АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ознайомлення з водними обєкатами міста

Річка – це природний водний потік, що тече по одному й тому ж місці постійно чи з перервами в сухий сезон (пересихаючі ріки. Місце, де річка бере свій початок називається витоком. Витоком можуть бути озера, болота, джерела, льодовики. Місце впадіння річки в море, озеро чи іншу річку називають її гирлом.

Річка, що впадає в іншу річку називається притокою.

Де́льта — район впадіння річки в океан, море, озеро або іншу річку, розчленований рукавами і протоками. Включає верхню товщу гирлового конуса виносу річки та алювіальну надводну частину, яка утворює складну гідрографічну мережу і своєрідний ландшафт. Зазвичай, дельта є заболоченою.

Вірші

Тараса Шевченка

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Дніпра жива вода

Крізь віки, крізь роки
Біжить Дніпра вода.
Вода та вічно молода,
Тече собі сплива.

Ці сиві води пам'ятають
Хрещення Руси-України.
Про це Дніпро оповідає,
Немов дитину колихає.

А коли ставали древні води
Не раз червоними від крові,
У ті часи горя і негоди
Доставало киянам звитяги й любові.

А тепер у камені стоять над Дніпром
Найдревніші славні кияни,
Ї немов до всіх промовляють:
"Шануймося, любі слов'яни!"

Дорога Дніпра

Пульсує, пружно б'є з долоні предка
тоненьке непомітне джерело.
Це мій Дніпро. Текти йому далеко.
Дніпра вже ціле море натекло.
Хлюпочуть між трави та очерету
струмочки безіменні та річки.
Тече Дніпро між кручами уперто,
розбурханий, нестримний і рвучкий.
Земля, живими соками багата,
Дніпру дарує воду негірку.
Яку ж велику силу треба мати,
щоб наливати вічністю ріку!
А скільки пролилося сліз і крові,
щоб не мілів огром Дніпрових вод,
щоб не розмились береги Дніпрові,
незламні і несхитні, як народ!
Не раз ми піднімали меч розплати,
червона хвиля кликала на прю...
Пульсує джерело, мов серце брата.
Ми всі брати по крові, по Дніпру.
Зламали ми загати ворожнечі,
ніхто Дніпра у нас не одібрав.
Тече Дніпро безмежно, безкінечно.
О, скільки в море витекло Дніпра!
Клекочуть води в гирлі, наче в горлі,
гримить прибій джерел і першослів.
Дніпро з морями теплими говорить,
як мій народ з народами Землі.

Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 296 | Нарушение авторских прав