АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підклас білі, або трфяні мохи – Sphagnidae.

Торфяні мохи мають єдиний рід сфагнум (Sphagnum), до якого належать більше 300 видів. Всі представники білувато-зеленого кольору, не мають ризоїдів. Від стебла відходять бічні гілочки, на верхівці зібрані в голівку. Гілочки сфагнума вкриті дрібними листочками. Листки рлношарові, складаються із 2 типів клітин – хлорофілоносних і мертвих водоносних)гіалінових). За рахунок наявності в листках мертвих гіалінових клітин, здатних утримувати воду, вони мають гігроскопічні властивості. Сфагнум в 4 рази гігроскопічні ший за вату. Фотосинтез відбувається в живих асиміляційних клітинах, які містять хлоропласти. При висиханні мертві клітини заповнюються повітрям, і мох стає білуватим, від чого і має назву білий мох. Сфагнові мохи можуть біти однодомними та дводомними, але в обох випадках архегонії і антеридії розташовані на різних бічних гілочках. Процес запліднення відбувається в присутності водиз утворення зиготи з якої розвивається безстатеве покоління – спорофіт у вигляді шароподібної коробочки та короткої ніжки. Всередині коробочки формується спорангій. В ньому в результаті мейозу утворюються гаплоїдні спори. При дозріванні спор верхівка стебла сильно витягується, кришечка з коробочки відділяється, а спори висипаються та розносяться вітром. Спори проростають в пластинчасту протонему, на якій утворюються пагони нового гамет офіту.

Мохи ростуть верхівкою стебла, а його нижня частина відмирає – «відторфовується». Так, протягом багатьох років утворюються величезні поклади торфу. Процес торфоутворення відбувається завдяки застійному перезволоженню, відсутності кисню та створенню мохами кислого середовища. Ці умови в сукупності виявляються несприятливими для процесів гниття, тобто для розвитку грибів та бактерій, що перешкоджає розкладанню можів. Сфагнум може використовуватися як антисептичний засі через наявність фенолоподібної речовини сіагнона і як перев’зочний матеріал.

Підклас зелені (брієві) мохи Bryidae.

Цей великий (більше 14000 видів) підклас з усіх листостеблових мохів поширений скрізь. Його представники – це, найчастіше, багаторічні ролсини від 1 мм до 60 см висотою. Переважно зеленого забарвлення, але можуть бути буруваті, червонуваті, навіть чорні. Зелені мохи поширені на болотах, в хвойних лісах, горах.

Характерним представником класу є мох зозулин льон звичайний (Polytrichum cjmmunae). Зозулин льон – один з найбільш високорослих мохів, його стебло може досягати 50 см. Зростає на вологому ґрунті в лісах та болотах, утворює великі подушкоподібні дернини. Стебло моху – прямостояче, нерозгалужене, густо вкрите жорсткими лінійно-шиловидними листками. Листки багатошарові, на відміну від інших мохів складаються з однорідних рядів хлорофілоносної тканини. Підземна частина представлена багаторічними розгалуженими ризоїдами.

Зозулин льон належить до дводольних рослин. На жіночій рослині (гаметофіті) між верхніми салатового кольору листками утворюються архегонії – жіночі статеві органи. Архегоній – багатоклітинне утворення колбовидної форми. Звужена частина – шийка, а розширена частина – черевце, в якому формується велика яйцеклітина. На чоловічій рослині (гаметофіті) серед верхніх червоних листків розвиваються антеридії – чоловічі статеві органи, в яких утворюються дводжгутикові сперматозоїди. Антеридії мають вигляд видовжених або округлих мішечків на ніжці. При дозріванні архегонія шийкові або канальцеві, клітини ослизнюються. І на їх місці формуються вузький канал, по якому сперматозоїд може проникати до яйцеклітин. В період сильних дощів або розтавання снігу сперматозоїди підпливають до архегоній. Припускають, що вони мають хемотаксис до вмісту слизу архегонія. Один із сперматозоїдів проникає в архегоній та продовжує рух до яйцеклітини. Злиття гамет і подальший розвиток зиготи відбувається всередині архегонія. Через декілька місяців із зиготи виростає спорофіт (спорогон) у вигляді коробочки на довгій ніжці.

Нижня частина ніжки перетворена на гаус торій (присоску), яка проникає в тіло жіночого гаметофіту. Спорофіт, таким чином, позбавлений самостійності та цілком залежить від гамет офіту. Зверху коробочка прикрита ковпачком, який легко відпадає (залищок архегонія) з тонким, спрямованими вниз волосками, які нагадують льняну нитку (звідси і назва рослини). Всередині коробочки – в спорангію – відбувається утворення спор мейозом. При дозрівання спор ковпачок, а потім і кришечка відділяються, а спори висипаються з отворів наверху коробочки (урни). Коробочка має ряд зубців – перистом, які прикривають отвір у вологу погоду. Однакові за формою спори (ізоспори) розносяться вітром, а потім потрапляють в грунт, проростають в зелену нитку – протонему (схожу на нитчасту водорость), на якій з бруньок формуються листостеблові пагони. Таким чином, ці пагони з протонемою представляють гаметофіт, який має гаплоїдний набір хромосом. На цьому цикл замикається, і все повторюється знову.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 266 | Нарушение авторских прав