АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кетонові (ацетонові) тіла

Кетонові тіла – сукупність трьох органічних речовин, які є проміжними продуктами ліпідного, вуглеводного та білкового обміну. Кетоновими тілами називають ацетооцтову, β – оксимасляну кислоти та ацетон. Збільшення вмісту кетонових тіл у крові називають кетонемією. Хронічна кетонемія є ознакою окремого захворювання – кетозу, яке виникає найчастіше у жуйних тварин.

Механізм виникнення кетозів. Кетонові тіла у незначних кількостях є нормальними метаболітами і використовуються деякими органами, такими як серце та мозок, у якості енергетичних джерел. Однак, за деяких обставин в організмі накопичується значна кількість кетонових тіл. Розрізняють первинні та вторинні причини виникнення кетозів.

Первинні кетози у своїй основі мають елементарні причини – порушення структури та хімічного складу раціону, яке полягає у збільшенні частки ліпідів та білків на фоні зменшення частки вуглеводів, вітамінів та ліпотропних речовин. При розщепленні жирних кислот, що є складовою частиною ліпідів, при дезамінуванні деяких амінокислот (особливо лейцину, ізолейцину, тирозину, фенілаланіну – так званих кетогенних амінокислот) утворюється значна кількість молекул ацетил - КоА, які за нормальних умов включаються у цикл Кребса, де окислюються до кінцевих продуктів: вуглекислого газу та води з виділенням енергії у вигляді АТФ та НАДН₂. Для нормального функціонування циклу Кребса потрібні вуглеводи, кількість яких обмежена. У результаті таких змін молекули ацетил – КоА потрапляють у печінку, включаються у реакції конденсації, продуктами яких є кетонові тіла. Кетонові тіла мають кислий характер, є сильними окисниками і негативно впливають на метаболізм, особливо це стосується ацетону, який впливає на нервову систему, печінку, знижує здатність гемоглобіну приєднувати кисень та вуглекислий газ.

Найбільш схильні до вторинних кетозів жуйні тварини, у яких утворюється значна кількість коротколанцюгових та летких жирних кислот, які здатні перетворюватись на кетонові тіла. Найчастіше кетози виникають при ацидозі рубця, темпанії тощо. Для зменшення кетоутворення тваринам вводять глюкозу, пропіонат натрію, гідрокарбонат натрію, ліпотропні речовини.

Вторинні кетози виникають як вторинне явище при стресах, коли основним енергетичним джерелом є ліпіди, при тривалому голодуванні, при порушенні всмоктування вуглеводів, при хірургічному втручанні (післяопераційний синдром) – вважається, що у цей період кетонові тіла утворюються у результаті розпаду амінокислот.

Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 569 | Нарушение авторских прав