АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Про калину

Легенда Полтавщини

Гнали турки наших українок-полонянок на чужину. А вночі стали спочивати біля води. Щоб не дісталася краса їхня ворогові, дівчата різали обличчя гострою осокою. Капала дівоча кров, а на тому місці, де це було виростали кущики червоної калини.

І тужила верба над гіркою долею своїх синів і дочок. А калина, овіяна вітром, омита росою, стояла красива та горда. І тільки сонце сміло цілувати її кетяги, червоні, як уста дівочі.

Про тюльпан

Одна з легенд про тюльпан свідчить, що щастя було укладено в бутоні жовтого тюльпана і ніхто не міг до нього добратися. Але одного разу маленький хлопчик взяв у руки квітку і сам бутон розкрився, піддавшись дитячої безтурботному чарівності і чистої душі.

Інша легенда сумна. Мовою квітів тюльпан означає визнання в любові. І про це свідчить персидська легенда. Перський цар Фархад був сильно закоханий у красуню Ширих. Але злі заздрісники пустили помилковий слух про те, що молода красуня вбита. Цар не в силах був перенести такий удар, він з усієї сили розігнав свого коня, врізалася в скелі і розбився. На тому місці, де кров потрапила на землю і виросли червоні квіти-тюльпани.

Чорнобривці

Давно-давно це було. Ще тоді, коли земля України не знала біди й злигоднів, коли співучий її народ мирно сіяв хліб і радо зустрічав кожного, хто приходив з добром. Ця родюча земля з луками зеленими, лісами багатими, ріками голубими, людьми сильними приваблювала чужинців з півночі. Несли вони з собою горе та сльози, забираючи у полон найдорожче - хлопчиків, що мали вирости слухняними рабами.

У цей день до поселення підходили вороги. Матері, щоб не віддати дітей чужинцям, шукали рятунку у баби Ясновидиці, яка зналася на чарах.

Принишклі й боязкі хлопчики тулилися до Любави, матері чорнобривого Кароока, що привела їх до Ясновидиці. Сива бабуня мовила слова заклинання, і діти перетворились у прекрасні кущисті квіти, які огорнули ноги Любави. Вони були чорнобривими і кароокими, як і хлопчаки.

- Залишайтесь коло матері, - мовила старенька.

Не знала Ясновидиця, що це будуть її останні слова. Чужинські мечі порубали усіх...

Так і зостались в Україні хата, мати й чорнобривці як одне ціле. Нема України без білої хати і чорнобривців, які милують материнське серце до сивих морозів.

Загадки

Загадка про чорнобривці

Гарні квіти біля хати

Навесні садила мати.

Чорнобриві-чорноброві

На квітник погляньте, діти,

Там козак стоїть між квітів.

Весь червоний – гордий пан.

Не козак це, а...

Відповідь тюльпан

В квітнику у мене виріс

Синьоокий, пишний...

Відповідь Ірис

Я дзвіночок, а не дзвоню,

Замість звуків — запах роню

Відповідь Дзвіночки

Хвіст трубою, спритні ніжки —

Приг із гілки на сучок!

В неї очі мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки.

Носить все горішки

В золотий свій сундучок.

(Білочка)

Всю ночь летает —

Мышей добывает.

А станет светло —

Спать летит в дупло.

Ответ: Сова

Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 393 | Нарушение авторских прав