АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гетерогемотерапію

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З навчальної дисципліни «Внутрішні хвороби тварин»

Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» напряму «Ветеринарна медицина» (6.110101)

1. Етіотропна терапія спрямована:

1. На усунення причини хвороби;

2. На механізм розвитку хвороби;

3. На підвищення неспецифічної резистентності;

На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2. Патогенетична терапія спрямована:

1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2. На механізм розвитку хвороби;

3. На усунення причини хвороби;

На нормалізацію функцій нервової системи.

3. Замінна терапія спрямована:

На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2. На механізм розвитку хвороби;

3. На усунення причини хвороби;

4. На нормалізацію функцій нервової системи.

4. До етіотропної терапії відносять:

1. Новокаїнові блокади;

2. Протимікробну терапію;

3. Пробіотикотерапію;

4. Протеїнотерапію.

5. До патогенетичної терапії відносять:

1. Імуностимулювальну терапію;

2. Інтерферонотерапію;

3. Новокаїнові блокади;

4. Жарознижувальні препарати.

6. До замінної терапії відносять:

1. Гемотрансфузію;

2. Протеїнотерапію;

3. Вітамінотерапію;

4. Пробіотикотерапію.

7. Протеїнотерапія включає:

1. Гемотерапію;

2. Тканинну терапію;

3. Органотерапію;

Серотерапію.

8. До патогенетичної терапії відносять:

1. Терапію, яка регулює нервово-трофічні функції;

2. Терапію специфічними препаратами;

3. Неспецифічну стимулювальну терапію;

4. Антибіотикотерапію.

9. До етіотропної терапії відносять:

1. Терапію, яка регулює нервово-трофічні функції;

2. Пробіотикотерапію;

3. Неспецифічну стимулювальну терапію;

Антибактеріальну терапію.

10. До протеїнотерапії відноситься:

1. Лізатотерапія;

2. Органотерапія;

3. Лактотерапія;

Серотерапія

11. Парентерально введені білкові препарати проявляють свою дію:

1. Загально;

2. Комплексно;

3 Локально;

4. Вибірково.

12. Терапевтична фаза під час застосування протеїнотерапії характеризується:

1. зниженням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну;

2. підвищенням температури тіла;

3. гіпотонією передшлунків;

Збільшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну.

13. Протеїнотерапія протипоказана при:

1. пневмонії;

2. артриті;

3. Інфекційних захворюваннях з гострим перебігом;

4. гіпопластичній анемії

14. До гемотерапії відносять:

1. Гемотрансфузію;

2. Аутогемотерапію;

3. Ізогемотерапію;

Гетерогемотерапію

15. Суть аутогемотерапії:

1. Введення тварині її власної крові;

2. Введення крові різних тварин в межах одного виду;

3. Введення крові тварин різних видів;

4. Гемотрансфузія.

16. Суть ізогемо- (гомогемо-) терапії:

1.Введення тварині її власної крові;

2. Введення крові різних тварин у межах одного виду;

3. Введення крові тварин різних видів;

4. Гемотрансфузія.

17. Суть гетерогемотерапії:

1.Введення тварині її власної крові;

2. Введення крові різних тварин у межах одного виду;

3. Введення крові тварин різних видів;

4. Гемотрансфузія.

18. Механізм дії тканинних препаратів полягає:

1. В утворенні біогенних стимуляторів;

2. Дії на біологічно активні точки;

3. В утворенні гістаміноподібних речовин;

4. Нормалізації функцій нервової системи.

19. До тканинних препаратів відносять:

1. Екстракт алое;

2. Катозал;

3. алохол;

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 706 | Нарушение авторских прав