АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лабораторне заняття № 9

& Тема: Функціональні проби серцево-судинної системи.

Мета: Ознайомитись з методиками оцінки функціонального стану серцево-судинної системи людини.

Питання для самопідготовки:

1. Центральний механізм регуляції гемодинаміки. Поняття про судиноруховий центр та його відділи.

2. Рефлекторні механізми регуляції кровообігу.

3. Вплив симпатичних та парасимпатичних нервів на судинний тонус.

4. Гуморальна регуляція кровообігу.

5. Місцеві регуляторні механізми кpoвooбiгy (нестача кисню, продукти метаболізму, реактивна гіперемія, міогенна ауторегуляція).

6. Вплив хімічних та гормональних факторів на кровообіг.

7. Вплив положення тіла на гемодинаміку.

8. Особливості гемодинаміки при фізичних навантаженнях.

Матеріали та обладнання: сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, кушетка.

¨ Теоретичні відомості

Функціональні проби дають можливість охарактеризувати стан серцево-судинної системи людини, визначити ступінь тренованості, виявити приховані форми недостатності серцево-судинної системи, резервні можливості серця.

Методика проведення роботи

Завдання 1. Ортостатична проба.

Регуляторні гемодинамічні реакції на зміну положення тіла досліджують шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску через певні проміжки часу після переходу людини з горизонтального положення у вертикальне. Критерієм для оцінки результатів ортостатичної проби служить АТ_Д.

Гемодинамічну реакцію вважають нормальною, якщо через 10 хв. після переходу людини у вертикальне положення АТ_Д знижується не більше як на 5 мм рт.ст., а АТ_С змінюється в межах ±5%. ЧСС в середньому збільшується на 30%, а СОК зменшується на 40%.

При гіпердіастолічній ортостатичній гіпотензії (80-85% ycix патологічних відхилень) АТ_Д підвищується більш як на 5 мм рт.ст., а АТ_С знижується на ще більшу величину. Спостерігається значне збільшення ЧСС та зменшення СОК. Підвищення АТ_Д (обумовлене вираженим звуженням резистивних судин) та ЧСС при такому типі реакції пов’язані зi значною активацією симпатичної нервової системи.

У випадку гіподіастолічної ортостатичної гіпотензії знижується як АТ_С так i АТ_Д; АТ_П змінюється незначно, ЧСС майже не збільшується, СОК зменшується помірно. Зміни артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при такому типі реакції обумовлені слабо вираженим підвищенням тонусу симпатичної нервової системи.

Таблиця. Показники гемо- та кардіодинаміки при проведенні ортостатичної проби.

Оформити протокол. Результати досліду занести до таблиці. На основі аналізу отриманих даних зробити висновок про характер реакції серцево-судинної системи досліджуваного на ортостатичну пробу.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 319 | Нарушение авторских прав