АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика визначення рівня радіоактивного забруднення харчових продуктів та води за допомогою радіометра ДП-5А (ДП-5б)

Дослідження рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами проводиться за допомогою приладів ДП-5А або ДП-5Б.

Спочатку проводять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрілка повинна самостійно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення -випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см від зразка досліджуваної проби.

Переміщуючи його уздовж поверхні знаходять найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.

Слід підкреслити, що проби води, харчових продуктів у відвареному вигляді, рідких та сипучих харчових продуктів вміщують у стандартну ємкість – солдатський казанок; вміст якого 1,5 л, радіоактивне забруднення хліба вимірюють в буханці, харчові концентрати – в упаковці (якщо вона ціла) або також в казанку, якщо концентрати не розфасовані, сиру рибу та оселедці в кількості 1 кг складають у буртики 25 х 25 см, радіоактивне забруднення сирого м'яса вимірюють безпосередньо в туші або напівтуші.

Оцінку результатів вимірів здійснюють шляхом порівняння отриманих даних з нормальними величинами.

Рекомендації щодо оцінки наслідків впливу на особовий склад радіаційних факторів ядерного вибуху приведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Рекомендації щодо наслідків впливу на особовий склад військ та формувань населення радіаційних факторів ядерного вибуху

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

На БПХ полковим лікарем встановлено часті заміни харчових продуктів продовольчою службою без погодження з медичною службою полку, наприклад: картоплі – капустою; капусти – солоними огірками; овочі – концентратами. При огляді кухні лікар встановив наступне: очищена картопля закладається в холодну воду та ставиться на плиту для варіння, перші страви готуються в каструлі без кришки, квашена капуста вийнята з розсолу та розложена в великі відкриті ємності.

Які заходи повинен прийняти лікар у даній ситуації?

Задача 2

В кінці квітня при обстеженні роти солдатів, які знаходилися на протязі місяця на спецзавданні в гірській місцевості, виявлено у частини обстежених блідість та сухість шкіри. У декого відмічається фолікулярний гіперкератоз, цианотичний відтінок шкіри в ділянках сідниць і гомілок. Солдати відзначають швидку втому, в’ялість, сонливість. При визначенні резистентності капілярів шкіри було виявлено не менше 25-40 петехій. Вміст аскорбінової кислоти в плазмі крові складав 0,1-0,2мг/100мл.

Який Ваш діагноз та практичні рекомендації?

Задача 3

Підрозділ військовослужбовців впродовж місяця виконував спеціальне бойове завдання у безлюдній місцевості з кам’янистим ландшафтом. Організація харчування здійснювалась за рахунок запасів сухої загальновійськової пайки. Під час медичного обстеження військовослужбовці пред’являли скарги на болі в епігастральній області, проноси, швидку втому, млявість і сонливість. Об’єктивно: у більшості з них при пальпації відмічаються больові відчуття в епігастральній області черевної порожнини, фолікулярний гіперкератоз, ціанотичний набряк шкіри в ділянках сідниць та гомілок. Практично у кожного з обстежених у ході дослідження резистентності капілярів виявлено від 26 до 40 петехій.

Поставте діагноз захворювання та обґрунтуйте гігієнічні рекомендації.

Задача 4

Екіпаж танку став помічати, що водій танку в вечірній час погано орієнтується в швидкості сприймання показників шкали приладів, під час нічних операцій відсутня маневреність при водінні танка. Була проведена заміна водія, однак поліпшення не відмічалося. З цими скаргами команда танка звернулась у полковий медичний пункт. Об’єктивно не було виявлено ніяких особливих змін в організмі за виключенням вираженої сухості шкіри. З боку органу зору ні в кого із досліджуваних не було виявлено відхилень.

Поставте діагноз та вкажіть, які необхідно провести дослідження для його уточнення? Ваші практичні рекомендації.

Задача 5

На черговому амбулаторному прийомі 14 липня до Вас звернулися рядові Сьомушкін та Бабейко зі скаргами на підвищену втомлюваність, головний біль, запаморочення, які з’являються при фізичному навантаженні, болі в м’язах стегон, кровотечу ясен (сліди крові при чищенні зубів, при відкушуванні скоринки хліба). Опитуванням встановлено, що рядовий Сьомушкін 5 місяців тому переніс ангіну, а рядовий Бабейко в квітні знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу фурункульозу. Обидва солдати відзначають на протязі останніх тижнів слабкість, розбитість в кінці дня, які вони пов’язують з перевтомою, оскільки їх підрозділ на протязі останнього місяця був зайнятий на будівництві оборонної споруди і повинен був виконувати великі земляні роботи на відкритій місцевості при температурі +30, +34°С. При огляді солдатів звертає увагу на себе блідість видимих слизових оболонок, сухість та кострубатість шкіри.

Який Ваш діагноз та подальші дії?

Задача 6

По даним розвідгрупи ворогом використана зброя масового знищення. Для визначення наявності отруйних речовин необхідно використати прилад. Назвіть його та вкажіть на методику визначення наявності ОР в продовольчих продуктах.

Задача 7

При наявності забруднення продовольства РР використовують механічні методи дезактивації. Назвіть методику контролю ефективності дезактивації продовольчих продуктів.

Задача 8

Узагальнюючи результати медичного огляду, Ви виявили, що у 10% особового складу формувань відзначається зменшення ваги тіла від 100 до 500г, порівнюючи з даними попереднього зважування.

Які Ваші дії?

ТЕМА №49. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПОЛЬОВИМ РОЗМІЩЕННЯМ ВІЙСЬКОВИХ І ЦИВІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні вимоги щодо розміщення військ, формувань та населення, обов’язки посадових осіб формувань по їх санітарно-гігієнічному забезпеченню та оволодіти методами медичного контролю за розміщенням особового складу формувань і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.

Ознайомитись з особливостями умов праці та методами контролю за станом здоров’я і працездатності цивільних аварійно-рятувальних формувань при ліквідації наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Польове розміщення особового складу цивільних та військових формувань.

2. Укриття населення в захисних (фортифікаційних) спорудах. Основні види захисних споруд, гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації при надзвичайних ситуаціях.

3. Закриті фортифікаційні споруди (сховища): основні елементи планування, нормативи площі, об’єму та санітарного благоустрою. Загальні правила перебування у захисній споруді.

4. Основні шкідливості закритих захисних споруд. Розрахунок умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах. Характерні особливості умов праці при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.

5. Шкідливі і небезпечні фактори, які супроводжують катастрофи та інші надзвичайні стани, їх вплив на здоров’я і працездатність ліквідаторів наслідків катастроф та потерпілого населення.

6. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, стомленості, стану здоров’я ліквідаторів.

7. Гігієнічна характеристика індивідуальних засобів захисту, які використовуються при надзвичайних ситуаціях ліквідаторами, військовими та цивільними формуваннями.

ЗАВДАННЯ:

1. Дати гігієнічну оцінку проекту військового табору та захисної закритої фортифікаційної споруди.

2. Розв'язати ситуаційні задачі щодо умов перебування в фортифікаційних спорудах.

3. Оволодіти методами визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

4. Ознайомитися з індивідуальними засобами захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.

ЛІТЕРАТУРА:

основна:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни. (За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 118–137.

2. Общая гигиена (пропедевтика гигиены) Под ред. Е.И.Гончарука. – К.: Вища школа, 1991. – С. 98–118.

3. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 27–47.

4. Кошелев Н.Ф., Логаткин М.Н., Михайлов В.П. Санитарно-гигиенический контроль за питанием, водоснабжением и размещением войск. – Л., 1983. – С. 303–416.

5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять // За ред. проф. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 1992. – С. 4–47; 51–55; 253–255.

6. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М.: Медицина, 1983. – С. 59–64; 93–101; 107–110; 210–213.

7. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни – Вінниця, 1994, С. 50-64.

8. Матеріали лекції.

додаткова:

1. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т.1 – К., 1998. – 544 с.

2. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т. 2 – К., 1998 – 496 с.

3. Медицина катастроф. – М., 1996. – С. 76–104.

4. Петров Н.Н. Человек в чрезвычайных ситуациях. – Челябинск, 1995. – С. 60, 81-88.

5. Медицина катастроф. (Учбовий посібник для студентів медичних вузів). Дубицький А.Є., Семенов І.О., Чепкий А.П. – К.: Здоров'я, 1993. – 462 с.

6. Гигиеническая диагностика в экстремальных ситуациях. Захарченко М.П., Лопаткин С.А., Новожилов Г.Н., Захаров В.И. – С. – Петербург: Наука, 1995. – 222 с.

7. Стихійні лиха та ліквідація стихійних лих. – Львів, 2003.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 820 | Нарушение авторских прав