АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стінка тонкої кишки

Стінка тонких кишок побудована з трьох оболонок: слизової з підслизовою основою, м’язової та серозної. Особливістю будови слизової оболонки тонких кишок є те, що вона має бархатисту поверхню завдяки наявності дрібненьких, мікроскопічних розмірів кишкових ворсинок. Поверхня кишкових ворсинок вкрита одношаровим призматичним каймистим епітелієм. У складі каймистого епітелію, крім каймистих клітин, є ще келихоподібні клітини, які виділяють слиз, та ендокринні клітини, які виділяють гормоноподібні речовини. Під каймистим епітелієм у ворсинках розміщена пухка і ретикулярна сполучна тканина, де проходять кровоносні судини й нерви. У підслизовій основі розміщені кровоносні і лімфатичні судини, нерви, пристінкові залози та скупчення ретикулярної тканини у вигляді солітарних фолікулів і пейєрових бляшок, які виконують захисну функцію. Серед пристінкових залоз тонких кишок зустрічаються загальнокишкові (ліберкюнові) залози, або крипти, які виділяють слиз, що захищає слизову оболонку від самоперетравлювання, а в дванадцятипалій кишці ще дуоденальні (бруннерові) залози, які виділяють кишковий сік. М’язова оболонка побудована з гладенької м'язової тканини, волокна якої утворюють два шари: внутрішній коловий, зовнішній поздовжній.

Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 260 | Нарушение авторских прав