АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Холелітіаз (жовчно-камяна хвороба).

Ехографія є методом вибору в діагностиці конкрементів в жовчному міхурі. Ехографічне виявлення ехогенних структур з дистальною акустичною тінню, що зміщуються в просвіті жовчного міхура – фактично 100% ознака наявності жовчних конкрементів. (мал.13). В разі відсутності вільного просвіту жовчного міхура, в проекції його розташування може визначатись ехогенна смуга з широкою дистальною тінню, що свідчить про наявність нефункціонуючого жовчного міхура, повністю заповненого конкрементами. При підозрі на конкременти в жовчному міхурі під час дослідження пацієнти повинні змінювати положення тіла, інакше малі конкременти, розташовані в шийці, можна не побачити. Крім того, важливо визначити рухомість конкрементів, розташованих в ділянці шийки міхура.

Холецистит.

Гострий холецистит в більшості випадків пов'язаний з нпаявністю конкрементів, його приступи спровоковані заклиненням жовчного каменя в кишені Гартмана або в міхуровій протоці. Розтягнення жовчного міхура призводить до виникнення больового синдрому.

Основними ехографічними ознаками гострого холециститу є: ультразвуковий симптом Мерфі – локальна болючість при натисканні датчиком у ділянці жовчного міхура; потовщення стінки більше 3 мм, смугастий вигляд стінки жовчного міхура – наявність гіпоехогенних ділянок лінійної форми,зумовлених запальною інфільтрацією та набряком стінки; збільшення поперечного розміру міхура більше 5 см; наявність конкрементів; перивезикальні зміни в паренхимі печінки, накопичення рідини навколо міхура – ознаки ускладеного перебігу.(мал.14).

Ехографічний діагноз хронічного холециститу менш достовірний, чим гострого холециститу. При хронічному холециститі жовчний міхур може бути зменшеним у розмірах, деформованим, з локальним або дифузним потовщенням стінки, навністю в просвіті конкрементів або осаду у вигляді ехогенного матеріалу, що утворює додатковий шар в залежній ділянці жовчного міхура, може визначатись позитивний ультразвуковий симптом Мерфі.

Рак жовчного міхура частіше спостерігається у людей похилого віку, в 73-98% випадків поєднується з конкрементами. Діагноз раку жовчного міхура доопераційно встановити складно, оскільки його ехографічні ознаки неспецифічні. Найчастіший варіант – це великий утвір, що заміщує собою жовчний міхур. В інших випадках виявляють дифузне потовщення стінки міхура, яке неможливо відрізнити від запальних станів, або грибоподібні ехогенні утвори, що випинаються в просвіт жовчного міхура.

Інша патологія жовчного міхура.

За допомогою ультразвуку можна виявити численні вроджені аномалії жовчного міхура. До них належать дуплікаціїї жовчного міхура, жовчний міхур з чистенними перетинками.

В жовчному міхурі трапляються поліпи – це гіперехогенні фокуси, прифіксовані до стінки. Вони нерухомі і не дають акустичної тіні. (мал.15).

Локальне або дифузне потовщення стінки жовчного міхура може спостерігатись при гіперпластичних холецистозах, асциті, гепатиті та цирозі печінки, гіпопротеїнемії, серцевій недостатності по правошлуночковому типу.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 327 | Нарушение авторских прав