|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
І. Лабораторні
| Етапи
| Обґрунтування
| v Дослідження шлункової секреції
| 1. Фракційний метод дослідження шлункової секреції:
а/ з ентеральним подразником,
б/ з парентеральним подразником
(методику зондування – див. алгоритм №15)
§ шлунок здорових людей містить натще до 50мл шлункового соку;
§ годинне напруження секреції – сума об'єму чотирьох останніх порцій (в нормі біля 60мл);
§ по об'єму шлункового вмісту через 25хв після пробного сніданку оцінюють евакуаторну здатність шлунка (в нормі 75мл);
§ фізичні властивості шлункового соку:
ü колір: (в нормі – безбарвний), жовтий, зелений, червоний, коричнево-чорний;
ü консистенція: рідка, напіврідка, в'язка;
ü наявність домішок: слиз, залишки їжі;
ü запах слабо кислий;
§ хімічне дослідження:
ü кількісне визначення загальної та вільної соляної кислоти.
Метод ґрунтується на зміни кольору індикаторів залежно від рН-середовища.
Фенолфталеїн (індикатор загальної кислотності) у кислому середовищі безбарвний в основному – забарвлюється у червоний колір. Диметиламідоазобензол за наявності вільної НСl забарвлюється в червоний колір, а її відсутність дає жовтий колір.
Методика визначення.
5мл профільтрованого шлункового соку з кожної порції наливають у пеніцилінові флакончики, після чого додають 1-2 краплі реактиву №1 і титрують 0,1 н. розчином їдкого натру, постійно перемішуючи суміш. Відзначають перший рівень при переході червоного кольору в жовто-рожевий. Кількість витраченої при цьому основи множать на 20, що відповідає кількості вільної соляної кислоти. Другий рівень фіксують при подальшому додаванні 0,1 н. розчину їдкого натру при переході жовтого кольору в стійкий рожевий. Кількість затраченої основи від початку титрування до появи рожевого кольору множать на 20, що відповідає загальній кількості.
v визначення дебіту соляної кислоти в міліеквівалентнах:
D=(А+В) 100,
де D- дебіт соляної кислоти,
А – кількість шлункового соку в порції (за 15хв), мл;
В – концентрація вільної соляної кислоти або загальна кислотність у титраційних одиницях.
Щоб визначити дебіт НСl за годину, сумують її вміст у кожній порції.
| v Беззондові методи дослідження шлункової секреції – метод "Ацидотест"
| Барвник, адсорбований на іонообмінній смолі у кислому середовищі шлунка звільняється від неї в кількості, прямо пропорційній ступеню кислотності, і виділяється із сечею. За концентрацією виділеного із сечею барвника судять про ступінь кислотності шлункового соку.
| v Інтрогастральна РН-метрія.
| § В основі методу лежить визначення концентрації вільних іонів водню на поверхні слизової оболонки шлунка.
§ Моніторування РН може бути обмеженим (по годині до і після стимуляції шлункової секреції) або цілодобовим.
§ РН вимірюють в тілі та астральному відділі шлунка.
ü В нормі РН в тілі шлунка – 1,3-1,7:
ü В антральному відділі 4-6.
§ Використовують мікро-РН-зонд В.М.Чорнобровного – РН у шлунку вимірюють від кардіального відділу до антруму кожні 10см при вході в шлунок і виході з нього.
| v Діагностика Helycobacter pylori
| ü Уреазний абокампі-тест;
ü Прискорений де-нол-тест фірми Яманчучі;
ü СLО-тест (Австралія);
ü Дихальний тест;
ü Мікробіологічний метод;
ü Гістологічний метод;
ü Імунологічний методґ
|
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 483 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 |
|
