АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття зобов’язального статуту

Під зобов'язальним статутом в міжнародному приватному праві розуміється право, що підлягає вживанню до зобов'язальних відносин, що виникають як через односторонні операції, так і через ув'язнених сторонами договорів.

Які ж питання найчастіше повинні вирішуватися за допомогою зобов’язального статуту, адже він не вирішує питання право-та дієздатності сторін, питання довіреності, позовної давності, а вирішує питання про:

1) дійсність договору;

2) тлумачення догово­ру;

3) права та обов'язки сторін;

4) виконання договору;

5) наслідки невиконання або неналежного виконання дого­вору;

6) припинення договору;

7) наслідки недійсності до­говору;

8) передання вимоги та переведення боргу у зв'язку з договором.

Такий підхід відповідає міжнародним тради­ціям регулювання, що знайшли своє відбиття у Конвенції про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів 1986 р.

Для вирішення таких питань використовуються наступні прив’язки:

· Закон місця укладення правочину;

· Закон автономії волі;

· Закон споживача (країни покупця) (щодо договорів споживання);

· Закон країни продавця (виробника) тощо.

Вибір права не може буди здійснений стосовно деяких категорій зовнішньоекономічних договорів (контрактів):

—до зовнішньоекономічного договору (контракту) про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюєть­ся і офіційно реєструється;

—до зовнішньоекономічного договору (контракту), ук­ладеного на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовується право країни, на території якої відбуваєть­ся аукціон, конкурс або розміщена біржа.

У разі відсутності між сторонами погодження віднос­но права, яке має застосовуватися до зовнішньоекономіч­них договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є: продавцем — у договорі купівлі-продажу; наймодавцем — у договорі майнового найму; ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання виключних або аналогічних прав; охоронцем — у договорі зберігання; комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консигнації); довірителем — у договорі доручення; пере­візником — у договорі перевезення; експедитором — у до­говорі транспортно-експедиторського обслуговування; стра­хувачем — у договорі страхування; кредитором — у дого­ворі кредитування; дарувальником — у договорі дарування; поручителем — у договорі поруки; заставником — у дого­ворі застави.

Тобто основною прив'язкою виступає особис­тий закон однієї із сторін контракту (тієї, яка здійснює ви­конання, що є істотним для договору цього виду).

До зовні­шньоекономічних договорів (контрактів) про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються перед­бачені договором (контрактом) результати.

Окремо слід зазначити, що у разі, коли приймання виконан­ня за зовнішньоекономічним договором здійснюється у третій країні, до уваги береться право місця проведення такого приймання, оскільки сторони не погодили інше.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 604 | Нарушение авторских прав