АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

V. ЗМІСТ ТЕМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Основною відмінністю вищої нервової діяльності людини є її усвідомлене сприйняття навколишнього світу, тобто розуміння глибинних зв'язків між явищами і предметами, що нас оточують, відчуття себе як частини природи. Такий аналіз відбувається за допомогою абстрактного мислення, основою якого є мовна форма відображення зовнішнього світу.

Відповідність чи невідповідність умов­ного рефлексу реальній життєвій ситуа­ції залежить від складних взаємозв'язків між процесами збудження і гальмування у головному мозку.

В формуванні умовного рефлексу виділяють 5 стадій:

1) індиферентна стадія,

2) стадія зосередження,

3) стадія стійкого умовного рефлексу,

4) стадія нестійкого умовного рефлексу,

5) стадія автоматизму.

В утворенні умовного рефлексу беруть участь процеси збудження та гальмування. Важдиве значення також мають орієнтовні рефлекси.

 

ВЗАЄМОДІЯ ГАЛЬМУВАННЯ І ЗБУДЖЕННЯ В КОРІ ВЕЛИКОГО МОЗКУ

У виробленні, як і здійсненні будь-якого умовного рефлексу, беруть участь і збу­дження, і гальмування.

Ці процеси постій­но відбуваються в корі великого мозку, взаємодіють між собою, підтримуючи вищу нервову діяльність.

Процеси збуджен­ня і гальмування дуже динамічні і здатні поширюватися від місця свого виникнення на інші структури мозку.

Поширення нер­вових процесів у мозковій тканині нази­вають іррадіацією, а наступне зосереджен­ня у початковому пункті — концентра­цією.

Що інтенсивніший нервовий процес, то далі він поширюється і тим більшим є його вилив на суміжні ділянки мозку.

Яви­ща іррадіації і концентрації нервових про­цесів спостерігаються у процесі вироблен­ня умовних рефлексів:

- стадія генераліза­ції зумовлена іррадіацією,

- а стадія спе­ціалізації — концентрацією процесу збу­дження.

Поширення збудження в корі головного мозку з наступною його концентрацією в попередній ділянці називається динамічною ірраді­ацією. Дія в цей момент безумовного подразника супроводжується стійкими змінами в збуджених нейронах з утворенням тимчасового зв'язку з даною безумовною реакцією. Ці стійкі зміни називаються статичною іррадіацією. Усі ці кіркові процеси визначають явища генералізації та спеціалізації умовних рефлексів.

Гальмування поширюється в мозку до­сить повільно, хвилеподібно, охоплюючи значні кіркові й підкіркові ділянки.

Ірраді­ація гальмування є особливою формою діяльності нейронних популяцій, у яких по­чергово виникають процеси збудження і гальмування (з переважанням останнього).

Індукція — це зміна одного процесу на протилежний: збудження на гальмування чи навпаки.

Індукція може бути:

- одно­часною і послідовною,

- позитивною і не­гативною (мал. 212).

Прикладом одночас­ної негативної індукції є гальмування по­точної діяльності під впливом сторонніх подразників, які викликають зовнішнє безумовне гальмування.

Явище послідов­ної позитивної індукції чітко виявляється посиленням умовнорефлекторної реакції через певний час після гальмівного по­дразнення.

Індукція позитивна тоді, коли збудження виникає навколо осередку гальмування (одно­часна) або на його місці після його згасання (послідовна).

Негативна індукція - це виникнення гальмування навколо осередку збудження або на його місці після його припинення.

Механізми внутрішнього гальмування можуть бути обумовлені зменшенням викиду медіатора без активного гальмування самого нейрона, зниженням збудливості кіркових нейронів.

За І. П. Павловим, кора великих півкуль являє собою постійно змінювану "мозаїку" загальмованих і збуджених ділянок та всіляких переходів між ними.


Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 467 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)