяців – 1/7 маси

від 6ти місяців до 9ти місяців – 1/8 маси

Добовий об'єм їжі на першому році життя не повинен перевищувати 1000 мл!

2) Калорійний метод. При розрахунку добового об’єму їжі беруть до уваги енергетичну потребу дитини та енергетичну цінність молока.

Потреба в енергії на кілограм маси є наступною:

І квартал – 120-125 ккал

ІІ квартал – 115-120 ккал

ІІІ квартал – 110-115 ккал

ІV квартал – 100-105 ккал

Енергетична цінність 1л грудного молока – 700 ккал

 

Тема 2. Природне вигодовування немовлят після введення прикорму.

Незважаючи на оптимальний склад грудного молока вже з кінця першого півріччя у дитини розвиваються дефіцити спочатку вітамінів і мінералів, а згодом і основних харчових інгредієнтів. З метою покриття цих дефіцитів з 6-ти місячного віку дієту дитини слід розширювати. Продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші в разі штучного вогодовування) дитині першого року життя називаються прикормом. Вводячи прикорм ми не лише ліквідуємо дефіцит харчових інгредієнтів та енергії, але і поступово відлучаємо дитину від грудей, почергово замінюючи по одному годуванню грудьми. Слід зазначити, що терміни введення прикорму, а також почерговість введення страв повинні бути індивідуальними для кожної конкретної дитини. Годувати дитину виключно грудним молоком до 6-ти місяців можна лише за умови відсутності в неї клінічних ознак дефіцитного стану (гіпотрофії, залізодефіцитної анемії та ін.). В разі потреби прикорм слід ввести швидше, але не раніше 17-го і не пізніше 26-го тижня життя. Розширювати меню дитини потрібно за рахунок тих продуктів, які максимально компенсують наявний у неї дефіцит. До уваги слід брати також індивідуальні уподобання дитини.

Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

• Тримає голову;

• Сидить практично без підтримки (в стільчику для годування);

• Відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;

• Відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;

• Закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує;

Правила введення прикорму:

• З моментом введення прикорму дитина переводиться на 5-ти разове харчування;

• Нова страва дається перед годуванням грудьми;

• Кількість страви поступово збільшується (від 15-20 мл до 150-180 мл протягом тижня);

• Протягом тижня одне годування грудьми повністю замінюється на страву прикорму, наступний тиждень потрібний для адаптації (нова страва не вводиться);

• Прикорм дають з ложечки;

• Страва прикорму повинна бути гомогенною;

• Рідку за консистенцією їжу поступово замінюють густою (привчають дитину до жування);

В якості першого прикорму обирають молочну кашу або овочеве пюре (залежно від маси тіла дитини).

Молочні каші - вводяться з 6-ти місяців; використовують рис, гречку, овес, кукурудзу (не рекомендована манна каша); після звикання дитини готують кашу зі змішаної крупи; кашу варять спочатку на вдвічі розведеному, а після звикання дитини, на цільному коров’ячому молоці; спочатку дається 5% каша, яка потім замінюється на 10%; до каші додають вершкове масло та трошки цукру.

Овочеве пюре - вводиться з 6-ти-7-ми місяців після молочної каші, або в якості першого прикорму у дітей з надмірною масою тіла; готується з картоплі, моркви, капусти, кабачків, гарбуза, буряка та ін.; вариться на воді або овочевому відварі; до страви не додають солі та спецій; додають 3-5г олії, а з 6-7 міс – вершкове масло; на початку готується рідшої консистенції суп, який потім поступово змінюється на густіше пюре; з 7-ми місяців до цієї страви додається м’ясо.

М’ясні страви - вводяться з 7-ми місяців; м’ясо додають до овочевого прикорму; слід обирати сорти м’яса, які легше засвоюються – курятину, яловичину, крільчатину (не рекомендована свинина); починають з дрібно перемеленого м’яса і поступово переходять до кусочків: 7 міс – м’ясний фарш, 10 міс – фрикадельки, 12 міс – парові котлети; об’єм зростає від 5-30 до 50-60г; не слід давати дитині смажені та копчені продукти, ковбасу, сосиски.

Кисломолочні продукти – з 8-ми місяців вводять перетертий сир (50г) з кефіром (молоком) (150г); до страви додають сухе печиво, сухарик.

Фруктові соки – дають з метою профілактики гіповітамінозу, рахіту, анемії; позитивного впливу на секреторну та моторну функцію ШКТ; вводять після 6ти місяців (доцільно сік давати дитині тоді, коли вона вже отримує інші страви прикорму); вводять поступово, починаючи з кількох крапель на день; необхідна кількість соку складає 10 х n (n – кількість місяців дитини), не більше 100 мл до 1-го року життя; сік дають між годуваннями грудьми, об’єм грудного молока не зменшують; готується сік ex tempore зі свіжих достиглих фруктів; починають з яблучного соку, потім дають вишневий, смородиновий, морквяний, сливовий, абрикосовий та ін.; не слід давати виноградний сік, оскільки він посилює процеси бродіння в кишківнику; не рекомендовані цитрусові соки, оскільки вони часто викликають алергічні реакції.

Фруктове пюре – бажано вводити після овочевого пюре (деяким дітям можуть не сподобатись на смак овочі, якщо вони звикли до солодких фруктів); починають з яблучного пюре; необхідна кількість складає 5 х n (n – кількість місяців життя); об’єм пюре враховується в добовому об’ємі їжі (об’єм іншої страви зменшується).

Яєчний жовток – є джерелом вітамінів, кальцію, заліза; вводиться з 7-ти місяців; дається через день; необхідна кількість становить в 7 місяців – 1/8-1/4, в 8 місяців – 1/4-1/2, в 9місяців – 1/2; 10-12 міс – 1/2-1.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 914 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)