АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

САНАТОРНИЙ ЕТАП РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ

У реабілітації хворих, які перенесли ІМ на другому (санаторному) етапі, першочегова роль надається лікувальній гімнастиці й іншим формам ЛФК. Задачі на цьому етапі: відновлення фізичної працездатності хворих; психологічна реадаптація хворих; підготовка хворих до самостійного життя і виробничої діяльності. Усі заходи на санаторному етапі проводят диференційовано в залежності від стану хворого, особливостей клінічного перебігу хвороби, наявності супутних захворювань і патологічних синдромів. Ця програма є природним продовженням госпітальної фази реабілітації; яка передбачає поступове збільшення тренуючих і побутових навантажень, починаючи з 4-го ступеня активності (останньої госпітальної) до заключної – 7-ї. Основний зміст програм фізичної реабілітації на стаціонарному етапі (табл) складає лікувальна гімнастика і тренуюча ходьба. Крім цього, в залежності від досвіду роботи санаторію і його умов, тут можуть використовуватися плавання, ходьба на лижах, дозований біг, тренування на тренажерах (велоэргометр, третбан), спортивні ігри, веслування й ін.

Лікувальну гімнастику в санаторії виконують груповим методом. У заняття включають вправи для всіх м'язових груп і суглобів у сполученні з ритмічним диханням, вправи на рівновагу, увагу, координацію рухів і розслаблення. Складність і інтенсивність застосовуваних вправ зростає від ступеня до ступеня. Фізичне навантаження може бути підвищене за рахунок включення вправ із предметами (гімнастичні палки, булави, гумові і набивні м'ячі, обручі, гантелі й ін.), вправ на знарядах (гімнастична стінка, лавка), використання циклічних рухів (різні види ходьби, біг підтюпцем) і елементів рухливих ігор. Після заключного розділу занять показані елементи аутогенного тренування, які сприяють поступовому відпочинку, заспокоєнню і цілеспрямованому самонавіюванню.

На 5-й ступіні активності хворим призначають дозовану тренувальну ходьбу (до 1 км) із зразковим темпом ходьби 80 – 100 кроків /хв. Крім дозованої за темпом і відстаню тренувальної ходьби, хворим рекомендується прогулянкова ходьба (у 2-3 прийому) загальною тривалістю до 2 – 2,5 ч. Пік ЧСС при навантаженнях – 100 уд/хв, тривалістю піка – 3-5 хв 3 –4 рази в день.

При задовільній реакції на навантаження 5-й ст активності, відсутності посилення явищ коронарної і серцевої недостатності переходять на режим 6-го ступеня активності. Режим рухової активності розширюється за рахунок інтенсифікації тренувальних і побутових навантажень, тривалість занять ЛГ збільшується до 30 – 40 хв, ЧСС може досягати 110 уд/хв. Тривалість кожного такого піку ЧСС - фізичне навантаження складає 3 – 6 хв. Число подібних пікових періодів навантаження протягом дня повинне досягати 4 – 6 при виконанні комплекса ЛГ, тренувальної ходьби по рівній місцевості і при підйомі по сходах.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 424 | Нарушение авторских прав