АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Види зобов'язань

1) Залежно від підстав виникнення зобов'язання прийнято поділяти на договірні й недоговірні.

Договірні зобов'язання виникають на підставі домовленості його учасників (дво- або багатосторонній договір).

Недоговірні зобов'язання виникають внаслідок інших юридичних фактів (одностороннього правочину, заподіяння шкоди, рятування майна тощо).

2) Залежно від мети (спрямованості) зобов'язання поділяються на регулятивні й охоронні.

Регулятивні зобов'язання — це правовідносини, змістом яких є правомірна поведінка учасників. Вони можуть регулювати поведінку учасників договору, а також будь-яку іншу правомірну діяльність у сфері приватно-правових відносин.

Охоронні зобов'язання виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення, їх метою є захист порушеного інтересу суб'єкта цивільного права. По суті вони являють собою різновид засобів захисту або цивільно-правової відповідальності.

3) За співвідношенням прав і обов'язків зобов'язання поділяються на односторонні і взаємні.

В односторонніх зобов'язаннях в однієї сторони є лише права, в іншої — лише обов'язки (наприклад, зобов'язання із заподіяння шкоди).

У взаємних (зустрічних) зобов'язаннях кожен із учасників такого зобов'язання має як права, так і обов'язки. Кожна зі сторін є одночасно і кредитором, і боржником. Наприклад, у договорі купівлі-продажу продавець і покупець володіють одночасно і правами, і обов'язками один щодо одного. Взаємні зобов'язання за загальним правилом мають виконуватися одночасно (якщо інше не передбачене законом, договором і не випливає із суті зобов'язання).

4) Залежно від характеру правового зв'язку між учасниками зобов'язання воно може бути простим або складним.

Якщо сторони мають лише по одному праву і одному обов'язку, то зобов'язання вважається простим. Якщо прав і обов'язків у сторін зобов'язання кілька, воно є складним. Так, зобов'язання, що виникли з договору дарування — прості, а з договору купівлі-продажу можуть бути як простими, так і складними.

5) Залежно від значення зобов'язання для його сторін розрізняють головні (основні) і додаткові зобов'язання.

Головні (основні) зобов'язання можуть існувати самостійно без додаткового зобов'язання (наприклад, купівля-продаж).

Додаткові (акцесорні) зобов'язання виникають лише за наявності головного (основного) зобов'язання і нерозривно пов'язані з ним (наприклад, порука). Додатковим є зобов'язання, мета якого — забезпечити вико­нання головного зобов'язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору — позики. Додаткові зобов'язання завжди слідують за головним і автоматично припиняються разом з ним.

6) Залежно від пов'язаності зобов'язань з особистістю їх учасників можна виділити зобов'язання особистого характеру і зобов'язання неперсоніфіковані.

Особливістю зобов'язання особистого характеру є необхідність виконання дій, що є його об'єктом, особисто учасником. У таких зобов'язаннях неприпустима заміна однієї із сторін, і вони припиняються у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, що є їхнім учасником. Так, при відшкодуванні шкоди, заподіяної здоров'ю фізичної особи, кредитором може бути лише потерпілий.

Неперсоніфіковані зобов'язання не пов'язані з особистістю боржника або кредитора. Тому в них можлива передача прав і обов'язків у порядку правонаступництва, заміна осіб у зобов'язанні тощо.

7) 3 точки зору визначеності змісту зобов'язання розрізняють зобов'язання з визначеним обсягом вимог і зобов'язання з невизначеним змістом.

У зобов'язаннях з визначеним обсягом вимог точно відомо, виконання яких обов'язків і в якому обсязі може вимагати кредитор від боржника. Такими є переважна більшість зобов'язань.

У зобов'язаннях з невизначеним обсягом вимог (алеаторних) обсяг прав і обов'язків встановлюється лише в загальному вигляді. Конкретні суми, послуги тощо визначаються вже під час виконання зобов'язання. Наприклад, до алеаторних відносяться зобов'язання, що виникають із договору довічного утримання. Тут відомо лише те, що набувач будинку бере на себе обов'язок утримувати власника будинку до його смерті. Однак у що це виллється, сторони не знають і не можуть знати. До цього ж виду зобов'язань можуть бути віднесені зобов'язання із заподіяння шкоди здоров'ю. У цьому випадку відомий розмір щомісячних платежів в рахунок компенсації втраченого потерпілим заробітку, але кінцеву суму, як і розмір додаткової компенсації витрат на лікування, заздалегідь визначити неможливо.

8) 3 точки зору визначеності предмета виконання можна виділити зобов'язання з конкретним предметом виконання, альтернативні і факультативні.

Зобов'язання з конкретним предметом виконання мають місце тоді, коли предметом зобов'язання є цілком конкретна поведінка учасників.

Альтернативні зобов'язання означають, що боржник має здійснити для кредитора одну з кількох дій, передбачених законом або договором. Право вибору належить боржнику, що виконує зобов'язання, якщо інше не випливає із закону, договору або суті зобов'язання. Причому здійснення будь-якого із них вважається виконанням зобов'язання. Припускається, що коли вже кредитор погодився на кілька варіантів в момент укладення договору, то йому байдуже, який з них обере надалі боржник. Наприклад, договором між художнім колективом і замовником передбачено, що буде дано концерт за програмою № 1 або за програмою № 2. При виконанні будь-якої з цих програм зобов'язання буде вважатися виконаним, якщо дотримані інші умови договору (термін, якість, склад учасників). Наявність у боржника права вибору однієї дії з низки можливих не означає, що існує кілька зобов'язань. Альтернативне зобов'язання — єдине правовідношення, зміст якого в цілому визначається в момент виникнення зобов'язання і уточнюється до моменту виконання.

Факультативні зобов'язання мають місце у випадках, коли боржник зобов'язаний здійснити на користь кредитора конкретну дію, а якщо це неможливо — має право замінити її виконання іншою дією, що заздалегідь обумовлено угодою сторін. Наприклад, боржник зобов'язується передати кредитору певну річ, а при неможли вості цього — надати іншу річ такого ж призначення. Можливість заміни виконання тут також є правом боржника.

На відміну від альтернативних зобов'язань, де зміст формулюється за допомогою обумовлення варіантів "або те, або інше", факультативні зобов'язання можуть бути охарактеризовані формулою — "якщо неможливо те, тоді інше".

9) За економічними і юридичними ознаками зобов'язан­ня традиційно поділяють на:

- зобов'язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання, поста­чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу);

- зобов'язання з оплатної передачі майна в користування (майновий найм, найм житлового приміщення, оренда, лізинг);

- зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, пожертва, позичка);

- зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт);

- зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, зберігання, охорона);

- зобов'язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

- зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банків­ське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, роз­рахункові правовідносини, чек, вексель);

- зобов'язання страхування (майнове та особисте страхуван­ня, страхування відповідальності);

- зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);

- зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

- охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна без достатніх правових підстав).

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 393 | Нарушение авторских прав