АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Колі-інфекція

Колі-інфекція (кишкова паличка Escherichia coli; сін. ешеріхіоз) - група інфекційних хвороб, що викликаються патогенними серотипами кишкових паличок. Найбільш часто ці бактерії викликають гострі кишкові розлади (кишкову колі-інфекцію), а у дітей раннього віку і в ослаблених осіб можуть також стати причиною ураження сечовивідних шляхів (див. пієлонефрит, цистит), іноді - розвитку холециститу, менінгіту, сепсису.

Зміст
• 1 Етіологія та епідеміологія
• 2 Клінічна картина
• 3 Діагностика
• Лікування 4
• 5 Профілактика
• 6 Посилання

Етіологія та епідеміологія
Патогенні кишкові палички за антигенними властивостями умовно поділяють на 4 групи: энтеропатогенные кишкові палички (0111, 055, 018, 026 та ін), що викликають епідемічні спалахи ентеритів і гастроентеритів гол. чин. у дітей раннього віку, в т.ч. у новонароджених (особливо часто у недоношених і ослаблених дітей); ентеротоксигенні кишкові палички(06, 07, 08, 09, 015, 020, 075, 0159 та ін), що зумовлюють захворювання типу гастроентериту, ентериту і, рідко,ентероколіту у дітей різного віку (частіше у дітей у віці від 6 міс. до 2 років) і дорослих; энтероинвазивные кишкові палички (0124, 0129, 032, 0144 та ін), які є причинами захворювань, подібних за клініці з дизентерією, у дітей всіх вікових груп (переважно у дітей старше 1 року) і дорослих; кишкові палички 0157, що викликають епідемічні спалахи геморагічних колітів у дорослих.

Кишкові палички досить стійкі в навколишньому середовищі (на забруднених поверхнях сповивальних столів, іграшках можуть зберігатися понад 100 днів); при кип'ятінні гинуть протягом 15 с, під дією 1% р-ра хлораміну або 5% р-ра лізолу - протягом 3 - 5 хв.

Джерелами патогенних кишкових паличок є хворий колі-інфекцією, бактеріоносіями, а також інфіковані молоді з тваринами (телята, поросята та ін). Шляхи зараження - харчовий, водний, у дітей раннього віку (особливо новонароджених), крім того, і контактно-побутовий (збудник інфекції передається через забруднені руки матерів, обслуговуючого персоналу, через предмети догляду за дитиною та ін).

Сезонний підйом захворювань, викликаних энтеропатогенными кишковими паличками, спостерігається в зимово-весняні місяці, а захворювань, обумовлених іншими видами патогенних кишкових паличок, - влітку.

Клінічна картина
Тривалість інкубаційного періоду захворювань, що викликаються патогенними кишковими паличками, від 12-24 год до 4-6 днів.

Захворювання, обумовлені энтеропатогенными і энтеротоксигенными кишковими паличками, мають подібну клінічну картину. У дітей раннього віку, особливо перших місяців життя, колі-інфекція (частіше обумовлена энтеропатогенными кишковими паличками) починається, як правило, поступово. Відмічаються зниження апетиту, зригування, зупинка збільшення маси тіла, деякий частішання й розрідження стільця. До 5-7-го дня стан погіршується, приєднуються лихоманка (частіше помірна), блювота, стілець частішає до 10 і більше разів на добу, випорожнення стають водянистими, брызжущими, з жовтим або помаранчевим відтінком, виникає метеоризм. Наростають симптоми зневоднення: знижується тургор шкіри, посилюється сухість слизових оболонок, западають великий джерельце і очні яблука, голос стає хрипким (див. Зневоднення організму). З'являються ознаки порушення кровообігу (тахікардія, блідість і ціаноз шкіри і слизових оболонок, глухість тонів серця, підвищення, а потім зниження артеріального тиску, задишка). Печінка і селезінка не збільшені. У крові характерних змін немає. При дослідженні випорожнень лейкоцити і еритроцити не виявляють. Одужання може настати на 1 - 4-му тижні після початку хвороби. Приблизно у третини хворих захворювання приймає тривалий хвилеподібний перебіг. В окремих випадках приєднуються ускладнення (отит, цистит,пієлонефрит, менінгіт), можливий розвиток колибактериального сепсису. Іноді в ранньому дитячому віці колі-інфекція, зумовлена энтеропатогенными і энтеротоксигенными кишковими паличками, може протікати легко з нерізко вираженими явищами ентериту, нормальною або субфебрильною температурою тіла, відсутністю виражених ознак зневоднення і незначним погіршенням загального стану. Часто спостерігається одночасне розвиток гострого респіраторного вірусного захворювання і колі-інфекції, що може призвести до більш важкого перебігу останньої і виникненню ускладнень.

У дітей старше 3 років і дорослих початок захворювань, викликане энтеропатогенными і энтеротоксигенными кишковими паличками, гостре. З'являються нудота, зрідка блювання, переймоподібні болі в животі, незначний підйом температури тіла. Стілець частішає зазвичай до 2-6 разів на добу; випорожнення стають рясними, брызжущими, містять багато води; слизу і прожилки крові не виявляють. Перебіг хвороби в більшості випадків легке або середньої важкості, тривалість - 3-6 днів. Спостерігаються також стерті форми хвороби.

Клінічна картина захворювань, обумовлених энтероинвазивными кишковими паличками, характеризується гострим початком з помірним підвищенням температури тіла протягом 1-3 днів, погіршенням апетиту, переймоподібними болями в животі по ходу товстої кишки, мізерними випорожненнями з домішками слизу і іноді крові. Одужання настає наприкінці першої - початку другого тижня хвороби.

Захворювання, обумовлені кишковою паличкою 0157, характеризуються вираженими явищами інтоксикації, гарячкою, геморагічним колітом. У деяких хворих спостерігаються неврити, ураження нирок.

Діагностика
Діагноз утруднений із-за схожості кишкової колі-інфекції з такими захворюваннями, як диспепсія, дизентерія та ін Вирішальне значення має бактериол, дослідження випорожнень, блювотних мас. Застосовують також серологічні методи дослідження. При колі-інфекції внекишечной локалізації діагностичне значення мають бактериол, дослідження крові, сечі, жовчі, цереброспінальної рідини та ін.

Лікування
Лікування зазвичай проводять в стаціонарі. Лікування на дому допустимо тільки в разі нетяжкого перебігу кишкової колі-інфекції у дітей старше 1 року і у дорослих (якщо вони не є працівниками харчових і прирівняних до них підприємств) при можливості організувати в домашніх умовах ізоляцію хворого та догляд за ним. При кишкової колі-інфекції дітям грудного віку призначають антибіотики неомицинового ряду, рифампіцин, поліміксин, препарати налідиксової кислоти; дітям старше 1 року та дорослим - тільки при тяжкому перебігу хвороби. Ефективні колі-протейный фаг і препарати, що нормалізують кишкову флору (лактобактерин та ін).

З першого дня хвороби грудної дитина має отримувати відповідну віком харчування в обсязі не менше половини норми, показано дробове годування грудним молоком (починаючи з 10-20 мл через кожні 2 год), а при його відсутності - кислими молочними сумішами в поєднанні з рисовим відваром. Дітям старше 1 року та дорослим у перші дні хвороби рекомендують кефір, ацидофілін, кисломолочний сир, протерті овочі.

При колі-інфекції, супроводжується зневодненням, велике значення має швидке та адекватне заповнення втрачених організмом води і солей шляхом проведення оральної або внутрішньовенної регідратації. Рекомендується часте дробове пиття розчинів, відновлюють водно-мінеральний обмін. Найбільш ефективні глюкосалан і регідрон, в яких співвідношення глюкози, солей натрію і калію забезпечує оптимальне всмоктування їх з кишечника в кров. Ці расстворы слід чергувати з питтям чаю або овочевого відвару. Об'єм рідини, к-рий повинен випити хворий в перші 6-8 год хвороби, становить орієнтовно для грудних дітей 100 мл на 1 кг маси тіла, а для дітей старше 1 року і дорослих - відповідно 80-50 мл на 1 кг маси тіла. При важкому перебігу хвороби в перші дні регідратацію проводять шляхом внутрішньовенного крапельного введення 10% р-ра глюкози в поєднанні з р-ром Рінгера, реополіглюкіном і альбуміном, заповнення втрат калію - шляхом внутрішньовенного введення препаратів калію.

При циститі, пієлонефриті, холециститі, менінгіті, сепсисі та інших захворюваннях колибактериальной природи призначають етіотропне лікування з використанням антибактеріальних засобів, застосовуваних для лікування кишкової колі-інфекції, і відповідне патогенетичне лікування.

Прогноз при своєчасному і адекватному лікуванні в більшості випадків сприятливий. При пізно почате лікування у дітей раннього віку можливі летальні результати.

Профілактика
Важливе значення мають правильне вигодовування дітей; суворий санітарно-гігієнічний режим у пологових будинках, дитячих лікувально-профілактичних установах, на підприємствах, пов'язаних з виробництвом та продажем продуктів харчування; дотримання правил гігієни у побуті; раннє виявлення та ізоляція хворих. Протиепідемічні заходи у вогнищі здійснюються за тими ж принципами, що і при дизентерії.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 724 | Нарушение авторских прав