АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Препарати гормонів наднирників

Наднирники складаються з мозкової речовини і коркового шару. Це ідивідуальні в морфологічному і функціональному відношенні тканини. Мозкову продукує адреналін, норадреналін, ізопропиладреналін. Коркова - стероїдні гормони - кортикостероїди: глюкокортикостероїди, Мінералокортикостероїди

Дія - Глюкокортикостероїди - кортизон, гідрокортизон, кортикостерон, впливають на обмінні процеси в різних тканинах і викликають катаболічний ефект. Вони затримують розвиток сполучної тканини, зменшують проникливість клітинних мембран, посилюють синтез глікогену в печінці і м'язах, прискорюють розпад жирів, затримують синтез білка, підвищують виведення азоту з сечею, викликаючи негативний азотистий баланс, зменшують масу тіла. Викликають лімфопенію. У периферичній крові швидко зменшується кількість еозинофілів, імунологічна реактивність організму різко пригнічується. Проявляють сильну протизапальну дію. Вони стабілізують лізосомальні мембрани і зменшують фазу альтерації, впливаючи у такий спосіб на всі фази запального процесу. Цьому сприяє пригнічення фагоцитозу, зменшення проникності кровоносних судин. Активізуючи тонус міокарда, збільшують поштовховий і хвилинний об'єми серця, поліпшують гемодинаміку, підвищують тонус артеріол, збільшують чутливість судинних стінок до адреналіну.

Глікокортикостероїди пригнічують розвиток усіх трьох фаз запального процесу. Кортизон, кортизол, глікокортизон - це природні гормони кори наднирників. Вони стабілізують клітинні і субклітинні мембрани, затримують виходження гіалуронідази із лізосом, нормалізують проникність капілярів, сповільнюють біосинтез білка та сполучної тканини, затримують міграцію клітин запального процесу та блокують розвиток загального соматичного проявлення запалення - лихоманки та токсемії. Глікокортикостероїди діють протиалергічно, десенсибілізуюче, антитоксично та запобігають розвитку шоку. Найбільше стійку і виражену протизапальну дію проявляє преднізолон, дещо слабшу - преднизол і метилпреднізолон. Менше ефективний кортизон і кортизол. Кортизону ацетат за будь-якого способу введення повільно резорбується, а тому проявляє помірну, але тривалу протизапальну дію.

Синтетичні препарати глікокортикостероїдів похідні кортизону - ганадил, метазон, лонгізон проявляють в 25 разів сильнішу протизапальну дію порівняно з кортизоном. Це препарати швидкої протиалергічної дії, тому їх застосовують при гострих алергічних реакціях, анафілактичному шоці. Метазон діє повільно, але тривало. При гострих запальних процесах, які не загрожують життєдіяльності організму, досить одноразового введення препарату, щоб зняти алергічну реакцію. За виникнення травматичного шоку або колапсу дексаметазон вводять внутрішньовенно 1-1,5 мл/кг, а при спинномозковій травмі - 0.5 мл/кг.

Преднізолон (дигідрокортизон) та його синтетичні аналоги - енкортон, енкорто'Лон, ветрісолон, ветісолон, депомедрол, предеф, метилпреднізолон проявляють в 3-5 разів сильнішу протизапальну дію

порівняно з кортизоном. Предеф протизапально діє в 10 разів сильніше за преднізолон, у 50 разів за гідрокортизон, та в 67 разів за кортизон. Екзекан у собак і котів діє в 30 разів сильніше за кортизон. Довготривалу протизапальну дію проявляє депомедрол. При лікуванні хронічних ревматоїдних уражень його вводять 1 раз на тиждень.

За проявлення анафілактичного шоку внутрішньовенно вводять преднізолон або гідрокортизон.

Гідрокортикостероїдні гормони проникають у волосяні міщочки, потові і жирові залози і сприяють розвитку місцевої мікрофлори. Тому їх застосовують у складі комплексних препаратів з антибіотиками, зокрема амідерм, оксикорт А, окситетра-циклінову мазь. Для лікування при екземах і дерматитах, що супроводжуються свербінням, на уражені ділянки наносять мазі - векорт, дека-1, гідрокортизон.

Мінералокортикостероїди - дезоксикортикостерон, альдостерон регулюють мінеральний і водний обміни. Вони забезпечують реабсорбцію іонів Na+ і Сl з сечі ниркових канальців, виводять іони К+, Са++, Mg+, збільшують об'єм плазми крові, підвищують артеріальний тиск, проявляють діуретичну дію. Застосовують як протизапальні засоби для лікування ревматичних процесів, захворювань шкіри, набряку легень, для прискорення інактивації отрут печінкою, при порушеннях мінерального й водного обмінів, для запобігання шоку і колапсу при хірургічних операціях.

Приклади – дексаметазон, Кортизону ацетат, Преднізолон

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Які бувають гормональні препарати (екстракти гормонів, синтетичні гормони,. тощо). Класифікація і визначення активності гормональних препаратів.

2. Розподіл гормонів за хімічною будовою (стероїдні, білково - пептидні, гормони - амінокислот). Фармакодинаміка гормонів. Основні моменти застосування.

3. Естрогенні гормони (значення, застосування, їх дія, приклади препаратів).

4. Гестагенні гормони (значення, застосування, їх дія, приклади препаратів).

5. Андрогенні гормони (значення, застосування, їх дія, приклади препаратів).

6. Гормони гіпофізу (значення, застосування, їх дія, приклади препаратів).

7. Препарати гормонів наднирників (значення, застосування, їх дія, приклади препаратів).

8. Гормональні препарати підшлункової залози (значення, застосування, їх дія, приклади препаратів).

9. Простогландіни (значення, застосування, їх дія, приклади препаратів).

 

Рекомендована література.

  1. Ветеринарные препараты: Справочник / Под ред. А.Д.Третьякова- М.: Агропромиздат, 1988.- 319 с.

2. Вовк Д.М. Справочник по ветеринарной рецептуре и технология приготовления лекарственных форм- К.: Урожай, 1989.- 224 с.

3. Государственная фармакопея СССР М.: Медицина, 1968.- 1079 с.

4. Достоевский П.П. Справочник ветеринарных препаратов: под ред. Достоевского П.П.- 5. Урожай,1986.- 352 с.

5. Лекарственные средства, применяемые в медицинской практике СССР: под ред. М.А.Клюева- М.: Медицина, 1989.- 512 с.1

 

 


Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 1014 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)