АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гора Пивиха –унікальна гора Полтавщини

Відомості про гору

Найвищою точкою Лівобережної України вважається гора Пивиха. Її висота – 168-169 м над рівнем моря. Кручі дуже високі. З 1960-х гора Пивиха вважається історико-геологічним заповідником і охороняється законом. Розташована гора в сел. Градизьк Глобинського району Полтавської області на березі Кременчуцького водосховища. У 2008 році Пивиха представляла Полтавщину на всеукраїнському конкурсі «7 природних чудес України».
Утворилася гора в результаті настання материкового льоду під час дніпровського зледеніння. Гора складається з двох куполів однакової форми і орієнтування з пологими схилами. У відкладах гори, в її обривах краєзнавці знаходять скам'янілі рештки рослин і тварин льодовикового періоду. Зокрема морських їжаків, коралів, молюсків. Зустрічаються і фрагменти кісток великих тварин – мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів. В регіоні тільки на території Пивихи є місця виходу на поверхню землі блакитного мергелю – рідкісної вапнякової породи, яка використовується в будівництві.
Гора має давню історію. У давнину тут було поселення Пива, належало російським боярам Пивам. В 1489 році король Польщі Казимир IV подарував землі і різні угіддя, розташовані навколо гори Пивихи, Київському Пустинно-Миколаївського монастиря, ченці якого в ХVІ ст. заснували тут Пивгородський Миколаївський монастир. Місцева фортеця мала форму видовженого чотирикутника, який охоплював площу в 5 десятин. Високі кургани на чотирьох кутах служили сторожовими пунктами. Тут були зведені дерев'яні і кам'яні будівлі, келії для ченців. Монастир був опорним пунктом у боротьбі з поляками. Пізніше монастир був зруйнований.

На горі до 19 століття в багатьох місцях були залишки насыпов, валів стародавнього укріплення Городищенської (Гражиской) фортеці, знаходили значну кількість обгорілого цегли. На краю південної частини насипу головної фортеці помітні були сліди кам'яного фундаменту, де, за придане, колись стояла кам'яна вежа, ймовірно, побудована козаками для спостереження за рухом супротивника.

На початку 20-го століття було добре видно навколо гори велика кількість давніх могил і курганів. Серед них – Бабичиха (тут у давнину стояла кам'яна баба), Лядовицкая або Лядська, Гайдамачка, Близнюки та ін., про які в народі ходило чимало легенд.

Після утворення в кінці 60-х рр. минулого століття Кременчуцького водосховища Пивиха поступово руйнується. Щорічно вода поглинає близько 7 метрів гори. Сьогодні вже розмито понад 600 метрів Пивихи. Люди знаходять залишки давнього монастиря, які вимиваються дніпровськими хвилями. Зараз гору всіляко намагаються зберегти.

Кажуть, глина з гори (жовта і блакитна) має лікувальні властивості. Доведено, що ця глина містить багато кремнію. Тому її можна застосовувати для лікування більш ніж 30-ти хвороб. А ось медичний ефект ще не підтверджений, але кажуть, що є випадки одужання і, притому, не поодинокі. Гості селища часто беруть глину собі додому.

Флора гори

Сосни

Дуби

Флора судинних рослин філії нараховує 917 видів, 39 з яких занесені до Червоної книги України, 2 — Європейського Червоного списку, 2 види — під охороною Бернської конвенції.

Природний рослинний покрив утворений хвойними, хвойно-широколистими, широколистими лісами, а також чагарниковими заростями, луками, степовими ділянками. Ліси Кременецьких гір мають значне флористичне значення. Неабияку цінність становлять ділянки букових лісів на горахМаслятин та Черча. Особливої самобутності й своєрідності рослинному світові Кременецьких гір надають ділянки степової і наскельно-степової рослинності — місце зростання ряду волино-подільських ендеміків, а також реліктових видів. Це шавлія кременецька, молочай волинський,змієголовник австрійський, гвоздика несправжньопізня, спірея пиківська, лещиця дністровська, підмаренник застарілий, самосил гірський, жовтозілля Бессера. Ендеміками тільки Кременецьких гір є мінуарція побільшена та юринея товстосім'янкова й вузьколокальний ендемік і реліктовий вид —береза Клокова, що зростає на вершинах гір Страхова й Маслятин.

Сучасна фауна хребетних має типовий видовий склад лісових зооценозів із невеликими кількісними змінами і належить до зооценозу горбистих підвищень Кременецьких гір.

Загальні правила поводження у горах

Уважно стежте за розпалюванням багать і примусів. Краще обкопати місце багаття, щоб іскри не підпалили суху траву поруч. Після стоянки завжди заливайте вогнище водою. Іноді в популярних туристичних місцях є вже місця, де вже не раз розводили багаття. При можливості краще знайти таке місце. Тим більше, що зазвичай це найкращі місця для стоянки, навіщо винаходити велосипед.

Не рубайте живі дерева. Зазвичай скрізь є сухі гілки.
Якщо після стоянки у Вас залишилися непотрібні поліетилен і папір - акуратно спаліть їх.

Якщо у Вас залишилися після їжі непотрібні жерстяні банки - обпаліть їх у багатті до чорного кольору, сплюсните їх каменем або сокирою, після чого закопайте.
Не залишайте після себе сміття. Прибирати в лісі зазвичай нікому. Гори сміття залишають неприємний осад. Хочеться знайти незайманий куточок природи.
Не варто руйнувати зведені до Вас місця для пиття води і відпочинку.
Не забруднюйте джерела, струмки, мінеральні джерела. Вам же з них пити.

 

Не рвіть без потреби квіти і ягоди, не ламайте гілки дерев.
Не лякайте диких тварин, а також пасуться корів, овець, кіз та ін. (А то господарі дадуть вам стусанів.)

Якщо у Вас виникли труднощі з дорогою, то питайте дорогу у місцевого населення. Зазвичай вони відстані відмірюють часом у дорозі. Сказане Вам час множте на два - це і буде реальний час у дорозі до потрібного пункту.
Якщо зібралися в невелике село, одягайтеся скромніше - не треба шокувати місцеве населення.

Походи в гори

Якщо ви зібралися в похід в гори навіть на 1 день, краще брати з собою запасні сухі речі. Це стосується будь-яких походів у будь-яку погоду, так як погода в горах дуже мінлива. Особливо це стосується Говерли, Петроса і гір вище 1600 метрів.

Якщо навіть внизу світить сонце і спека - то на вершині може бути туман чи дощ. А якщо ще сильний вітер - то вдвічі гірше. Не потрібно забувати, що при збільшенні висоти на 100 метрів температура падає в середньому на 1 градус. Тобто, якщо забратися на вершину Говерли (2061 м) і внизу (наприклад в Ясіні близько 1000 метрів) була температура 25 градусів, то на горі приблизно 15. Плюс можливий дощ, вітер, туман... Взуття - черевики на товстій підошві, бажано непромокальні. Можна туфлі. Кеди і кросівки не рекомендую - не дуже зручно. Якщо пройшов дощ, трава мокра, відповідно штани по коліна мокрі. Для одноденного походу достатньо взяти з собою трохи їжі, пластикову пляшку для води, непромокальну куртку або дощовик, головний убір. А от якщо на кілька днів, то тут вже не обійдешся. Зразковий комплект речей - запасні штани, сорочка, непромокаємий куртка, светр можна, головний убір, запасне взуття. Ну і звичайно намет, спальник, каремат, казанок, їжі на кілька днів. Карта, бажано полукиломертровая і компас. І не забувайте, що тягнути величезний рюкзак легко тільки перші 2 кілометри (якщо без підготовки). А в горах захочеться його скинути і йти без нього. Тому плануйте маршрути виходячи з усіх перерахованих вище умов погоди, кількості речей, типу місцевості. І ще - в тумані видимість 10 метрів. Загубитися можна запросто. Тому треба йти один за одним не втрачаючи видимості інших.

 


Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 655 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)