АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Значення спілкування для формування настрою

Ми розуміємо, що настрій можна пізнати через психічні реакції на будь-що, але в загальному на те, як особа оцінює себе, особливо з точки зору соціальної ролі. А в цьому вже виявляється зв'язок психічного здоров'я з соціальним.

Звідки ж людина черпає соціальне здоров'я?

Воно формується в самому суспільному житті. Жодна людина не живе сама по собі. Вона завжди член якоїсь соціальної групи: сім'ї, родини, трудового чи навчального колективу, в цілому — суспільства. Звідти вона черпає життєвий досвід, вчиться жити за правилами співжиття, стає, що називається, людиною — основною цінністю як для суспільства, так і для себе. Як доречні тут слова Максима Рильського у вірші "Синові":

Хай веселять тебе любов і праця,

хай дружби непогасної крило

гірке від тебе відганяє зло,

і хай у час останній свій про сина

спокійно я подумаю: Людина!

Основною формою людської життєдіяльності є спілкування між людьми. Воно, з одного боку, є вимушеним з необхідності спільних дій, з другого, є потребою, задоволення якої приносить радість, позитивний настрій. Бо завдяки спілкуван­ню особа самоутверджується в суспільстві, дізнається про свої якості і можли­вості, про свою соціальну цінність, що стає підставою хорошого настрою.

Наприклад, учням доручили оформити навчальний клас. Дане завдання не було б виконане, якби вони не знайшли погодженості між собою та узгоджено­сті в діях. Такий процес відбувся завдяки спілкуванню, обміну інформацією, в тому числі, хто чого вартий, на що здібний, як розуміє себе та інших. У підсумку— задоволення не тільки виконаною роботою, а й спілкуванням. Тому що воно збагатило їх позитивними емоціями, дружнім ставленням один до одного, горді­стю за свої здібності.

Отже, спілкування — це багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми шляхом обміну інформацією, чуттєво-емоційним сприй­манням, взаєморозумінням. Воно є джерелом формування настрою.

Навіть у разі поганого настрою особа у вільному спілкуванні може отрима­ти моральну підтримку, повернути віру в себе і в людей. Так, учень 5-го класу Микола спитав у Тані "Котра година?" не тому, що не знав, а тому, що пережи­вав, як вона відреагує, бо щось давно не звертає на нього уваги. Дуже зрадів, коли Таня привітно і лагідно відповіла. Отже, відбувся обмін інформацією. Ввіч­ливе, небайдуже ставлення викликає приємні емоції і позитивний настрій. А усамітнення і пасивність є помилковим способом втечі від неприємностей.

Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав