АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Механізм дії інсуліну

Дія інсуліну починається з його зв’язування з специфічним глікопротеїновим рецептором на плазматичній мембрані (кількість рецепторів досягає 20 000 на клітину). Після цього ефекти гормону можуть проявлятися або через декілька хвилин (вплив на транспорт субстратів, активність ферментів), або через декілька годин (вплив на синтез білка і нуклеїнових кислот).

При функціонуванні рецепторів інсуліну існує цікавий ефект, який має назву інтерналізація. Вважають, що вона необхідна для регуляції кількості рецепторів на поверхні клітини. Інтерналізація відбувається після зв’язування інсуліну з рецептором і полягає в проникненні інсулін-рецепторного комплексу в клітину шляхом ендоцитозу. В умовах високого вмісту інсуліну в плазмі, наприклад при ожирінні, за рахунок саме інтерналізації кількість інсулінових рецепторів знижується і чутливість тканин-“мішеней” до інсуліну зменшується. Така “знижуюча” регуляція частково пояснює інсулінорезистентність при ожирінні і цукровому діабеті ІІ типу.

Незважаючи на те, що механізми дії інсуліну вивчаються понад 60 років, природа внутрішньоклітинного сигналу, залишається невідомою.

Вивчення сигнального механізму дії гормону привела до гіпотези про ключову роль аденілатциклазної системи в реалізації дії інсуліну.

Сигнальний ланцюг має таку структуру:

Рецептор → тирозинкіназа → Gi-білок → фосфатидиліно-зитол-3-кіназа → протеїнкіназа С → протеїнкіназа А

За цією гіпотезою рецептор інсуліну поєднує властивості рецепторів і ферментів - тирозинкіназ. Домен рецептора, який знаходиться на поверхні клітини зв’язує гормон. Рецепторний домен через гідрофобний трансмембранний домен поєднаний з внутрішньоклітинною ділянкою рецептора. Внутрішньоклі-тинний домен є протеїнкіназою, яка забезпечує фосфорилю-вання білків за залишками тирозину - це тирозинкіназа.

 

 

7 Якісні реакції і кількісне визначення гормонів

 

Гормони визначаються двома способами: біологічними (дослідження на тваринах) або хімічними.

Практичне значення робіт розділу. У клініко-біологічних лабораторіях і фармації застосовують методи якісного і кількісного аналізу для визначення гормонів, гормоноїдів та медіаторів у біологічному матеріалі і лікарських засобах. У фармації їх використовують для стандартизації заводських препаратів гормонів і контролю за їх якістю.

 

ЯКІСНІ РЕАКЦІЇ НА ІНСУЛІН

 

А. Якісні реакції на білок інсулін. Хід роботи. У три пробірки додають по 5 крапель інсуліну для ін’єкцій та проводять з ними біуретову, нінгідринову реакції та реакцію Фоля.

У висновках відзначають наявність відповідних груп та амінокислот у дослідному препараті.

Б. Регуляція інсуліном рівня глюкози в крові тварин. Метод базується на визначенні вмісту глюкози в крові після введення інсуліну і в динаміці. Концентрацію глюкози в крові вимірюють о толуїдиновим методом.

Хід роботи. Для взяття крові беруть двох кролів, яких не годували 12 год. Їх зважують, вистригають шерсть на вусі, знаходять вушну вену, затикають її пальцем біля основи вуха. Після того як вена заповниться кров’ю, її проколюють ін’єкційною голкою та кров, що стікає краплями, збирають на годинниковому склі з кількома краплями натрію цитрату (щоб запобігти згортанню крові). Набирають близько 0,5 мл крові, ранку вуха затискають ватним тампоном, змоченим етанолом, упродовж півхвилини.

Кролям вводять розчин інсуліну, розведений 0,9 %-вим розчином натрію хлориду з розрахунку 1,5 ОД на 1 кг маси тіла. Через 30 та 60 хв у обох кролів відбирають кров, як вказано вище. Мікропіпеткою відбирають по 0,1 мл крові, яка була взята перед дослідом та через 30 і 60 хв після введення інсуліну.

Визначають вміст глюкози в крові за методикою, що описана нижче.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ГЛЮКОЗИ В КРОВІ

О-ТОЛУЇДИНОВИМ МЕТОДОМ

 

Глюкоза при нагріванні з о толуїдином у розчині оцтової кислоти дає синьо-зелене забарвлення, інтенсивність якого прямо пропорційна концентрації глюкози і визначається на ФЕК:

 

З о толуїдиновим реактивом реагують усі альдогексози, але їх вміст у крові невеликий, тому вони не вносять суттєвої помилки у визначенні.

Хід роботи. У дві центрифужні пробірки наливають по 0,9 мл 3 %-вого розчину трихлороцтової кислоти, потім в одну з них вносять 0,1 мл крові, взятої з пальця або вушної вени кролика, а в другу — 0,1 мл стандартного розчину глюкози (1 г/л). Вміст пробірок перемішують і центрифугують при частоті обертання 3000 об/хв протягом 10 хв. Відбирають по 0,5 мл над осадової рідини з кожної пробірки, вносять у сухі пробірки, додають по 2,0 мл о толуїдинового реактиву і кип’ятять на водяній бані точно 8 хв. Необхідно слідкувати, щоб вода в бані безперервно кипіла. Виймають пробірки і охолоджують їх водопровідною водою до кімнатної температури. Потім вимірюють на ФЕК оптичну густину проб у кюветах з товщиною шару 5 мм проти води з червоним світлофільтром (590—650 нм).

Вміст X, ммоль/л, глюкози в крові розраховують за формулою:

 

Х = Едосл·Сстст,

 

де Едосл — екстинкція дослідної проби;

Ест — екстинкція стандартної проби;

Сст — концентрація глюкози в стандартній пробі, що становить 5,55 ммоль/л.

 

Примітка. Після введення інсуліну безперервно спостерігають за кролями, тому що велика доза інсуліну може викликати різке зниження вмісту глюкози в крові та призвести до смерті. Якщо у кроля з’являться ознаки судом, слід негайно ввести 1 мл адреналіну. По закінченні досліду кролю вводять 20 мл 20 %-вого стерильного розчину глюкози.

Отримані результати заносять до таблиці та будують графік залежності вмісту глюкози в крові від виду гормону, який ввели, та часу його дії.

 

 

Тести

 

1. У яких залозах формуються активні хімічні речовини гормони?

а) внутрішньої секреції;

б) ендокринних;

в) зовнішньої;

в) змішаної.

2. Гормони – це…

а) інкрети;

б) секрети;

в) каталізатори;

г) інтермедіати?

3. За чим визначається назва більшості гормонів?

а) за карбоновим ланцюгом;

б) за їх дією;

в) за просторовою будовою;

г) за місцем утворення.

4. За яких доз проявляється дія гормонів?

а) за найбільших;

б) за середніх;

в) за дуже високих;

г) за найменших.

5. На яких відстанях від місця утворення проявляється дія гормонів?

а) на маленьких;

б) на великих;

в) на середніх;

г) на дуже маленьких.

6. З чого раніше отримували гормони?

а) з рослин;

б) з ґрунту;

в) з органів та тканин тварин та людей;

г) з поверхневих вод.

7. На основі чого виробляють генно-інженерний інсулін?

а) на основах Шиффа;

б) на основі роздільного синтезу Aspergillus його А- та В-ланцюгів;

в) на основі синтезу Rhizopus;

г) на основі роздільного синтезу Е. coli його А- та В-ланцюгів.

8. У пацієнта відзначається збільшення окремих частин тіла (щелепи, носа, вух, язика, стоп, кистей) при збереженні пропорцій тіла. Зі збільшенням секреції якого гормону це може бути пов’язано?

а) соматотропіну;

б) трийодтироніну;

в) кортизолу;

г) соматостатину.

9. Який гормон синтезують за технологією гібридних білків?

а) інсулін;

б) андроген;

в) β – ендорфін;

г) α – морфін.

10. Хворий К., 35 років пред'являє скарги на сильну постійну спрагу, знижений апетит, головний біль, дратівливість. Кількість випитої рідини за добу 9 л. Добовий діурез збільшений. Діагноз: нецукровий діабет. З порушенням вироблення якого гормону пов'язана дана патологія:

а) вазопресина;

б) альдостерона;

в) глюкокортикоїдів;

г) катехоламінів.

11. У хворого туберкульозне ураження надниркових залоз. Типовою ознакою є гіперпігментація шкіри. Механізм розвитку даної ознаки найбільш вірогідно пов'язаний з підвищеною секрецією:

A. Окситоцину

B. Соматотропну

C. Вазопресину

D. Кортикотропіну

12. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на постійну спрагу. Виявлена гіперглікемія, поліурія, підвищений апетит. Яке захворювання найбільш імовірне?

а) цукровий діабет І типу;

б) мікседема;

в) стероїдний діабет;

г) аддісонова хвороба.

13. Батьки хлопчика, 13 років, скаржаться на пришвидшення росту, що не відповідає віку. Зріст дитини – 190см. З анамнезу відомо, що хлопчик в 5 років переніс менінгіт з вираженою інтоксикацією. Яка ендокринна патологія розвинулася у хворого?

а) акромегалія;

б) мікседема;

в) гіпофізарний нанізм;

г) гіпофізарний гігантизм.

14. У хворого має місце туберкульозне ураження наднирникових залоз. Характерна ознака є гіперпігментація шкіри. Механізм розвитку даної ознаки найбільш імовірно пов’язаний із підвищеною секрецію:

а) кортикотропіну;

б) соматотропіну;

в) тиротропіну;

г) вазопресину.

15. До гормонів білково-пептидної природи належать речовини:

А. Глюкагон, вазопресин

В. Тироксин, адреналін

С. Кортизол, естрон

D. Альдостерон, прогестерон.

16. Переважаючим біологічним ефектом ендорфінів та енкефалінів є:

А. Снодійний, знеболюючий морфіноподібний ефект

В. Регуляція секреції травних соків

С. Регуляція клітинного імунітету

D. Регуляція гуморального імунітету.

17. До істинних гормонів білково-пептидної природи не відноситься:

А. Вазопресин

В. Тиреотропін

С. Кортикостерон

D. Інсулін.

18. Назвати білок попередник, з якого утворюється багато гормонів гіпофізу:

А. ПОМК (проопіомеланокортин)

В. Нейроальбумін

С. Нейростромін

D. Нейроглобулін.

19. Істинними гормонами острівців Лангерганса є:

A. А. Інсулін та соматостатин

В. Інсулін та глюкагон

С. Вазоінтестинальний поліпептид та інсулін

D. Панкреатичний поліпептид та інсулін.

20. З метою аналгезії (знеболювання) може бути використана речовина, що імітує ефекти морфіну, але виробляється в мозку. Назвіть її.

А. Соматоліберин

В. Окситоцин

С. Вазопресин

D. Ендорфін.

 

Питання для перевірки

 

1. З чого надходять гормони у кров, лімфу або спинномозкову рідину? (З міжклітинних щілин)

2. Як розподіляють гормони за хімічними властивостями?

3. За чим визначається назва більшості гормонів?

4. Яку роль виконують гормони між клітинами організму? (Переносники інформації)

5. Як діють на організм людини гормони?

6. Що призводить порушення функціонального стану та діяльності ендокринних залоз?

7. Які гормони синтезують генетично сконструйованими штамами Е. coli? (Інсулін, соматостатин, соматотропін, інтерферон людини)

8. Чому сприяє соматотропін? (Заживленню ран та опіків, поряд з кальцитоніном (гормоном щитовидної залози) регулює обмін Са2+ у кісній тканині)

9. Які олігопептидні гормони нервової системи синтезують у промисловості? (Енкефаліни)

10. З чого раніше отримувався інсулін? (З підшлункової залози бика та свині)

 

 


Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 992 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.011 сек.)