АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Від народження до юнацького віку
Ендокринні
залози
| Етапи онтогенеза
| Новонароджені
| 1 рік
| 5-6
років
| 10-12
років
| 16-18
років
| Гіпофіз
| 0,10-0,15
| 0,45-0,52
| 0,4-0,5
| 0,65-0,7
| 0,7-0,8
| Епіфіз
| 0,007-0,009
| 0,006-0,007
| 0,07-0,075
| 0,1-0,2
| 0,2-0,4
| Щитопод. зал.
| 5-6
| 2-2,1
| 7,5-10
| 14- 18
| 20-30
| Прищитоподібна залоза
(кожна)
| 0,01-0,012
| 0,02-0,03
| 0,04-0,06
| 0,06-0,09
| 0,01-0,05
| Загруднинна залоза
| 10-12
|
| -
| 35-40
| 20-25
| Надниркова
залоза
| 8-10
| 3,5-4,5
| 4,5-6
| 10-14
| 10-13
| Острівці
підшлункової залози
| 5-10% від
об' єму всієї
підшлункової залози
| 1% від об'єму всієї підшлункової залози
| -
| -
| 3% від об'єму твсієї під шлунко-
вої залози
| Яєчко
| 0,2-0,3
| 0,64- 1
| 0,93-1,5
| 1,5-2
| 15-25
| Яєчник
| 0,1 5-0,2
| 0,6-1
| 1-2
| 2-4
| 5-6
|
Зв’язок між гіпоталамусом і передньою часткою гіпофіза забеспечує спеціальна система кровообігу, яка транспортує ці гормони із гіпоталамуса в передню частку гіпофіза.
Аденогіпофіз передає ці сигнали у вигляді тропних гормонів периферичним ендокринним залозам. Рилізинг-фактори стимулюють секрецію гіпофізом тиротропіну, лютропіну, кортикотропіну, пролактину, фолітропіну, соматотропіну і меланотропіну. Статини гальмують секрецію сомато- і меланотропіну, пролактину. Фізичне навантаження є значним стимулом для гіпоталамуса,оскільки збільшує виділення усіх гормонів передньої частки гіпофіза. Синтез гормонів задньої частки гіпофіза починається в ядрах гіпоталамуса на 3-4 місяці внутріутробного періоду, а на 4-5 місяці вони виявляються у гіпофізі. Вміст цих гормонів у гіпофізі та їхня концентрація у крові поступово збільшуються до моменту народження дитини. У дітей перших місяців життя вазопресин не має істотного значення, лише з віком його значення в утриманні води в організмі збільшується. Матка й молочні залози починають реагувати на окситоцин тільки, після завершення періоду статевого дозрівання.
Регуляція секреції ядер гіпоталамуса з боку ЦНС здійснюється лімбічною системою (мигдалеподібні ядра, гіпокамп) і ретикулярною формацією середнього мозку. Крім того, на нейросекреторну діяльність гіпоталамуса роблять вплив імпульси, що поступають від шийних вузлів симпатичних стовбурів, а також гормони шишкоподібного тіла.
Шишкоподібне тіло, або епіфіз (corpus pіneale) – це непарний орган, зв'язаний структурно і функціонально з надбугровою ділянкою проміжного мозку. Епіфіз розташований між верхніми горбками покришки середнього мозку і прикріплюється повідцями до обох зорових горбів (рис. 78). Довжина шишковидного тіла у дорослої людини 8-15 мм, ширина – 10 мм, товщина - 4-6 мм. Зовні шишковидне тіло вкрите сполучнотканинною капсулою, від якої всередину залози відходять трабекули, ділячи паренхіму залози на часточки. У центрі часточки розташовані великі залозисті клітини паренхіми – пінеалоцити, периферією – гліальні клітини (гліоцити). Функція пінеалоцитів має чіткий добовий ритм: уночі синтезується гормон мелатонін, удень – серотонін (табл. 19). Основний гормон епіфіза мелатонін впливає на пігментні клітини шкіри, викликаючи їх посвітлення, крім того пригнічує розвиток статевих залоз, попереджує передчасне статеве дозрівання, бере участь у регуляції електролітного і вуглеводного обміну, також бере участь у регуляції циркадного циклу організму, впливає на сон. Циклічна активність, яка пов’язана із зміною дня і ночі, є своєрідним біологічним годинником організму.
У пубертатному періоді концентрація мелатоніна знижується більше, ніж у 10 раз, а виділення його із сечею збільшується. Серотонін – є попередником мелатоніну. Третій гормон гіпофіза це, гломерулотропін – стимулює секрецію альдостерону кірковою речовиною надниркових залоз.
Секреція цієї залози залежить від освітлення, тому вважають, що швидкість кровотока в судинах епіфіза набагато більша, ніж в інших відділах мозку. Речовини, що перебувають у крові, досить легко проникають у тканини залози через численні пори в стінках капілярів. Через них проходять також і секреторні речовини із клітин епіфіза в кров. До епіфіза підходять закінчення симпатичних нервів від нейроцитів, що лежать у верхньому шийному ганглії.
Рис. 78. Проміжний мозок: 1 – мозолисте тіло; 2 – таламус; 3 – гіпота-ламус; 4 – середній мозок; 5 – мозочок; 6 – зорова хіазма; 7 – гіпо фіз; 8 – міст;
9 – спиний мозок; 10 - епіфіз
Таблиця 19
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 586 | Нарушение авторских прав
|