 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
III. Середня кишка. 260. До складу intestinum tenue входять:
260. До складу intestinum tenue входять: а) intestinum duodenum, intestinum ileum, intestinum colon; б) intestinum duodenum, intestinum jejunum, intestinum caecum; в) intestinum duodenum, intestinum ileum, intestinum caecum; г) intestinum duodenum, intestinum jejunum, intestinum ileum
261. До складу intestinum tenue входять: а) intestinum duodenum; б) intestinum jejunum; в) intestinum ileum; г) intestinum caecum; д) intestinum colon; є) intestinum rectum
262. Кишка, що являє собою звужений відділ кишкової трубки, в якому перетравлюється корм і всмоктуються поживні речовини, слизова оболонка вкрита одношаровим каймистим епітелієм, зібрана в численні колові або злегка спіралеподібні складки, ніжна, оксамитова, на складках і заглибленнях між ними має численні вирости – ворсинки, містить значну кількість пристінних травних залоз, а в порожнину кишки виділяють свої секрети ще й застінні травні залози – печінка та підшлункова залоза, надзвичайно багата лімфоїдними елементами, які асоційовані із слизовою оболонкою (окремі лімфатичні вузлики та їх скупчення – кишкові (пейєрові) бляшки)): а) головна кишка; б) передня кишка; в) середня кишка; г) задня кишка
263. Виходить із шлунка, має вигляд великої петлі, висить на порівняно короткій брижі, між листками якої знаходиться підшлункова залоза, в її початковий відділ відкриваються протоки печінки та підшлункової залози, утворюючи сосочок: а) intestinum duodenum; б) intestinum jejunum; в) intestinum ileum; г) intestinum caecum; д) intestinum colon; є) intestinum rectum
264. Підвішена на довгій брижі, утворює численні петлі, при розтині трупа в ній майже не помітно вмісту: а) intestinum duodenum; б) intestinum jejunum; в) intestinum ileum; г) intestinum caecum; д) intestinum colon; є) intestinum rectum
265. Коротка кінцева частина тонкої кишки, яка з’єднується зв’язкою зі сліпою кишкою, відрізняється потовщеною стінкою, під час впадіння в товсту кишку утворює клапан (заслінку) або у вигляді кільцеподібної складки слизової оболонки в стінці отвору, або втулки, що вдається в просвіт товстої кишки, має скупчення лімфатичних вузликів (кишкова бляшка): а) intestinum duodenum; б) intestinum jejunum; в) intestinum ileum; г) intestinum caecum; д) intestinum colon; є) intestinum rectum
266. Дванадцятипала кишка завдовжки 90-120 см, стінка її гладенька, не формує петель, підвішена на короткій брижі, починається від пілоруса шлунка приблизно на рівні вентральних кінців 9-11-го ребер, спочатку тягнеться дорсо-краніально до печінки, біля воріт якої формує краніальний (ворітний) згин і піднімається в бік хребта до правої нирки, під нею повертає дорсо-каудально і спрямовується в бік тазу до крила клубової кістки, потім повертає ліворуч і вперед, формуючи каудальний (клубовий) згин і знову прямує вперед до печінки, де, утворюючи дванадцятипало-порожній згин, переходить у порожню кишку, жовчна протока відкривається на відстані 50-70 см від пілоруса на невеликому сосочку, а протока підшлункової залози – каудальніше на 30-40 см у: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
267. Дванадцятипала кишка завдовжки 100-150 см починається від пілоруса шлунка, грушоподібно розширюється, утворюючи ампулу, як низхідна частина на печінці формує сигмоподібний згин, огинаючи тіло підшлункової залози, по правій частині печінки піднімається вверх до правої нирки як висхідна частина, позаду якої, в ділянці 2-3-го поперекового хребця, повертає вліво навколо кореня брижі, утворюючи каудальний згин і далі продовжується як поперечна частина між брижами з правого боку на лівий, де без помітної межі продовжується в порожню кишку, печінкова протока відкривається разом із протокою підшлункової залози на сосочку дванадцятипалої кишки на відстані 10-12 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки 268. Дванадцятипала кишка завдовжки 70-100 см починається від пілоруса шлунка на рівні 11-12-го ребра в правому підребер’ї, де тягнеться по печінці та правій дорсальній частині черевної порожнини каудально до заднього кінця правої нирки, за нею кишка повертає вліво і знову вперед та переходить у петлі порожньої кишки, жовчна протока відкривається на відстані 2-5 см від пілоруса, а протока підшлункової залози – на відстані 15-25 см у: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
269. Дванадцятипала кишка довжиною 20-60 см починається від пілоруса шлунка і як низхідна частина прямує вздовж печінки вправо, дорсально й назад по правій стінці черевної порожнини до заднього кінця правої нирки, де на рівні 5-6-го поперекового хребця повертає вліво, огинає сліпу кишку і початок ободової кишки і як висхідна частина тягнеться медіально від лівої нирки краніально майже до пілоруса, переходячи в порожню кишку, жовчна протока відкривається разом із протокою підшлункової залози на відстані 3-8 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки 270. Порожня кишка довга (до 40 м), підвішена на короткій брижі, огинає собою лабіринт ободової кишки, утворюючи навколо останньої гірлянду в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
271. Петлі порожньої кишки завдовжки до 30 м підвішені на довгій брижі, що дає змогу робити значні перистальтичні рухи, лежать у заглибленні, яке утворене сліпою й товстою ободовою кишками в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
272. Секрет печінки: а) жовч; б) шлунковий сік; в) панкреатичний сік; г) кишковий сік
273. Печінка відносно невелика, буро-червоного кольору із слабко вираженими частками (монолітна), квадратна частка відокремлена лише жовчним міхуром, кругла зв’язка часто відсутня, хвостата частка, окрім добре вираженого хвостатого відростка з нирковим втисненням, має ще й сосочковий відросток, який нависає над воротами, жовчний міхур опускається нижче від вентрального краю, жовчна протока відкривається в дванадцятипалу кишку самостійно на відстані 50-70 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
274. Печінка плоска, видовжена, поділена на частки неглибокими вирізками, ліва частка поділяється на медіальну і латеральну, жовчний міхур відсутній, але квадратна частка відокремлюється вирізкою, є ниркове втиснення, коротка печінкова протока відкривається разом із протокою підшлункової залози на сосочку дванадцятипалої кишки на відстані 10-12 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
275. Печінка відносно велика, ліва і права частки глибокими вирізками поділяються на латеральні і медіальні, квадратна – слабко розвинута, трикутної форми, хвостатий відросток виражений незначно, з ниркою не з’єднується, тому відсутнє і ниркове втиснення, печінкові часточки великі й добре помітні, жовчний міхур розміщений в ямці жовчного міхура, жовчна протока відкривається у дванадцятипалу кишку самостійно на відстані 2-5 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
276. Печінка дуже велика, з глибокими вирізками, права й ліва частки поділяються на латеральні та медіальні, квадратна – різко відокремлена, хвостата – має добре виражений хвостатий і пірамідальної форми сосочковий відростки, добре виділяється ниркове втиснення, жовчний міхур відокремлений, його видно з діафрагмальної поверхні, жовчна протока відкривається разом із протокою підшлункової залози на відстані 3-8 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
277. Секрет підшлункової залози: а) жовч; б) шлунковий сік; в) панкреатичний сік; г) кишковий сік
278. Підшлункова залоза сірого кольору, має середню (тіло), ліву і праву частки, що розташовані в правому підребер’ї у брижі дванадцятипалої кишки від рівня 12-го ребра до 2-3-го поперекових хребців, слабо виражена середня частка лежить біля печінки, довга права – спрямована назад і лежить під правою ниркою, стикаючись із дванадцятипалою та ободовою кишками, а коротка ліва – розміщується впоперек тіла між дорсальним мішком рубця та ніжкою діафрагми, межує із селезінкою, протока відкривається самостійно в дванадцятипалу кишку на відстані 80-100 см від пілоруса сичуга у: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
279. Підшлункова залоза жовтого кольору, трикутної форми, лежить позаду печінки в правому та лівому підребер’ях, її середня частка прилягає до сигмоподібного згину дванадцятипалої кишки, права – розташовується в її петлі, доходить до правої нирки, сліпої та ободової кишок, а дорсально контактує з ніжками діафрагми, часто не відокремлюється від середньої частки, більш виражена ліва – лежить на меншій кривині шлунка, спрямовується до його сліпого мішка, селезінки та лівої нирки, підшлункова протока відкривається разом із печінковою на сосочку дванадцятипалої кишки на відстані 10-12 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
280. Підшлункова залоза велика, сіро-жовтого кольору, розміщена приблизно в межах двох останніх грудних і двох перших поперекових хребців, середня частка лежить дорсально на дванадцятипалій кишці і вентрально від ворітної вени, права – тягнеться по дванадцятипалій кишці назад до середини медіального краю правої нирки, а ліва – межує із селезінкою та лівою ниркою, протока відкривається самостійно в дванадцятипалу кишку на відстані 15-25 см від пілоруса шлунка в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
281. Підшлункова залоза має вигляд зігнутої під кутом, довгої пластинки червоного кольору, ліва частка більша, лежить на меншій кривині шлунка і досягає селезінки й лівої нирки, права – тягнеться вздовж дванадцятипалої кишки і підіймається до правої нирки, підшлункова протока відкривається разом із жовчною на відстані 3-8 см від пілоруса в: а) великої рогатої худоби; б) коня; в) свині; г) собаки
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 559 | Нарушение авторских прав |