АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сторінка 2. Як вітаміни впливають на організм людини

Учень 5. Вітаміни – органічні речовини різноманітної хімічної природи. Хоча порівняно із основними поживними речовинами вітаміни потрібні організмі в маленьких кількостях, вони мають величезне значення для нормальної життєдіяльності людини та тварин.

В наш час відомо близько 30 вітамінів. Більшість із них добре вивчені. Виявилось, що більшість вітамінів входять до складу біологічних каталізаторів – ферментів, які регулюють в організмі важливі процеси обміну речовин. При недостатній кількості вітамінів в організмі затримується утворення ферментів. Знаючи роль кожного вітаміну в обміні речовин і наслідки, які викликає його нестача, лікар може рекомендувати потрібні ліки чи дієту та ліквідувати захворювання.

Тепер відомо більше 20 вітамінів, які мають безпо­середнє значення для здоров'я людини. Усі вони поділені на дві групи: жиророзчинні (кальцифероли— віт. D, каротиноїди — провітаміни А, ретинол — віт. А, токофе­роли — віт. Е, філохінони — віт. К) і водорозчинні (ас­корбінова кислота — віт. С, біотин — віт. Н, нікотинова кислота — віт. РР, пантотенова кислота — віт. В₃, піридоксин — віт. В₆, рибофлавін — віт. В₂, фолієва кисло­та— віт В₉, ціанокобаламін — віт. В₁₂).

Учень 6. За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом, Проте навіть за цих умов узимку і навесні доцільно приймати додатково аскорбінову кислоту (віт. С). При одноманітному харчуванні, збідненому натуральними рос­линними продуктами, відбувається порушення обміну ві­тамінів. Дещо вища потреба у вітамінах у молоді, а також у осіб, які працюють у шкідливих умовах праці, живуть в суворих кліматичних умовах, при захворюваннях. У та­ких випадках люди потребують додаткового збагачення їжі вітамінами.

Для збереження вітамінів у їжі потрібно дотримувати правил заготівлі, збереження продуктів, приготування їжі — уникати переварювання і пересмажування. На­приклад, у пошкоджених овочах і фруктах аскорбінова кислота руйнується внаслідок дії ферментів, які розщеп­люють її молекули.

Учень 7. Аскорбінова кислота (віт. С) не синтезується в органі­змі людини і потреба в ній задовольняється тільки з продуктами харчування. Тому в умовах голодного або напівголодного існування нестача аскорбінової кислоти найбільше відбивається на здоров'ї. Коли організм довгий час не дістає цього вітаміну, розвивається авітаміноз — цинга. Виснажене обличчя, набряклі, кровоточиві ясна. На тілі безліч червоних плям, синців від крововиливів. Те саме і на внутрішніх органах — серці, печінці, легенях, м'язах. Якщо до цього додати ламкість кісток, втрату апетиту, знижену опірність до інших захворювань, нерво­во-психічні розлади, то можна уявити більш-менш повну картину захворювання на цингу. У людей, які живуть у зонах помірного, різко континентального і арктичного клімату, гіповітаміноз спостерігається у весняний час у зв'язку з нестачею в цей час продуктів рослинного походження. Слід нагадати, то нагрівання їжі призво­дить до руйнування цього вітаміну.

Потреба людини у аскорбіновій кислоті велика —63— 105 мг на добу. Багато його міститься в перці, хріні, горобині, смородині, суницях, плодах цитрусових, капусті (особливо квашеній), плодах шипшини тощо. У картоплі цього вітаміну небагато, але вона також є джерелом аскорбінової кислоти, бо споживається у великих кіль­костях.

Учень 8. Вітаміни групи В. Нестача тіаміну (віт. В₁) призводить до захворювання бері-бері. Воно супроводжується розла­дами нервової системи, діяльності серця, травного апа­рату.

Цей вітамін споживається в основному з рослинними продуктами — неочищеним рисом, борошном грубого по­мелу, горохом тощо. Значна кількість його міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин — печін­ці, нирках, м'язі серця, мозку. В день людина має спожи­вати 2—3 мг цього вітаміну.

Дефіцит ціанокобаламіну (віт. В₁₂) викликає тяжку форму анемії (недокрів'я). Міститься він головним чином у печінці і стінці кишок тварин, синтезується також бактеріями кишок людини. При порушенні секреторної функції шлунка засвоєння вітамінів не відбувається. Тому крім наявності вітамінів в їжі не менш важливо підтриму­вати нормальну секрецію шлунка.

Учень 9. Відсутність в їжі ретинолу (віт. А) супроводжується змінами в шкірі і слизових оболонках: сухість, запалення і розм'якшення слизової і рогівки ока, ураження епітелію сечостатевих органів, травного апарату. Крім того, страж­дає зір внаслідок так званої курячої, або нічної, сліпоти. При цьому вдень людина бачить добре, а в сутінках, коли людина з нормальним зором ще бачить добре, хвора людина вже нічого не бачить. Буває це тому, що в сітківці ока хворої людини дуже зменшується кількість родопси­ну, який сприяє зорові при слабкому світлі. До складу цієї речовини входить ретинол.

Джерелом ретинолу є тільки тваринні продукти: особ­ливо риб'ячий жир, вершкове масло, печінка. В 400 кг печінки кита міститься стільки вітаміну А, скільки в 10 т вершкового масла або 5 млн яєць. Дуже багата на вітамін А печінка ссавців (корови, бики, свині).Рослинні продукти містять речовини (провітаміни), із яких в орга­нізмі людини синтезується ретинол. Вперше її виявили в моркві, яка по-латині називається «карота». Тому її назвали каротином. Такими є каротин моркви, шпинату, червоного солодкого перцю, зеленої цибулі, салату тощо. З плодів найбагатші на каротин свіжі та сушені абрикоси, мандарини, апельсини, персики, а з ягід – обліпиха і горобина.

Наявність у їжі жирів зумовлює всмоктування провітамінів у кишках.

Потреба ретинолу становить 1 —2 мг на добу.

Учень 10. До кальциферолів (віт. Д і належать ергокальциферол (віт. Д₂), холекальциферол (віт. Д₃). Їх називають анти-рахітичними, бо за їх дефіциту розвивається рахіт. Це захворювання проявляється в ранньому дитинстві і супро­воджується порушенням утворення кісткової тканини внаслідок зменшення в ній солей кальцію і фосфору. Кістки залишаються м'якими і викривляються. Запізню­ється і порушується утворення зубів.

Кальцифероли містяться в жовтках яєць, вершковому маслі, найбільше в риб'ячому жирі. В інших продуктах його значно менше. Дорослій людині достатньо цього вітаміну при звичайному харчуванні. Для профілактики авітамінозу необхідні також наявність солей кальцію і фосфору і вплив ультрафіолетового проміння сонця або кварцових джерел світла. Потреба у дітей раннього віку в цьому вітаміні становить 2,5—125 мкг. Дорослі люди (крім вагітних) у звичайних умовах існування не потребу­ють призначення препаратів цього вітаміну, бо потреба в ньому мала. Крім того, він може утворюватись у шкірі людини під впливом ультрафіолетового проміння із холес­терину, який утворюється в організмі або надходить з їжею. Звідси стає зрозумілою роль сонячного світла (помірної кількості) для здоров'я дітей.

Таким чином, для профілактики захворювань, які зв'язані з дефіцитом вітамінів, необхідна правильна орга­нізація харчування і способу життя в цілому. Слід пам’ятати, що надлишок вітамінів, їхніх препаратів також негативно відбивається на здоров’ї.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 281 | Нарушение авторских прав