АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гормон паращитовидної залози

 

Паращитовидні залози – невеликі епітеліальні утворення, розташовані у вигляді однієї – двох пар на поверхні щитовидної залози. Виробляють гормон, який є одним з основних регуляторів обміну кальцію і фосфору в організмі – паратгормон (паратирин).

Паратгормон. Хімічна природа. Паратгормон є поліпептидом, складається з 75 – 80 амінокислотних залишків з молекулярною масою в середньому 8500, добре розчиняється у воді, ізоелектрична точка рівна 4,8 – 6.

Біосинтез. Гормон синтезується в головних клітинах паращитовидної залози з амінокислот. Головні клітини функціонують циклічно. В неактивному стані вони мають великі розміри, багаті глікогеном, містять мало гранул гормону. В активному стані клітини зменшуються в розмірах, у них збільшуються розміри комплексу Гольджі, зникають запаси глікогену, зростає число гранул гормону.

Метаболізм. Синтезований гормон поступає в кровоносне русло, розноситься по всьому організму де і проявляє свою біологічну дію на реакції обміну речовин. Після цього інактивується пептидгідролазами.

Біологічна дія. Паратгормон підвищує вміст кальцію і знижує вміст фосфору в крові, забезпечує всмоктування кальцію в кишках, впливає на концентрацію кальцію в позаклітинній рідині, на згортання крові, процес збудливості кліток, проникність клітинних мембран, м'язову, нервову і судинну системи. Між паратгормоном і вітаміном D існує зв'язок, оскільки із збільшенням вмісту вітаміну в їжі підвищується всмоктування кальцію і фосфору, а також відновлюється рівновага вмісту їх іонів в організмі. Паратгормон є антагоністом кальцитоніна по відношенню до кальцію і синергістом по відношенню до фосфору.

Патологія. Зустрічаються два види порушень діяльності гормону, пов'язані з гіпер- і гіпофункцією залози: гіпер- і гіпопаратиреоз. У першому випадку відбувається демінералізація кісткової тканини і виникають спонтанні переломи, гальмується діяльність ізоцитратдегідрогенази, в кістках підвищується вміст лимонної кислоти, інактивується лужна фосфатаза, зростає утворення цитрата кальцію, який легко дифундує в кров. Спостерігаються фосфатна гіперкальциурія, атонія харчового каналу, запори. При гіпофункції залози зменшується вміст кальцію в крові і збільшується вміст фосфору. З'являються тетанічні судоми, гіпокальциурія, блювота, спазми харчового каналу, затримка розвитку зубів у молодих організмів.

Застосування. При гіпопаратиреозі застосовується паратгормон, який одержують з екстракту паращитовидних залоз великої рогатої худоби. При гіперпаратиреозі вводиться кальцитонін, який гальмує виділення кальцію з кісткової тканини.

 


Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 370 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)