АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

І. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання.

Препарати калію

Препарати калію проникають у середину міокардіоцитів та покращують метаболізм. За швидкого наростання концентрації йонів калію може настати зупинка серця в діастолі, перша ознака передозування — парестезії (оніміння, порушення чутливості).

Калію хлорид застосовують всередину у формі 10 % розчину по 1 столовій ложці після їди та внутрішньовенно крапельно у формі 0,25-0,5 % розчину для лікування хворих із шлуночковою екстрасистолією, миготливою аритмією, пароксизмальною тахікардією, особливо на тлі гіпокаліємії.

Побічні ефекти: подразнення слизової оболонки шлунка, нудота, блювання, виразковування травного каналу.

Панангін, або аспаркам — комбінований засіб, що містить калію та магнію аспарагінат. Під час прийому всередину не подразнює слизові оболонки. Застосовують так само, як і калію хлорид.

Засоби, що застосовують для лікування брадіаритмій

Адреноміметики М-холіноблокатори
Ізадрин (ізопреналін) Адреналіну гідрохлорид (епінефрин) Ефедрину гідрохлорид Атропіну сульфат Настойка красавки Краплі Зеленіна

 

Препарати цих груп покращують серцеву провідність (збільшують швидкість проведення нервових імпульсів по провідній системі серця). Застосовують для лікування хворих з брадіаритмією та передсердно-шлуночковою блокадою серця.

Особливості роботи з препаратами:

новокаїнамід не можна застосовувати разом із сульфаніламідними препаратами;

внутрішньовенно новокаїнамід слід вводити дуже обережно, повільно, оскільки можливий розвиток колапсу;

новокаїнамід та хінідин неможна призначати при передозуванні серцевих глікозидів;

хінідину сульфат потрібно застосовувати за схемою: на перший прийом призначають по 0,4 г, потім — по 0,2 г щогодини до припинення нападу;

лідокаін слід вводити внутрішньовенно струминно, а потім крапельно, 2 % розчин розводити ізотонічним розчином натрію хлориду;

солі калію несумісні з серцевими глікозидами;

калію хлорид необхідно вводити внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 20-30 крапель за 1 хв у формі 0,25-0,5 % розчину. Для цього вміст ампули калію хлориду (4 % розчин по 50 мл) потрібно розвести у 10-16 разів ізотонічним розчином натрію хлориду і вводити впродовж 1 год. Підвищення концентрації калію у крові в 4 рази призводить до зупинки серця! всередину калію хлорид необхідно вживати після їди.

 

Тема: "Антиангінальні лікарські засоби"

План

1. Поняття про ішемічну хворобу серця. Антиангінальні засоби: класифікація, номенклатура.

2. Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшують його кровопостачання (гліцерил тринітрат: нітрогліцерин, сустак, нітронг, нітрогранулонг, нітродерм, нітромазь; ериніт, ізосорбід динітрат, ніфедипін, амлодипін, верапаміл).

3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні (атенолол, метопролол, бісопролол, пропранолол).

4. Засоби, що підвищують постачання міокарда киснем (валідол, дипіридамол).

5. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії (триметазидин, мілдронат, інозин). Порівняльна характеристика антиангінальних засобів їх застосування.

6. Лікарські засоби, що застосовуються при інфаркті міокарда:

- наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, тримеперидин);

- протиаритмічні (лідокаїну гідрохлорид, прокаїнамід);

- антикоагулянти (гепарин, надропарин кальцію);

- фібринолітичні препарати (стрептокіназа);

- антиагреганти (кислота ацетилсаліцилова, клопідогрел);

- інші групи. Мета призначення даних препаратів.

1. Антиангінальні засоби — препарати, які застосовують для ліку­вання ішемічної хвороби серця. Ішемічна хвороба серця (недостатність коронарного кровообігу) розвивається в результаті невідповідності між потребою серця у кисні та його кровопостачанням. Це відбувається при патологічних змінах у вінцевих судинах (спазми, атеросклеротичні бляшки) та посиленій роботі серця. Одними з форм ішемічної хвороби серця є стенокардія та інфаркт міокарда. Напад стенокардії (серцевий на­пад) проявляється сильним болем за грудиною, який може іррадію­вати в ліву руку, шию, лопатку. Якщо больовий напад триває понад 30 хв, то такий стан вважається першою ознакою гострого інфаркту міокарда.Засоби, які застосовують при ішемічній хворобі серця (антиангі­нальні препарати), збільшують кровопостачання серця (розширю­ють судини), зменшують роботу серця та його потребу в кисні.

Класифікація антиангінальних засобів:

І. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання.

1. Органічні нітрати (нітрогліцерин, сустак, ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат).

2. Блокатори кальцієвих каналів, або антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміл, амлодипін, дилтіазем).

3. Препарати різних хімічних груп (аміодарон, молсидомін).


Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 312 | Нарушение авторских прав



1 | 2 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)