АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: Гігієнічна оцінка здоров’я і фізичного розвитку дітей та готовності до навчання в загальноосвітній школі

1. Поняття фізичного розвитку дитини та біологічний вік.

Фізичний розвиток – це сукупність морфологічних і функціональних ознак організму, що характеризують процеси його росту та біологічного дозрівання, запас фізичних сил.

Комплексна оцінка фізичного розвитку включає:

1. Оцінку результатів антропометрії та соматоскопії. Антропометрія – уніфікована методика вимірювання людського тіла та його частин. Соматоскопія – огляд і опис ознак пропорцій тіла та зовнішнього вигляду.

2. Оцінку функціонального стану різних систем організму. Традиційно проводять динамометрію (вимірювання сили м'язів кисті), спірометрію (функціональне дослідження системи дихання) та функціональні проби серцево-судинної системи.

3. Визначення біологічного віку дитини (найчастіше визначають кістковий вік за рентгенограмою кисті)..

Така комплексна оцінка показників фізичного розвитку проводиться при значному відхиленні дитини у фізичному розвитку та підозрі на ендокринні, генетичні та деякі інші захворювання, або в дитячих колективах за спеціальними завданнями. У практиці дільничного педіатра найчастіше обмежуються тільки оцінкою антропометричних даних.

Біологічний вік - це досягнутий окремим індивідом рівень розвитку морфологічних структур і пов'язаних з нимфункціональних явищ життєдіяльності організму, який визначається середнім хронологічним віком тієї групи, якій вінвідповідає за рівнем свого розвитку.

2. «Фізичний розвиток» дітей і підлітків.

3. біовік,його відставання

Біологічний вік, або Вік розвитку - модельне поняття, яке визначається як відповідність індивідуального морфофункціонального рівня деякої середньостатистичної нормі даної популяції, що відбиває нерівномірність розвитку, зрілості і старіння різних фізіологічних систем і темп вікових змін адаптаційних можливостей організму.

Біологічний вік може випереджати або відставати від хронологічного віку.

Введення поняття "біологічний вік" пояснюється тим, що календарний (паспортний, хронологічний) вік не є достатнім критерієм стану здоров'я і працездатності старіючої людини.

Біологічний вік - це досягнутий окремим індивідом рівень розвитку морфологічних структур і пов'язаних з нимфункціональних явищ життєдіяльності організму, який визначається середнім хронологічним віком тієї групи, якій вінвідповідає за рівнем свого розвитку.

Вік біологічний - вік розвитку. Існування індивідуальних коливань процесу росту і розвитку послужило підставою для введення цього поняття. При описі основних морфологічних особливостей людини в різні періоди використовують, як правило, середні показники. Індивідуальні відмінності в процесах росту і розвитку можуть змінюватись в широких межах.Особливо сильно ці відмінності виявляються в період статевого дозрівання, коли за порівняно короткий проміжок часу відбуваються досить істотні морфологічні та фізіологічні перебудови організму.

Формулювання поняття "біологічний вік" має велике значення, оскільки для багатьох практичних цілей важлива угруповання дітей не тільки за календарним (паспортному) віком, а за ступенем їх розвитку. У значної частини дітей біологічний і хронологічний (календарний) вік збігаються. Проте зустрічаються діти і підлітки, у яких біологічний вік випереджає хронологічний або відстає від нього.

4. Методики оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків.

Оцінку фізичного розвитку проводять шляхом порівняння індивідуальних показників дитини з нормативними. Першим (базовим), а в багатьох випадках єдиним методом оцінки фізичного розвитку дитини є проведення антропометричних досліджень та оцінка отриманих даних. При цьому використовують два основні методи: орієнтовних розрахунків та антропометричних стандартів.

Метод орієнтовних розрахунків ґрунтується на знанні основних закономірностей збільшення маси та довжини тіла, обводів грудної клітки та голови. Відповідні нормативні показники можна розрахувати для дитини будь-якого віку. Припустимий інтервал відхилень фактичних даних від розрахункових становить ±7 % для середніх показників фізичного розвитку. Метод дає лише приблизну картину про фізичний розвиток дітей і використовується педіатрами, як правило, у разі надання медичної допомоги дітям вдома.

Метод антропометричних стандартів є більш точним, оскільки індивідуальні антропометричні величини порівнюють з нормативними відповідно до віку та статі дитини. Регіонарні таблиці стандартів є двох типів: сигмального й центильного.

При використанні таблиць, складених за методом сигмальних стандартів, порівняння фактичних показників проводиться із середньою арифметичною величиною (М) для даної ознаки тієї самої віково-статевої групи, що й у дитини, яку ми обстежуємо. Отриману різницю виражають у сигмах (δ – це середнє квадратичне відхилення), визначаючи ступінь відхилення індивідуальних даних від їх середньої величини.

При використанні таблиць, складених за методом центильних стандартів, необхідно визначити центильний інтервал, якому відповідає фактична величина ознаки, враховуючи вік і стать пацієнта, та дати оцінку. Метод не математизований і тому краще характеризує варіаційні ряди в біології та зокрема у медицині. Він простий у використанні, не потребує розрахунків, повною мірою дає можливість оцінити взаємозв'язок між різними антропометричними показниками і тому широко використовується у світі.

Шкала оцінки фізичного розвитку дітей за різними методами

5. Фізичний розвиток дітей і підлітків

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 406 | Нарушение авторских прав